5.4.2. Темперамент і характер

Темперамент залежить від типу вищої нервової діяльності. Тип ви­щої нервової діяльності — це сплав вроджених та індивідуально набутих властивостей процесів збудження та гальмування. Такими властиво­стями нервових процесів є сила, врівноваженість і рухливість. Сила нер­вового процесу— властивість нервових клітин зберігати нормальну пра­цездатність при значному напруженні збудження та гальмування Врів­новаженість процесів збудження і гальмування — це співвідношення їх сили. Рухливість нервових процесів характеризується швидкістю їх ви­никнення і зміни на протилежний процес. У залежності від поєднання від­мічених властивостей розрізняють чотири типи вищої нервової діяль­ності; сильний неврівноважений, сильний врівноважений рухливий", силь­ний врівноважений інертний, слабкий тип. Тип вищої нервової діяльності є фізіологічною основою темпераменту. Сильному неврівноваженому ти­пу нервової" діяльності відповідає холеричний темперамент; сильному врівноваженому рухливому — сангвінічний; сильному врівноваженому інертному —- флегматичний, слабому — меланхолічний.

Людина холеричного темпераменту енергійна, неврівноважена. схильна до бурхливих емоцій, швидких рухів, різких змін настрою, при­страсна в роботі, здатна до лідерства

Сангвініку властиві висока психічна активність, врівноваженість. швидка зміна вражень, легкість і гнучкість у спілкуванні.

Флегматик відзначається деякою повільністю, інертністю, стійким настроєм, постійністю і глибиною почуттів, розміреними діями і мовою. серйозністю, наполегливістю в роботі.

Меланхоліку властиві сповільненість рухів, стриманість у мові, ни­зький рівень психічної" активності, схильність до глибоких переживань, замкненість, некомунікабельність

Екстраверт — людина, зорієнтована на навколишній світ, безпо­середня, активна, відкрита в емоційних проявах, імпульсивна, комуніка­бельна, гнучка в поведінці, оптимістична, рішуча

Інтроверт — людина, зорієнтована на власні почуття, стримана, замкнута, важко вступає в контакт з іншими людьми. При прийнятті рі­шень серйозна, не піддається емоціям

Емоційна стабільність характеризується стійкістю щодо зовнішніх впливів, нейротизм — високою реактивністю на зовнішні впливи. Емо­ційність характеризує особливості виникнення, перебігу і припинення різноманітних почуттів, афектів, настроїв. Нейротики — чут­ливі, тривожні, сильно переживають невдачі.

Відмінності в темпераментах — це відмінності не в рівнях можливостей психіки, а в своєрідності її проявів. Кожний тип темпераменту має позитивні та негативні сторони.

Позитивним для холерика є здатність зосереджувати значні зусил­ля протягом короткого часу, а недоліком те, що при тривалій роботі йому бракує витримки. Сангвінік відзначається високою працездатністю, швид­кою реакцією, однак у нього швидко падає інтерес до роботи Флегматик здатний довго і наполегливо працювати, але він не може швидко пере­ключатися на інші завдання Меланхолік відзначається великою витрим­кою, але повільним входженням в роботу. Для сильних рухливих типів характерний швидкий темп виконання роботи при недостатній увазі до підготовчих і контрольних дій.

Характер — це сукупність стійких індивідуальних особливо­стей особистості, які формуються і виявляються в діяльності та спілкуванні, зумовлюючи типові для індивіда способи поведін­ки. Діючи на основі загальних інтересів, однакових поглядів, мотивів, люди виявляють у поведінці індивідуальні особливості. Так, вони можуть бути поступливими або твердими, рішучими або нерішучими, впевнени­ми або скутими, зауваження можуть висловлювати в м'якій, доброзичли­вій або грубій формі і т ін

Перша підсистема містить риси, які виявляються в діяльності (іні­ціативність, працелюбність, наполегливість, цілеспрямованість, відпові­дальність, послідовність, раціональність, рішучість або альтернативні ри­си) До другої підсистеми відносяться риси особистості, які виявляються о стосунках з іншими людьми (тактовність — безтактовність, співчуття — байдужість тощо). Третю підсистему становлять риси людини, які вияв­ляються в її ставленні до самої себе (самокритичність — завищена само­оцінка, почуття власної гідності — приниженість; альтруїзм — егоїзм) Четверта підсистема — це сукупність рис, які визначають ставлення лю­дини до речей (акуратність — неохайність, щедрість — скупість і т. ін ).

У трудовій діяльності риси характеру є спонукальною, мотивуючою силою, особливо в стресових ситуаціях, коли необхідно зробити вибір дій перебороти значні труднощі Однією з таких рис характеру є мотивація досягнення, тобто потреба обов'язково досягти успіху в діяльності. Людина може йти на ризик, виявляти ініціативу, наполегливість і т. д.

Інтернал — активна, впевнена в собі людина, яка вважає, що ба­жані зміни, успіхи, досягнення залежать від її власних зусиль, знань, пра­ці Екстернал переважно надіється на природний хід подій, везіння. У невдачах звинувачує інших людей або обставини.

Характер людини виявляється в тому, як вона спілкується з іншими людьми. У комунікативних контактах найбільш виразно виявляються такі риси характеру, як домінантність — недомінантність; мобільність — ри­гідність; екстраверсія — інтроверсія.

Акцентуація характеру — це крайні варіанти норми як наслідок по­силення його окремих рис У процесі праці акцентуація може виявлятися в низькій стресостійкості працівника до певних факторів, що призводить до емоційного напруження, неадекватної поведінки, конфліктів тощо.