4. Лікарські препарати, що впливають на функцію нирок.

Актуальність розділу.

Постійно зростаюча частота захворювань нирок, як гострих, так і хронічних, висуває перед лікарями і фармацевтами завдання по раціональному і своєчасному забезпеченню населення сечогінними засобами та урікозуричними препаратами, а також пошуку і впровадженню в практичну медицину нових ефективних і безпечних препаратів. Знання механізмів дії, фармакокінетики, фармакодинаміки та показань до практичного призначення засобів, що впливають на нирки, необхідно майбутнім фармацевтам для проведення інформаційної та консультативної роботи по раціональному застосуванню та рівноцінній заміні препаратів цієї групи, а також для проведення корекції рецептів на них.

Тема. Лікарські препарати, що впливають на функції нирок.

Мета: навчитися проводити інформаційну та консультативну роботу по раціональному застосуванню засобів, що діють на ф-ції нирок, здійснювати рівноцінну заміну препаратів цієї групи, а також проводити корекцію рецептів на них.

Знати МД, фармакокінетику, фармакодинаміку та показання до практичного призначення ЛЗ, що діють на ф-ції нирок.

Вміти проводити контроль та корекцію виписаних рецептів на засоби, що діють на ф-ції нирок; працювати з номенклатурою та визначати групову належність ЛЗ, що діють на ф-ції нирок; підготувати інформацію і дати консультацію по раціональному вибору та використанню засобів, що діють на ф-ції нирок.

Контрольні питання.

1. Загална характеристика сечогінних засобів.

2. Класифікація сечогінних засобів за МД.

3. Показання до застосування сечогінних засобів.

4. Препарати, що впливають на ф-цію ниркових канальців (дихлотиазид, фуросемід, к-та етакринова).

5. Антагоністи альдостерону (альдактон).

6. Осмотичні діуретики (маніт, сечовина).

7. Сечогінні засоби рослинного походження (листя брусниці, хвощ польовий, бруньки берези).

8. Поняття про падагру.

9. Урікозуричні засоби (уродан, етамід, цистенал), МД.

10. Фармакологічні ефекти та показання до застосування урікозуричних засобів.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

Виписати рецепт на:

1. брінальдікс, таб. 0,02;

2. діхлотіазид, таб. 0,025;

3. оксодолін, таб. 0,01;

4. діакарб, таб. 0,15;

5. фуросемід, таб. 0,04 та амп. 1% - 2 мл;

6. фітолізин, паста;

7. цистенал;

8. манніт для ін’єкцій, фл.,

9. екстракт марени красильної.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Западнюк В. Г., Гарбарець М. О., “Фармакологія з рецептурою”, К.: Вища школа – 1989.

2. Казанюк Т. В., Нековаль І. В., «Основи фармакології та загальної рецептури», К.: Здоров’я - 2007.

3. Трінус Ф. П., “Фармакотерапевтичний довідник”, К.: Здоров’я – 1998.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун М. П., Посохова К. А., «Основи фармакології з рецептурою», Тернопіль: Укрмедкнига – 1999.

2. Педченко Е. П., Журавльова С. В., “Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях”. К.: Медицина - 2007.

3. Лисункін, Мохорт, “Фармакологічна дія на чутливі нервові закінчення”, К.: Здоров’я – 1991.

4. Машковський М. Д., “Лікарські засоби”, М.: Медицина – 2007.

5. Бєлоусов, Моісєєв, Лепахін, “Клінічна фармакологія та фармакотерапія”, М.: Медицина – 1997.

6. Грехам-Сміт, Аронсон, “Оксфордський довідник з клінічної фармакології та фармакотерапії”, М.: Медицина – 2000.