Мал. 53. Система для промивання шлунка

Мал. 54. Промивання шлунка товстим зондом

Надягнувши фартух і рукавички, лікар і медична сестра стають пра­воруч від хворого, поруч ставлять відро з чистою водою. Вимірявши відстань, на яку необхідно ввести зонд (від пупка хворого до різців), просять хворого відкрити рот, або роблять це, користуючись роторозширювачем. Кінець зволоже­ного кип'яченою водою зонда кла­дуть на корінь язика, просять хворого зробити кілька ковтальних рухів і в цей час швидко просу­вають зонд по стравоходу. При позивах на блювання просування зонда припиняють, а хворому про­понують зробити кілька ков­тальних рухів і глибоко подихати через ніс. При попаданні зонда в дихальні шляхи хворий починає кашляти, синіти і втрачати голос. У такому випадку зонд негайно витягають і через кілька хвилин процедуру повторюють.

Ввівши зонд до потрібної мітки, до вільного його кінця приєднують скляний перехідник, гумову трубку і закріп­люють скляну лійку. Тримаючи лійку на рівні колін хворого в нахиленому положенні, щоб не ввести повітря в шлунок, наливають у неї близько 1 л води. Повільно піднімають лійку вище від голови хворого – вода при цьому поступає в шлунок (мал. 55).

Мал. 55. Схема промивання шлунка

При наближенні рівня води до вічка лійки її опускають униз у вихідне положення і тримають на цьому рівні до того часу, поки вода з шлунка з домішками слизу і їжі не заповнить її. Вміст лійки виливають у таз. Процедуру повторюють до того часу, поки промивні води не будуть абсолютно чистими. Під час процедури потрібно стежити, щоб уся вода з лійки не перейшла в шлунок, оскільки це може порушити зворотне надходження води з шлунка в лійку. При появі прожилок крові в промивних водах процедуру припиняють. Після закінчення промивання лійку від’єднують, а зонд виймають із шлунка. Лійку, зонд і трубку після використання добре промива­ють теплою проточною водою. Воду пропускають через труб­ку і кілька разів відтискають її зверху донизу. Потім замо­чують зонд у миючому розчині на 30 хв, полощуть під проточною водою, потім у дистильованій воді і кип’ятять у дистильованій воді протягом 30 хв з моменту закипання. Зберігають зонди в 1 % розчині борної кислоти. Перед використанням їх споліскують перевареною водою.

При неможливості провести промивання шлунка за до­помогою зонда користуються беззондовим методом. Для цьо­го хворому дають випити 2–3 склянки води (содового роз­чину, мінеральної води, слабкого розчину перманганату калію) кімнатної температури і штучно викликають блю­вання, натискаючи пальцем на корінь язика. Повторюють процедуру кілька разів.

Контроль знань студентів графічний диктант

1. Блювання – …………………………………………………………………...

2. Домішки свіжої крові забарвлюють блювотні маси в ……….. колір, при затримці крові у шлунку під впливом хлористо­водневої кислоти шлункового соку кров змінює свій колір і блювотні маси на­бирають…….... (якого кольору?).

3. У дуже ослаблених хворих щоразу після блювання необхідно протирати порожнину рота ватою, змоченою теп­лою водою або одним з дезинфікуючих розчинів: …………………………….(назвіть 3 розчини).

4. Проти блювотних подразнень можна дати хворому ………(5 відповідей)?

5. Промивання шлунка проводять при: …………………………….. перечисліть усі показання до промивання шлунка.

6. Використовують який розчин?.... – при отруєнні кислотами, а який при отруєнні лугами? …

7. При позивах на блювання просування зонда припиняють, а хворому пропонують ……….. що зробити?

8. При попаданні зонда в дихальні шляхи хворий починає кашляти, … які ще симптоми з’являються?

9. При неможливості провести промивання шлунка за до­помогою зонда користуються ….. яким методом? Коротко опишіть цей метод.

10. Якою є невідкладна допомога при виникненні шлункової кровотечі?