Догляд за хворими під час блювання та порушень фізіологічних відправлень

Блювання – це мимовільне викидання через рот шлун­кового вмісту. Блювання відбувається внаслідок скорочення м’язів вихідної частини шлунка і черевного пресу при від­критому вході в стравохід. Найчастіше блювання виникає внаслідок захворювань органів травлення, центральної нер­вової системи (пухлина, менінгіт) або інших органів і систем. Іноді блювання служить захисною реакцією, завдяки якій організм звільняється від шкідливих речовин, як це буває при отруєннях. Блювання може бути і нервового походження. Воно супроводжується відчуттям загальної слабкості, піт­ливості, блідістю обличчя, прискоренням пульсу. Після припинення блювання зазначені симптоми минають. При блюванні центрального походження, яке пов’язане з пору­шенням кровообігу головного мозку і подразненням блювот­ного центру, полегшення, як правило, не настає. Часте і невпинне блювання спричиняє різке виснаження і зневод­нення організму.

Блювотні маси можуть бути в різній кількості, до їхнього складу входять шлунковий сік, слиз, залишки неперетравленої їжі з домішками жовчі, крові, а іноді калових мас. Найчастіше блювотні маси відповідають характеру вжитої напередодні їжі, частки якої знаходяться в різній стадії перетравлювання і мають кислий запах. При захворюваннях, що характеризуються тривалою затримкою їжі в шлунку, вміст його розкладається і з’являється гнилісний запах. При блюванні натще маси забарвлюються жовчю в жовтий чи зелено-жовтий колір внаслідок закодування жовчі з дванад­цятипалої кишки. При .деяких захворюваннях (виразка, поліп, рак шлунка, ерозивний гастрит та ін.) може бути криваве блювання. Домішки свіжої крові забарвлюють блювотні маси в рожевий колір, при затримці крові у шлунку під впливом хлористо­водневої кислоти шлункового соку кров змінює свій колір і блювотні маси на­бирають бурого або чорного кольору (ка­вова гуща).

Медична сестра повинна пам’ятати, що блювання – це симптом не тільки захворювання шлунка, а й багатьох інших хвороб. Про виникнення блювання у хворого потрібно негайно повідомити лікаря, звернувши ува­гу на час виникнення блювання (після їди, при головному болю тощо) та характер блювотних мас.

Якщо дозволяє стан хворого, його потрібно зручно посадити на стілець, закрити груди і коліна рушником або клейонкою так, щоб нижній край звисав у таз. Якщо є зубні протези, їх виймають. Хворий нахиляється над тазом або підставляє під підборіддя миску чи лоток. Для полегшення блювання медична сестра повинна однією рукою підтриму­вати голову хворого, поклавши долоню на лоб, другою рукою тримати миску (лоток) або підтримувати плече хворого.

Важливе значення має догляд за хворим під час блювання (мал. 51).

Мал. 51. Догляд за хворими під час блювання у лежачому (а) та сидячому (б, в) положенні хворого

При виникненні блювання у лежачого хворого його голову необхідно нахилити набік і трохи опустити вниз, забравши при цьо­му подушку, до рота під підборіддя підставити миску (лоток), розміщуючи її на рушнику або клей­онці, щоб не забруднити білизни (мал. 52).