
- •Система прийняття рішень. Загальна задача прийняття рішення.
- •2. Параметричні і непараметричні рішення. Приклади. Матрична та лотерейна моделі ситуації.
- •Непараметричні ситуації прийняття рішень. Приклади.
- •3. Еквівалентність матричної та лотерейної схем ситуації.
- •Еквівалентність матричної та лотерейної моделей стохастичної ситуації (перенесення даних про невідоме).
- •Експерименти у системі рішення та їх математичні моделі. Приклади.
- •Той хто приймає рішення та його математична модель. Класи тпр.
- •Теорема існування невизначеності у системі рішення.
- •Прийняття рішення при повній невизначеності. Чотири критерії.
- •Ф ункція корисності (втрат). Лінійна функція корисності. Невід’ємна ф-я втрат.
- •10. Теорема фон Неймана-Моргенштерна про очікувану корисність
- •11. Теорема Севіджа про суб’єктивну імовірність.
- •12. Увігнуті та опуклі функції, Нерівність Йенсена. Баєсів ризик.
- •Байєсівський ризик
- •Рандомізація у теорії ігор та теорії рішень.
- •Доцільність спостережень у стохастичній системі рішень. Плата за спостереження.
- •Методи побудови вирішуючих функцій.
- •Лема Неймана –Пірсона.
- •18. Багатокрокова задача рішення. Звідність до послідовності однокрокових
- •19.Принцип оптимальності Белмана. Алгоритм стохастичного динамічного програмування.
- •20. Розвиток методів і систем ппр
- •21. Ретроспективний аналіз еволюції інформаційних технологій та інформаційних систем.
- •22. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень
- •23. Класифікація систем підтримки прийняття рішень (сппр) класифікація сппр
- •24. Базові компоненти сппр
- •25. Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень.
- •26. Створення, впровадження та оцінювання сппр.
- •27. Засоби штучного інтелекту в сппр.
- •28. Сппр на основі сховища даних olar-технологій.
- •29. Групові сппр.
- •30. Виконавчі інформаційні системи.
Ф ункція корисності (втрат). Лінійна функція корисності. Невід’ємна ф-я втрат.
Для
будь якого розподілу та будь якої
дійсної функції на множині , існує
позначимо через
математичне очікування функції
відносно розподілу
.
Іншими словами :
Дійсна
функція
,
задана на множині
,
називається функцією корисності, якщо
вона має наступні властивості :
Нехай
та
- два розподіли, для яких існує середнє
та
. Тоді
в тому і тільки в тому випадку, коли
. Для будь якого доходу
число
називається корисністю
.
Таким чином, один імовірнісний розподіл варто вибирати ніж інший, тільки в тому випадку, коли очікувана корисність отримуваного доходу при першому розподілі більше, ніж при другому.
Корисність імовірнісного розподілу – це очікувана корисність доходу, отримуваного при даному розподілі.
Існує два важливих наслідки із слідства існування функції корисності :
по
перше, якщо
та
- два доходи, то
тоді і тільки тоді, коли
.
Цей результат є слідством із визначення
функції корисності.
По
друге, існування функції корисності
гарантує спів ставність, широкого класу
розподілів
.
Відношення
визначає деяку функцію корисності.
Наступна лема показує, що у випадку
існування функції корисності деякі її
лінійні перетворення є також функціями
корисності.
Лема
1.
Нехай
- функція корисності на
.
Тоді будь яка функція
вигляду
,
де
та
- сталі
,
також є функцією корисності.
Доведення.
Для будь якого розподілу
середнє
існує тільки тоді, коли існує
.
Нехай
та
- два розподіли з кінцевими середніми
,
.
Так як
- функція корисності, то
в тому випадку коли
.
Але
та
в силу позитивності
нерівність
рівносильна нерівності
.
Відповідно
- функція корисності.
Згадаємо поняття корисності та функції корисності, а вже від цього зробимо визначення функції втрат.
На
множині
нехай задано функцію корисності
.
Вважається, що функція
може бути виміряна відносно існуючої
алгебри
підмножин
.Для
будь якого фіксованого рішення
функція
індукує імовірнісний розподіл
на множині доходів
.
При будь якому
значення
визначається наступним чином
.
Для
цього необхідне виконання наступних
умов : при будь якому
множина
належить
алгебрі
.
Припустимо, що дана умова виконується
для будь якого рішення
.
Тоді для будь якого імовірнісного
розподілу
,
для якого функція
є інтегрованою, середню корисність
можно обрахувати за формулою
Коли
рішення приймається без інформації про
стан
експерименту,
називається параметром, а множина
параметричним простором. В задачах
рішення зазвичай кожному рішенню
прийнято співставляти не корисність,
як це робилось раніше, а втрати, що мають
за сутність від’ємну корисність. Більш
точно для всіх станів
та всіх рішень
втрати
визначаються рівністю :
Видно,
що задача рішень визначається параметричним
простором
,
простором рішень
та дійсною функцією втрат
,
що задана на декартовому добутку
.
Нехай
імовірнісний розподіл параметру
.
При будь якому рішенні
середні втрати
,
що називаються ризиком, визначаються
за формулою
Слід зауважити, що інтеграл дискретний при всіх . Статистик має намагатися прийняти рішення яке буде мінімізувати ризик .
Невід’ємність втрат :
Нехай
розподіл параметру
в деякій задачі рішення є
.
Нехай далі
є
деяка стала, та
- дійсна функція на параметричному
просторі
така, що інтеграл
(17.1)
дискретний.
Розглянемо тоді нову функцію втрат
,
що визначена за початковою функцією
втрат, та вона виглядає так :
,
Для будь якого рішення
нехай
позначує ризик, що відповідає початковій
функції втрат
,
а
- ризик, що відповідає новій функції
втрат
.
Тоді для будь яких рішень відношення
та
рівносильні. Тобто рішення є тоді тільки
баєсівським рішенням за розподілу
для початкової функції, коли це рішення
є баєсівським рішенням і для нової
функції втрат, за того ж розподілу.
Розглянемо тепер функцію
,
що задана для всіх
формулою
Якщо інтеграл від функції задовольняє умові (17.1), то ми можемо замінити новою функцією втрат , що визначена для всіх параметрів та рішень рівністю
Функція має наступні властивості :для всіх параметрів та рішень, що належать відповідних просторам маємо :
та
.
В багатьох задачах зручніше мати справу
з не від’ємними функціями втрат вказаного
вигляду, хоча і здається, що в цьому
випадку і здається, що у даному випадку
статистик завжди приймає рішення, що
не дає позитивного виграшу.