
- •1. Сутність багатопланового поняття «освітня політика», основні характеристики освітньої політики.
- •2. Цілі освіти як головне питання освітньої політики.
- •4. Роль держави у формуванні освітньої політики країни.
- •5. Основні пріоритети сучасної світової освітньої політики.
- •6. Основні документи, що визначають напрямки розвитку освіти в Український державі та їх характеристика.
- •7. Основні нормативні документи Української держави, що регулюють правові відносини в галузі освіти.
- •8. Характеристика основних нормативних документів в сфері педагогічної освіти України.
- •9. Відмінності між політикою, управлінням та адмініструванням.
- •10. Суб’єкти та об’єкти освітньої політики
- •11. Основні суб’єкти освітньої політики на міжнародному рівні та напрямки їх діяльності
- •12. Особливості державної ліберальної політики в освіті.
- •13. Основні засади консервативної освітньої політики
- •14. Характерні особливості марксистської ідеології в реалізації освітньої політики
- •15. Визначення соціалістичної освітньої системи
- •16. Особливості системи освіти соціал-демократичного спрямування
- •17. Сутність та мета планування освітньої політики
- •4 Етап. Адаптація рішень політики
- •5 Етап. Планування і впровадження політики
- •6 Етап. Оцінка впливу політики
- •19. Сутність понять «освітні зміни», «освітні реформи», «освітні інновації».
- •20. Основні характеристики інноваційної освіти.
- •21. Характеристика основних моделей реформування освіти.
- •22. Сучасні стратегії освітніх реформ.
- •23. Стратегії, що застосовуються для усунення конфліктних ситуацій при введенні реформ в освіті.
- •24. Основні тенденції розвитку освіти в ххі столітті.
- •25. Основні освітні реформи хх- ххі сторіччя та їх зміст.
- •26. Причини основних освітніх реформ незалежної Української держави.
- •29. Проблеми та завдання , що стоять перед освітою України на сучасному етапі.
- •30. Соціальний та економічний контекст створення загальноєвропейського освітнього простору.
- •31. Роль Болонського процесу у формуванні загальноєвропейського освітнього простору.
- •32. Цілі та принципи Болонського процесу.
- •33. Реалізація принципів та ідей Болонської декларації в українській освіті.
- •34. Міжнародні економічні індикатори аналізу освітньої політики держави та їх коротка характеристика.
- •35. Міжнародні соціальні індикатори аналізу освітньої політики держави та їх коротка характеристика.
- •36. Міжнародні освітні індикатори аналізу освітньої політики держави.
- •37. Зміст і призначення документа «Міжнародна стандартна класифікація освіти».
- •38. Якість освіти та чинники, що впливають на її забезпечення.
- •43. Міжнародна практика оцінювання освітніх систем.
- •44. Європейські індикатори визначення якості освіти.
- •45. Глобалізація та її вплив на освітню політику держав.
- •46. Формування глобального освітнього простору у ххі сторіччі та глобалізація освіти.
- •47. Сутність освітніх реформ, зумовлених процесами глобалізації.
- •48. Сутність сучасних освітніх реформ в Центральній та Східній Європі.
- •49. Цілі тисячоліття оон в контексті розвитку освітньої політики держав.
- •50. Новітні моделі надання зовнішньої допомоги країнам в питаннях розвитку освіти
- •51. Характеристика міжнародних програм, які сприяють розвитку освіти та мобільності студентів. Програма pisa
- •Програма timss
- •Програма pirls
- •52. Сутність поняття «децентралізація освіти»
- •53. Інклюзивна освіта та її визначальні характеристики
- •54. Гуманізація та гуманітаризація освіти їх визначальні характеристики.
- •55. Гендерна політика в освіті та її визначальні характеристики
- •56. Характеристика стосунків «викладач-студент» в інноваційній моделі освіти.
- •57. Сутність та змістові характеристики концепції безперервної освіти та «навчання протягом життя».
51. Характеристика міжнародних програм, які сприяють розвитку освіти та мобільності студентів. Програма pisa
Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОEСD – Organisation for Economic Cooperation and Development) впроваджує Міжнародну програму оцінки знань та умінь учнів (PISA – Programme for International Student Assessment), основною метою якої є отримання надійних відомостей про результати навчання у різних країнах світу, які можна порівняти на міжнародному рівні. Передбачається, що отримана інформація надасть можливість країнам-учасницям приймати обґрунтовані рішення для визначення перспектив розвитку галузі освіти. Вимірювання знань проводиться серед учнів 15-річного віку. Такий вибір визначено тим, що в багатьох країнах до цього віку закінчується обов’язкове навчання в школах і навчальні програми мають багато спільного. Особливим інтересом дослідження є визначення стану знань та вмінь, які можуть бути корисними для учнів у майбутньому, а також уміння самостійно здобувати знання, потрібні для успішної адаптації в сучасному світі. Оцінка підготовки 15-річних підлітків стандартизована. Матеріали розробляються країнами–учасницями міжнародної програми спільно. Цікаво, що із 32-х країн, у яких планується тестувати по 4500 – 10 000 учнів, 28 є членами Організації з економічного співробітництва та розвитку. Щодо змісту дослідження, то воно проводиться за трьома напрямками:
“грамотність читання”, “математична грамотність” та “природничо-наукова грамотність”. Особлива увага приділяється виявленню рівнярозуміння учнями основних понять, опанування основними методами в рамкахвищезазначених напрямків та вміння використовувати свої знання в різнихситуаціях. Тобто вимірюється не рівень опанування конкретним змістомнавчальних дисциплін, а рівень більш широких знань та умінь, які накопиченіпід час вивчення шкільних предметів і потрібні для дорослого життя. Великаувага також приділяється оцінці міжпредметних компетентностей учнів. Основним методом є письмова форма контролю – тести. Для їх виконанняучням дається 120 хвилин. Тести складаються з двох типів завдань: із готовимивідповідями, серед яких треба вибрати правильну, та завдання, на які ученьповинен дати власну стислу або повну відповідь. Деякі завданняскладаються з низки питань різної складності стосовно окремої життєвої ситуації. Інформація про учнів збирається за допомогою їх анкетування (20–30 хвилин), інформація про школу – анкетуванням директорів шкіл. Отримані дані використовують для виявлення впливу заздалегідь визначених факторів нарезультати навчання. Дослідження проводять трирічними циклами, останнійбув у 2004–2006 роках. У кожному циклі головна увага приділяється одному знапрямків дослідження, за двома іншими отримують інформацію лише стосовно окремих умінь. Так, у 2000 році основним напрямком була“грамотність читання”, у 2003-му – “математична грамотність”, у 2006-му – “природничо-наукова грамотність”. На 2012рік заплановано участь України удослідженні оцінки навчальних досягнень учнів 15-річного віку за напрямками“природничоматематична грамотність” і “грамотність читання”. Кількісні показники, що характеризують стан основних знань і вмінь 15-річних учнів, стан факторів, що впливають на результати навчання, татенденції зміни результатів дозволять створити банк даних щодо підготовкиучнів у різних країнах світу. Інформація про результати дослідженьдаєможливість країнам-учасницям порівнювати свої досягнення з досягненнямиінших країн та використовувати результати порівняння під час визначення політики в галузі шкільної освіти. Програма здійснюється консорціумом, який складається з провіднихміжнародних дослідницьких організацій за участю національних центрів таорганізації ОЕСР. Керує роботою консорціуму Австралійська радапедагогічних досліджень (The Australian Council for Educational Research – ACER). Розглянемо визначення та стислі характеристики кожного з трьох напрямків даного дослідження. “Грамотність читання” – здатність людини розуміти письмові тексти та розмірковувати над ними, використовувати їх зміст для досягнення власних цілей, розвитку знань і можливостей, для активної участі в житті суспільства.
Таким чином, термін “грамотність читання” має широкий смисл. Він не передбачає просто перевіряти техніку читання. Згідно з таким підходом, випускник основної школи повинен розуміти тексти, розмірковувати над змістом, оцінювати їх смисл та значення, викладати свої думки стосовно того, що він прочитав. Учням пропонуються тексти різних жанрів: уривкиз художніх творів, біографії, розважальні тексти, особисті листи, документи, статті з газет і журналів, інструкції, рекламні оголошення, географічні карти тощо. “Математична грамотність” – здатність людини визначати й розумітироль математики у світі, висловлювати добре обґрунтовані математичнісудження та використовувати математику таким чином, щоб задовольнятисьогоденні й майбутні потреби, властиві творчому, зацікавленому та мислячому громадянину. Термін “грамотність“ використовується для того, щоб показати, що вивчення стану математичних знань та вмінь, які зазвичай визначені вшкільній програмі, не є першочерговим завданням цього дослідження. Основна увага приділяється використанню математичних знань у різноманітнихситуаціях через використання різних підходів, які потребують міркування та інтуїції. Очевидно, що для цього треба мати значний обсяг математичних знань та вмінь, які вивчаються в школі. Учням в основному пропонуються навчальні, а практичні ситуації із повсякденного життя (медицина, житло, спорт тощо).
“Природничо-наукова грамотність” – здатність використовувати риродничо-наукові знання для визначення у реальних ситуація проблем, якдосліджуються та вирішуються за допомогою наукових методів, а також дляотримання висновків, заснованих на спостереженнях та експериментах. Цівисновки потрібні для розуміння навколишнього світу, змін, які відбуваютьсязавдяки діям людей, та прийняття відповідних рішень. При цьому остаточнерішення в багатьох випадках приймається з урахуванням суспільно-політичнихабо економічних умов. Ці знання та вміння формуються у школах під часвивчення предметів природничо-наукового циклу: фізики, біології, хімії тагеографії. Метою дослідження є комплексна перевірка вмінь та понять. Головна увага приділяється перевірці вмінь визначати серед запропонованих питань ті, на які природничі науки можуть дати відповідь, робити науково обґрунтованівисновки на основі запропонованої інформації тощо. Реальні ситуації, запропоновані учням, пов’язані з актуальними проблемами, які виникають вособистому житті кожної людини (наприклад, використання продуктівхарчування під час дотримання дієти), у житті людини як члена якогоськолективу або суспільства (наприклад, визначення місця розташуванняелектростанції відносно міста), як «громадянина світу» в кращому розумінніцього слова (наприклад, усвідомлення наслідків глобального потепління).