
- •1. Сутність багатопланового поняття «освітня політика», основні характеристики освітньої політики.
- •2. Цілі освіти як головне питання освітньої політики.
- •4. Роль держави у формуванні освітньої політики країни.
- •5. Основні пріоритети сучасної світової освітньої політики.
- •6. Основні документи, що визначають напрямки розвитку освіти в Український державі та їх характеристика.
- •7. Основні нормативні документи Української держави, що регулюють правові відносини в галузі освіти.
- •8. Характеристика основних нормативних документів в сфері педагогічної освіти України.
- •9. Відмінності між політикою, управлінням та адмініструванням.
- •10. Суб’єкти та об’єкти освітньої політики
- •11. Основні суб’єкти освітньої політики на міжнародному рівні та напрямки їх діяльності
- •12. Особливості державної ліберальної політики в освіті.
- •13. Основні засади консервативної освітньої політики
- •14. Характерні особливості марксистської ідеології в реалізації освітньої політики
- •15. Визначення соціалістичної освітньої системи
- •16. Особливості системи освіти соціал-демократичного спрямування
- •17. Сутність та мета планування освітньої політики
- •4 Етап. Адаптація рішень політики
- •5 Етап. Планування і впровадження політики
- •6 Етап. Оцінка впливу політики
- •19. Сутність понять «освітні зміни», «освітні реформи», «освітні інновації».
- •20. Основні характеристики інноваційної освіти.
- •21. Характеристика основних моделей реформування освіти.
- •22. Сучасні стратегії освітніх реформ.
- •23. Стратегії, що застосовуються для усунення конфліктних ситуацій при введенні реформ в освіті.
- •24. Основні тенденції розвитку освіти в ххі столітті.
- •25. Основні освітні реформи хх- ххі сторіччя та їх зміст.
- •26. Причини основних освітніх реформ незалежної Української держави.
- •29. Проблеми та завдання , що стоять перед освітою України на сучасному етапі.
- •30. Соціальний та економічний контекст створення загальноєвропейського освітнього простору.
- •31. Роль Болонського процесу у формуванні загальноєвропейського освітнього простору.
- •32. Цілі та принципи Болонського процесу.
- •33. Реалізація принципів та ідей Болонської декларації в українській освіті.
- •34. Міжнародні економічні індикатори аналізу освітньої політики держави та їх коротка характеристика.
- •35. Міжнародні соціальні індикатори аналізу освітньої політики держави та їх коротка характеристика.
- •36. Міжнародні освітні індикатори аналізу освітньої політики держави.
- •37. Зміст і призначення документа «Міжнародна стандартна класифікація освіти».
- •38. Якість освіти та чинники, що впливають на її забезпечення.
- •43. Міжнародна практика оцінювання освітніх систем.
- •44. Європейські індикатори визначення якості освіти.
- •45. Глобалізація та її вплив на освітню політику держав.
- •46. Формування глобального освітнього простору у ххі сторіччі та глобалізація освіти.
- •47. Сутність освітніх реформ, зумовлених процесами глобалізації.
- •48. Сутність сучасних освітніх реформ в Центральній та Східній Європі.
- •49. Цілі тисячоліття оон в контексті розвитку освітньої політики держав.
- •50. Новітні моделі надання зовнішньої допомоги країнам в питаннях розвитку освіти
- •51. Характеристика міжнародних програм, які сприяють розвитку освіти та мобільності студентів. Програма pisa
- •Програма timss
- •Програма pirls
- •52. Сутність поняття «децентралізація освіти»
- •53. Інклюзивна освіта та її визначальні характеристики
- •54. Гуманізація та гуманітаризація освіти їх визначальні характеристики.
- •55. Гендерна політика в освіті та її визначальні характеристики
- •56. Характеристика стосунків «викладач-студент» в інноваційній моделі освіти.
- •57. Сутність та змістові характеристики концепції безперервної освіти та «навчання протягом життя».
49. Цілі тисячоліття оон в контексті розвитку освітньої політики держав.
Цілі Розвитку Тисячоліття – це головні цілі розвитку, що були вироблені та погоджені в результаті проведення міжнародних конференцій та світових саммітів протягом 90-х років. Це нові орієнтири розвитку країн на глобальну перспективу, узагальнені та кількісно вимірювані – всього 8 цілей, 18 завдань та більше 40 показників.
Наприкінці десятиліття у Декларації Тисячоліття ООН (вересень 2000 року) світові лідери визначили ключові цілі та завдання розвитку, які стали відомими як Цілі Розвитку Тисячоліття. Вони затверджені 189 країнами-членами ООН.
Цілі Розвитку Тисячоліття ООН:
Зменшити наполовину відсоток людей, які живуть за межею бідності та страждають від голоду
Надати всім дітям початкову освіту
Сприяти рівності жінок і чоловіків
Зменшити дитячу смертність у віці до п’яти років на дві третини
Зменшити рівень материнської смертності на три чверті
Зупини поширення ВІЛ/СНІДу, малярії та туберкульозу
Забезпечити стабільний розвиток довкілля
Розвивати глобальну співпрацю задля розвитку, спрямованого на підтримку, торгівлю та зниження заборгованості.
Щодо 2-ої цілі передбачається забезпечити, щоб до 2015 року у дітей у всьому світі, як у хлопчиків, так і у дівчат, була можливість одержати у повному обсязі початкову шкільну освіту. Показники для моніторингу прогресу: чистий коефіцієнт охоплення початковою освітою, частка учнів першого класу, які досягають останнього класу початкової школи, частка освічених серед 15–24-літніх жінок і чоловіків.
50. Новітні моделі надання зовнішньої допомоги країнам в питаннях розвитку освіти
Американські ради з міжнародної освіти ACTR/ACCELS
American Councils адмініструє ряд програм освітнього обміну, які здійснює Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США. Програми розраховані на навчання школярів, студентів, молодих спеціалістів, вчителів, викладачів та наукових співробітників, з метою підтримки демократичних ініціатив і ринкових перетворень в Україні та скеровані на створення відкритого громадянського суспільства та формування якостей майбутніх лідерів.
Академічні обміни
Офіс академічних обмінів Відділу преси, освіти та культури Посольства США координує та надає інформацію щодо американських програм обміну для українських школярів, студентів, викладачів середніх шкіл та ВНЗ та дослідників у галузях гуманітарних та суспільних наук.
Програма академічних обмінів ім. Фулбрайта
Випускники ВНЗ можуть взяти участь у конкурсі для здобуття маґістерського ступеня або стажування в університетах США, починаючи з 1 вересня кожного року.
Соросівська програма додаткових грантів на навчання
Програма покликана допомогти громадянам Центральної та Східної Європи, країн колишнього Радянського Союзу та Монголії, які навчаються в межах регіону, але за межами своєї країни. Програма надає гранти: студентам, які вивчають суспільні та гуманітарні науки, образотворче та виконавське мистецтво і які вже мають попередню домовленість з іншими інституціями про оплату частини коштів за навчання, а також студентам специфічних категорій громадян: біженцям, людям, які шукають політичного притулку, депортованим.
Загальна програма додаткових грантів на дослідження
Метою програми є сприяння аспірантам, що працюють в галузі гуманітарних або суспільних наук, в проведенні досліджень, кінцевою метою яких є здобуття наукового ступеню кандидата наук або його еквіваленту, в одному з ліцензованих університетів Західної Європи, Азії, Австралії та Північної Америки.
Проект “Громадянська Освіта”
Проект „Громадянська Освіта” (ПГО), заснований в 1991 р., є міжнародною доброчинною організацією, що здійснює сприяння демократичним реформам шляхом підтримки вищої освіти в Центральній і Східній Європі, країнах колишнього Радянського Союзу і Монголії. ПГО прагне вдосконалювати розвиток майбутніх поколінь викладачів суспільних дисциплін в регіоні і допомагати у створенні асоціацій науковців місцевого, регіонального і глобального рівня.
Польсько-Американсько-Українська Ініціатива про Співпрацю (ПАУСІ)
ПАУСІ надає фінансування неприбутковим, недержавним організаціям та вищим навчальним закладам, а також проектам приватних комерційних організацій, діяльність яких зосереджується на чотирьох напрямках: макроекономічна політика, розвиток малого підприємництва, реформування місцевого самоврядування та європейська інтеграція.