Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
осв. пол. екзамен..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
471.55 Кб
Скачать

44. Європейські індикатори визначення якості освіти.

Індикатори освіти Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD).

Отже якість освіти може при певних обмеженнях бути виміряна та оцінена, а також здійснено порівняння при умові чітко вибраної системи індикаторів. Значну роль у цьому відіграють показники діяльності системи освіти, підготовлені, зокрема, Центром наукових досліджень і нововведень в галузі освіти (CERI) є Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD).

Видання 2001 року індикаторів програми "Погляд на освіту" OECD представляє повну сучасну систему індикаторів, що можуть порівнюватися. Індикатори э результатом консенсусу у професійному обговоренні щодо способів інтернаціонального вимірювання поточного стану освіти. Вони забезпечують інформацією щодо: людських і фінансових ресурсів вкладених в освіту, функціонування і розвитку систем освіти і навчання, повернення інвестицій в освіту.

Кількісний опис функціонування системи освіти може дати можливість країні побачити себе у світлі того, що відбувається в інших країнах. На основі показників OECD стає також ясно, що відхилення національних показників від освітнього досвіду або унікальні, або вони відбивають розходження, що спостерігаються в інших країнах регіону (OECD, 1997).

Зростаюча кількість країн OECD забезпечує зараз дані для багатьох з індикаторів. Крім того, через Світову програму Індикаторів Освіти (WEI), що координується OECD в співробітництві з ЮНЕСКО, 18 країн не члени OECD теж внесли внесок у цю програму, розширюючи охоплення деяких з індикаторів до більше ніж двох третини світового населення. Це країни: Аргентина, Бразилія, Чилі, Китай, Єгипет, Індія, Індонезія, Йорданія, Малайзія, Парагвай, Перу, Філіппіни, Російська Федерація, Шрі-Ланка, Таїланд, Туніс, Уругвай і Зімбабве. Дані для цих країн базуються визначеннях і методиках OECD щоб гарантувати порівнянність з індикаторами OECD. Дані по Україна будуть наведені нижче.

Індикатори згруповані в шістьох розділах.

Розділ A представляє індикатори, що характеризують оточення у якому функціонує система освіти. Вони зосереджуються на характеристиках демографічного базису освіти і на існуючому запасі людського ресурсів. Розділ A також прагне оцінити вплив на зміни у рості сукупного продукту на душу населення змінами у показниках рівня розвитку людських ресурсів.

Розділ B має справу з фінансовими і людськими ресурсами, які країни вкладають в освіту, порівнюючи витрати на освіту відносно кількості студентів, національного доходу, і розміру суспільного гаманця; шляхи , якими системи освіти фінансуються і джерела фінансування; та як фонди витрачені.

Розділ C представляє індикатори доступності освіти, участі, прогресу і завершення. Представлені тенденції в наборі і завершенні на різних рівнях освіти і у різних типах закладів освіти.

Розділ D має справу з оточуючим освітнім середовищем і різними шляхами, якими організовані шкільні системи. Він включає дані щодо компенсації викладачів; даних щодо демографії викладачів; вимог до рівня підготовки нових викладачів; кількості годин, протягом яких викладачі спілкуються зі студентами і повинні знаходитися в класній кімнаті; дисциплін у навчальному плані; прийняття рішень щодо навчального плану; доступності і використанню комп'ютерів у школах.

Розділ E представляє широку картину індивідуальних та соціальних результатів освіти і результатів щодо ринку праці. Він має справу з даними щодо використання робочої сили за рівнем освітніх досягнень; освіти і праці серед молоді; а також даними щодо заробітної плати і освітніх досягнень.

Розділ F представляє індикатори щодо тенденцій у рівні студентської успішності з математики і науці і, розподілі грамотності серед дорослих.

Ці індикатори охоплюють широкий діапазон освітніх галузей, а представлені дані супроводжуються детальними поясненнями, що можуть допомогти зробити вірні висновки і інтерпретувати розходження між країнами.

Індикатори рівня досягнень зосереджувалися на сферах (читання, природничі науки, ІКТ, іноземні мови, вміння навчатися самостійно, суспільствознавство), які, на думку експертів, будуть пріоритетними у майбутньому. 

Група 1

Індикатори рівня досягнень (з математики, читання, природничих наук, інформаційних та комунікаційних технологій, іноземних мов, вміння вчитися самостійно, суспільствознавства).

Група 2

Індикатори успіху та переходу (кількість учнів, котрі кинули школу, котрі здобули повну середню освіту, навчаються у закладах вищої освіти).

Група 3

Індикатори моніторингу шкільної освіти (оцінювання та управління шкільною освітою, участь батьків в освітньому процесі).

Група 4

Індикатори ресурсів та структури (освіта та підготовка вчителів, охоплення дошкільною освітою, кількість учнів, що припадає на один комп'ютер, освітні витрати на одного учня).