36. Міжнародні освітні індикатори аналізу освітньої політики держави.

Інструментами цілісної системи моніторингу є освітні індикатори, які визначаються як статистичні дані для забезпечення інформацією про стан та напрямки розвитку освітньої системи або її окремих складових, а також моніторинг освітнього процесу – показники, що стосуються навчального плану, кількості навчальних годин, рівня школи тощо.

Індикатори якості освіти за класифікацією OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку).

Група індикаторів А (Інформація про тих, хто навчається, що впливає на успішність їх навчання і як успішність навчання впливає на їх успішність на ринку праці):

До якого віку навчаються дорослі?

Як багато учнів закінчують базову школу?

Як багато учнів закінчують старшу школу?

Які очікування учнів щодо освіти?

Яке ставлення учнів до математики?

Як впливає на успішність навчання іммігрантів їх життєвий і освітній досвід?

Чи впливає на успішність навчання у старшій школі соціально-економічний статус батьків учнів?

Як впливає навчання дорослих на їх успішність на ринку праці?

Які економічні переваги дає освіта?

Група індикаторів В (Інформація про інвестиції в освіту):

Яка сума витрачається на учня?

Яка частина валового національного продукту витрачається на освіту?

Яка сума приватних та громадських інвестицій у систему освіти?

Яка загальна сума у країні витрачається на освіту?

Яка платня студентів ВНЗ за навчання і які громадські субсидії вони отримують?

На які послуги й освітні ресурси витрачається фінансування освіти?

Наскільки ефективні витрати суспільства на освіту?

Група індикаторів С (Інформація про навчання впродовж життя (long-life learning) та для професійного розвитку):

Наскільки розповсюдженими є професійні освітні програми?

Хто користується професійними освітніми програмами?

Хто навчається за кордоном і де саме навчається?

Наскільки успішним є перехід студентів від навчання до професійної роботи?

Чи беруть участь у тренінгах і навчанні працюючі?

Група індикаторів D (Інформація про освітнє середовище):

Скільки часу проводять учні в класах?

Яким є співвідношення учні/вчитель і наскільки великими є класи?

Яка заробітна платня вчителя?

Скільки годин учитель навчає?

Як школи здійснюють моніторинг своєї роботи?

37. Зміст і призначення документа «Міжнародна стандартна класифікація освіти».

Міжнародна стандартна класифікація освіти (МСКО), розроблена ЮНЕСКО на початку 70-х років для того, щоб служити “інструментом збору, обробки і викладу статистичних даних про освіту як в окремих країнах, так і в міжнародному масштабі”, була прийнята Міжнародною освітньоє конференцією (Женева, 1975 р.) і потім затверджена Генеральною конференцією ЮНЕСКО.

Поняття “рівнів” розуміється як градація учбового досвіду і знань, які потрібні від учасників освітньої програми, які така програма має на меті дати їм.

Поняття “рівнів” є головним чином концепцією, що освітні програми можуть бути згруповані як на національному, так і на міжнародному рівнях в організований ряд категорій, в цілому відповідних загальному обсягу знань, навиків і здібностей, які потрібні від учасників. Вказаними категоріями є значні по масштабах етапи просування в рамках освітнього процесу, починаючи з самого низового (елементарного) до самої ускладненої освіти, причому чим складніше програма, тим вище рівень освіти.

Класифікація рівнів освіти здійснюється в загальніших класифікаційних рамках, де враховуються освітня система в цілому і конкретніше - параметри, які мають вирішальне значення з точки зору тих, хто приймає рішення політичного характеру стосовно порівнянності міжнародної статистики за освітою, або тих, хто має безпосереднє відношення до розробки визначення рівнів освіти. Такі параметри є загальним напрямом програми, областю освіти, організацією або особою, що забезпечує надання освітніх послуг, місце розташування або умови, в яких здійснюється освіта, способи надання освітніх послуг, спосіб участі.