1.8. Знезараження ґрунту

Засоби, методи й терміни знезараження ґрунту визначають з урахуванням небезпеки хвороби, особливостей її збудника, місця й часу обробки, обсягу робіт, передбачуваної глибини контамінації й інших конкретних особливостей відповідно до вимог інструкцій по боротьбі з тією чи іншою хворобою.

При сибірці, емфізематозному карбункулі й інших інфекційних хворобах, що викликаються особливо стійкими у зовнішньому середовищі спороутворюючими мікроорганізмами, Грунт на місці падежу (чи забою) тварини негайно після видалення трупа (туші) ретельно обпалюють вогнем для видалення рослинності, зрощують (із розрахунку 10 л/м²) суспензією хлорного вапна чи розчином нейтрального кальцію гіпохлориту з умістом 5 % активного хлору. Для запобігання розтікання рідини на ґрунтах, що погано вбирають вологу, місце обробки оточують невисоким (5-10 см) насипом, землю для якого беруть за межами ділянки, що знезаражується, або ж суспензію розчину препарату наносять поступово в міру всмоктування в ґрунт. Після повного всмоктування вологи ґрунт перекопують на глибину не менш 25 см, ретельно перемішуючи його (1:1) із сухим хлорним вапном, що містить не менш 25 % активного хлору, чи нейтральним кальцію гіпохлоритом. Потім грунт зволожують водою з розрахунку 5 л/м .

Для знезараження поверхневого шару ґрунту (на глибину 3 -4 см) застосовують 3 0 %-й гарячий розчин натру їдкого, 18 %-у емульсію феносмоліну, 4 %-й розчин формальдегіду, 5 %-й освітлений розчин хлорного вапна чи нейтрального кальцію гіпохлориту. Витрати розчину формальдегіду складають 5 л/м феносмоліну - 40, інших препаратів 10 л/м².

Ґрунт старих сибіркових скотомогильників чи окремих поховань санують бромистим метилом чи сумішшю окису етилену і бромистого метилу (ОКЕБМ) відповідно до діючої інструкції по їхньому застосуванню.

Ґрунт і будівельне сміття після ремонту приміщень, у яких містилися тварини, хворі сибіркою, емфізематозним карбункулом чи іншими інфекційними хворобами, що викликаються спороутворюючою мікрофлорою, зволожують одним із дезінфікуючих розчинів, що використовуються для знезараження поверхневого шару ґрунту. Будівельне сміття спалюють із дотриманням заходів протипожежної безпеки, а зібраний у ємність ґрунт ретельно перемішують (3:1) із сухим хлорним вапном, що-містить не менш 25 % активного хлору, зволожують водою і залишають на 72 год. Заглиблення в полах, що утворилися після видалення забрудненого грунту, зрошують одним із дезінфікуючих розчинів, що використовуються для знезараження поверхневого шару ґрунту, з розрахунку 2 л/м², засипають свіжою землею й ущільнюють, після чого настилають нову підлогу. Цеглу, бетон, штукатурку та інші тверді відходи (крім дерев'яних матеріалів), що залишились після ремонту приміщень, зволожують дезінфікуючим розчином, збирають у непроникну для води тару, заливають цим же розчином (4 частини розчину на 1 частину матеріалів) і витримують 72 год., а дошки й інші матеріали з деревини, незалежно від їхньої господарської цінності, спалюють. Для дезінфекції ґрунту території ферми при туберкульозі тварин (птахів) застосовують лужний розчин формальдегіду, що містить 3 % формальдегіду і 3 % натру їдкого, 4 %-й розчин формальдегіду, 15 %-у емульсію феносмоліну чи дуст тіазону. Норма витрати розчинів при знезараженні ґрунту на глибину 3-4 см – 10л/м² на глибину 20 см -30 л/м . Експозиція 72 год. При застосуванні тіазона ґрунт на глибину 3-5 см перекопують, перемішуючи із сухим препаратом із розрахунку 0,2 кг на 1 м² після чого зволожують водою (5 л/м²). Експозиція знезараження п'ять діб. На вигульних площадках без твердого покриття ґрунт зволожують одним із дезінфікуючих розчинів (лужний розчин формальдегіду, що містить 3 % формальдегіду і 3 % натру їдкого, 4 %-й розчин формальдегіду, 15 %-а емульсія феносмоліну), із розрахунку 1 -2 л/м (залежно від його вологості), знімають верхній шар на глибину 15-20 см (до повного видалення забрудненого шару) і вивозять на спеціальні площадки для знезараження методом тривалого витримування. Ґрунт і будівельне сміття, зібрані при ремонті тваринницьких будинків, також зволожують дезінфікуючим розчином і вивозять на спеціальні площадки для знезараження методом тривалого витримування. Так само поступають при знезараженні ґрунту на місці колишнього складування гною, гноївки (після їх видалення) і інших ділянок території ферм, забруднених виділеннями від тварин чи гнойовими стоками. Місця виїмки грунту (під підлогами, на вигульних площадках і території ферми) зрошують дезрозчином із розрахунку 2 л/м² після чого засипають шаром свіжого ґрунту й ущільнюють.

При встановленні нових вірусних хвороб тварин і птахів ґрунт на місці падежу чи вимушеного забою (розтину трупа) засипають (2 кг/м ) хлорним вапном, що містить не менш 25 % активного хлору, після чого зволожують водою (10л/м). Через 24год. верхній шар ґрунту (10-15 см) знімають і закопують на глибину не менш 2 м. Дно заглиблення, що утворилося, повторно рівномірно посипають хлорним вапном, засипають свіжим ґрунтом з подальшим зволоженням водою.

Місце захоронення ґрунту, контамінованого збудником хвороби, а також інші ділянки території, підозрювані у забрудненні виділеннями від хворих тварин, посипають хлорним вапном із розрахунку 2 кг/м² із подальшим зрошенням водою (10 л/м²) без перекопування. Якщо заключні заходи щодо оздоровлення господарства (ферми) збігаються з періодом дощів, снігопаду чи морозу, ґрунт знезаражують із настанням сприятливої погоди, а в інших випадках (поточна дезінфекція, знезараження ґрунту на місці падежу (забою) чи розтину трупа) - при будь-яких погодних умовах або ж уживають додаткових заходів до попередження розсіювання збудника хвороби. Пасовища при бруцельозі й туберкульозі знезаражують у порядку передбаченому діючими ветеринарними правилами по попередженню зараження пасовищ, джерел водопостачання й трас прогону (перевезення) худоби, збудниками бруцельозу й туберкульозу та їх знезараженню.