- •Предмет та завдання психології розвитку та вікової психології.
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини.
- •2. Психоаналітичні теорії:
- •3. Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови, рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Закономірності та динаміка психічного розвитку. Сензитивні періоди розвитку
- •5. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди та кризи.
- •6. Основні психолого-педагогічні критерії вікової періодизації. Періоди вікового розвитку, їх вікові межі.
- •7. Роль навчання і виховання у психічному розвитку дитини.
- •8. Психологічна характеристика немовляти.
- •9. Психологічна характеристика періоду новонародженості.
- •10. Характеристика соціальної ситуації розвитку та предметної діяльності дитини раннього віку.
- •11. Новоутворення у психічному розвитку дитини раннього віку. Криза 3-х років.
- •12. Характеристика ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
- •13. Новоутворення у розвитку особистості дитини дошкільного віку. Криза 7-ми років.
- •14. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
- •15. Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •16. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •17. Особистісний розвиток дитини молодшого шкільного віку.
- •18. Характеристика розумового розвитку молодшого школяра.
- •19. Проблема провідної діяльності підлітка, її характеристика.
- •20. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •21. Новоутворення психічного розвитку підлітка. Особливості підліткової кризи.
- •22.Розвиток розумової сфери юнака.
- •23. Соціальна ситуація розвитку юнака. Провідний вид діяльності.
- •24. Психологічні особливості вибору професії та готовність юнацтва до професійної самовизначеності.
- •25. Особливості особистісного розвитку в період ранньої дорослості.
- •26. Психологічна характеристика когнітивного розвитку у період ранньої дорослості. Роль самоосвіти.
- •27. Характеристика кризи середини життя.
- •28. Особливості професійної та суспільної діяльності особистості у зрілому віці.
- •29. Психологічний розвиток людей похилого віку.
- •30. Зміни в когнітивній сфері особистості в період геронтогенезу .
22.Розвиток розумової сфери юнака.
Період від 13-14 до 16-17.
Соціальна ситуація розвитку: визначення свого місця в дорослому світі, вибір професії.
Провідна діяльність: навчально-прфесійна.
Новоутворення: професійне та особистісне самовизначення
Розв.розумової сфери: формується світогляд, старшокласники оволодівають мета когнітивними вміннями – поточний самоконтроль та саморегуляція, відбуваються якісні зміни всіх сторін психічної діяльності. Пам'ять – збільшується об’єм, змінюються способи запам’ятовування, хар-ся подальшим зростанням довільного і логічного запам'ятання. Увага: розвивається здатність тривало зосереджуватись на пізнавальних об’єктах, переборювання дії відволікаючих подразників. Розвивається тимчасова увага, здібність до переключення і розподілу. Мислення набирає самостійності і творчості, високий рівень узагальнення і абстрагування. Характерний мовний максималізм, мовна розкутість, використовується сленг. Не лише збільшується мовний запас, але і навички використання слів. Старший шкільний вік закінчується, коли людина починає переживати можливість самовпливу і само перетворення у відповідності з образом свого Я.
23. Соціальна ситуація розвитку юнака. Провідний вид діяльності.
Період від 13-14 до 16-17.
Новоутворення: професійне та особистісне самовизначення
Соціальна ситуація розвитку: виділяють дві фази:
На межі з підлітковим віком.
На межі із зрілістю.
В цей час особистість сама в змозі виконувати відповідальні завдання, зникає диспропорція тіла, підвищується фізична витривалість, удосконалюється функція серцево-судинної системи, повністю розвинена кора ГМ. Зникає підвищена збудливість і неврівноваженість. Цей період відносно стійкого розвитку. Активний пошук свого місця в світі, вибір професії стає психічним центром ситуації розвитку юнака.
Провідний вид діяльності: інтерес до навчання підвищується, складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуюче місце займають мотиви. Намагання оцінити свою учбову діяльність виходячи з користі яку вона повинна приносити. Незалежно від соціальної орієнтації, характерне зростання значення научіння. Це пов’язано із перебудовою мотивів. Домінуючими мотивами навчання є мотиви, пов’язані із самовизначенням та підготовкою до самостійного життя – ці мотиви отримують особистісний смисл. Старшокласники оцінюють своє навчання із користі для сімї (знання-робота-гроші). Соціальний інтерес пов'язаний із розширенням знань з певних предметів.
24. Психологічні особливості вибору професії та готовність юнацтва до професійної самовизначеності.
Період від 13-14 до 16-17.
Новоутворення: професійне та особистісне самовизначення
Соціальна ситуація розвитку: визначення свого місця в дорослому світі, вибір професії.
Провідна діяльність: навчально-професійна
Професійне самовизначення – багатовимірний складний процес, в якому відбувається виділення задач суспільства і індивідуального стилю життя. Основою для планування учнем свого майбутнього є типова модель, яка існує в суспільстві
Психологічна готовність:
усвідомлення потреби у спілкуванні і праці.
вміння орієнтуватись в різних подіях.
наявність розвиненої рефлексії
Повинне здійснюватись критичне ставлення до себе.
Вибір професії передбачає наявність:
інформації про світ професій і вимоги до них.
інформація про себе і свої здібності.
Зміст готовності до самовизначення: 1. Сформованість на високому рівні пс. структур: теоретичне мислення, основ наукового та громадянського світогляду, самосвідомості і рефлексії; 2. Розвиненість потреб (потреба в спілкуванні, праці, потреба знайти внутрішню позицію дорослої людини); 3. Формування передумов індивідуальності як результат розвитку своїх здібностей, інтересів, самооцінки.
Закінчення школи і пошук свого місця в житті пов’язані з кризою початку: конфлікт цінностей, віддалені життєві цінності, пов’язані із майбутньою професією, сім’єю.