- •Предмет та завдання психології розвитку та вікової психології.
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини.
- •2. Психоаналітичні теорії:
- •3. Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови, рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Закономірності та динаміка психічного розвитку. Сензитивні періоди розвитку
- •5. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди та кризи.
- •6. Основні психолого-педагогічні критерії вікової періодизації. Періоди вікового розвитку, їх вікові межі.
- •7. Роль навчання і виховання у психічному розвитку дитини.
- •8. Психологічна характеристика немовляти.
- •9. Психологічна характеристика періоду новонародженості.
- •10. Характеристика соціальної ситуації розвитку та предметної діяльності дитини раннього віку.
- •11. Новоутворення у психічному розвитку дитини раннього віку. Криза 3-х років.
- •12. Характеристика ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
- •13. Новоутворення у розвитку особистості дитини дошкільного віку. Криза 7-ми років.
- •14. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
- •15. Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •16. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •17. Особистісний розвиток дитини молодшого шкільного віку.
- •18. Характеристика розумового розвитку молодшого школяра.
- •19. Проблема провідної діяльності підлітка, її характеристика.
- •20. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •21. Новоутворення психічного розвитку підлітка. Особливості підліткової кризи.
- •22.Розвиток розумової сфери юнака.
- •23. Соціальна ситуація розвитку юнака. Провідний вид діяльності.
- •24. Психологічні особливості вибору професії та готовність юнацтва до професійної самовизначеності.
- •25. Особливості особистісного розвитку в період ранньої дорослості.
- •26. Психологічна характеристика когнітивного розвитку у період ранньої дорослості. Роль самоосвіти.
- •27. Характеристика кризи середини життя.
- •28. Особливості професійної та суспільної діяльності особистості у зрілому віці.
- •29. Психологічний розвиток людей похилого віку.
- •30. Зміни в когнітивній сфері особистості в період геронтогенезу .
20. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
Період від 10-11 до 13-14 років.
Соціальна ситуація розвитку: віддають перевагу дитячій спільності.
Провідна діяльність: інтимно-особистісне спілкування.
Новоутворення: почуття дорослості, потреба в самовизначенні, розвиток рефлексії.
Розвиток пізнавальних процесів підлітка Пізнавальні інтереси виходять за межі школи і набирають форми самостійної діяльності.
підліток стає здатним до складного аналітико-синтетичного сприймання, сприймає не лише те, що лежить на поверхні явища, але і проблеми відносин.
Пам'ять. Спостерігається прогрес до запам’ятання словесного і абстрактного матеріалу, але вміння організувати роботу на запам’ятання майже не розвинута.
Увага відрізняється протиріччями: формується стійка довільна увага поряд їз безліччю переживань, вражень, що призводить до нездатності зосередити увагу. Яскраво проявляється вибірковість уваги, збільшується обсяг та здатність до переключення.
Мислення носить абстрактний характер. Здібність маніпулювати не тільки конкретними фактами, а і речами які протирічать фактам. Мислення характеризується прагненням до широких узагальнень. Один із аспектів мислення – здібність аналізувати.
Уява. Підліток здатен оперувати навчальним матеріалом, поєднуючи мислення та уяву. У критичні моменти підліток може будувати власний уявний світ. За Виготським гра переростає у фантазію підлітка.
21. Новоутворення психічного розвитку підлітка. Особливості підліткової кризи.
Період від 10-11 до 13-14 років.
Соціальна ситуація розвитку: віддають перевагу дитячій спільності.
Провідна діяльність: інтимно-особистісне спілкування.
Новоутворення: центральним новоутворенням є почуття дорослості, воно може виникнути в результаті усвідомлення змін в органічному і статевому розвитку, а також на основі розвитку особистісної рефлексії. Дитина не може зайняти своє місце серед дорослих і знаходить його серед однолітків. Об’єктивно дорослості у підлітка ще немає, суб’єктивно вона проявляється в розвитку почуття дорослості і тенденції до дорослішання: емансипація від батьків – дитина прагне незалежності, поваги до своїх таємниць. «Сфери впливу» батьків і однолітків різні, зазвичай від батьків передається відношення до фундаментальних аспектів соціального життя, з однолітками ж радяться по т.зв. «хвилинним питанням». Спостерігається також і нове відношення до навчання: підліток прагне до самоосвіти, причому часто стає байдужою до оцінок, інколи спостерігається розходження між інтелектуальними можливостями і успішністю в школі. Дорослість проявляється і в романтичних стосунках з ровесниками іншої статі.
Криза: переживається з 13 до 15 років. Поряд із внутрішніми драмами є сильна ендокринна перебудова організму: працездатність падає, успішність згасає, негативізм зростає. Це криза самоусвідомлення, підліток отримує почуття власної індивідуальності. Симптоми: впертість, негативізм, бунт, протест, егоцентризм, криза ідентичності, порушення оцінки образу фізичного Я, асоціальність поведінки. Закінчується після органічного і статевого дозрівання. Формується егоідентичність або почуття дифузії. Якщо переважають негативні новоутворення відбувається регрес на більш інфантильний рівень розвитку, зростає тривожніст і страх перед спілкуванням. Можуть виникати неврози і психози.