- •Предмет та завдання психології розвитку та вікової психології.
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини.
- •2. Психоаналітичні теорії:
- •3. Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови, рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Закономірності та динаміка психічного розвитку. Сензитивні періоди розвитку
- •5. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди та кризи.
- •6. Основні психолого-педагогічні критерії вікової періодизації. Періоди вікового розвитку, їх вікові межі.
- •7. Роль навчання і виховання у психічному розвитку дитини.
- •8. Психологічна характеристика немовляти.
- •9. Психологічна характеристика періоду новонародженості.
- •10. Характеристика соціальної ситуації розвитку та предметної діяльності дитини раннього віку.
- •11. Новоутворення у психічному розвитку дитини раннього віку. Криза 3-х років.
- •12. Характеристика ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
- •13. Новоутворення у розвитку особистості дитини дошкільного віку. Криза 7-ми років.
- •14. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
- •15. Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •16. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •17. Особистісний розвиток дитини молодшого шкільного віку.
- •18. Характеристика розумового розвитку молодшого школяра.
- •19. Проблема провідної діяльності підлітка, її характеристика.
- •20. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •21. Новоутворення психічного розвитку підлітка. Особливості підліткової кризи.
- •22.Розвиток розумової сфери юнака.
- •23. Соціальна ситуація розвитку юнака. Провідний вид діяльності.
- •24. Психологічні особливості вибору професії та готовність юнацтва до професійної самовизначеності.
- •25. Особливості особистісного розвитку в період ранньої дорослості.
- •26. Психологічна характеристика когнітивного розвитку у період ранньої дорослості. Роль самоосвіти.
- •27. Характеристика кризи середини життя.
- •28. Особливості професійної та суспільної діяльності особистості у зрілому віці.
- •29. Психологічний розвиток людей похилого віку.
- •30. Зміни в когнітивній сфері особистості в період геронтогенезу .
14. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
Як правило, готовність до шкільного навчання формується до кінця першого пвріччя першого року навчання. Основне правило визначення готовності: правило, встановлене вчителем, повинне стати правилом дитини. За виконанням правил лежить система соціальних відносин між дитиною і дорослим.
Компоненти готовності:
Емоційно-вольова готовність.
Розумова готовність – до кінця дошкільного віку повинні виконуватись мислитель ні операції: аналіз, синтез, узагальнення, зв’язне мовлення.
Мотиваційна готовність – формується під впливом батьків, бажання йти до школи.
15. Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
Період від 6-7 до 10-11.
Провідна діяльність: навчальна.
Новоутворення: довільність і усвідомленість всіх психічних процесів, засвоєння норм відносин в колективі і способів поведінки, усвідомлення дитиною своїх власних змін в результаті засвоєння учбової діяльності.
Соціальна ситуація розвитку: відбувається перебудова всієї системи відносин з дійсністю. Сфери відносин: дитина-вчитель, дитина-дорослий, дитина-діти. Перша система відносин стає центром життя дитини. Вплив вчителя дуже великий, він є безперечним авторитетом, може успішно формувати позитивне відношення до навчання, вміння керувати своєю поведінкою
З'являються нові обов’язки – спеціально організована учбова діяльність, розвиваються основи теоретичного мислення.
На поведінку і розвиток дитини впливає стиль керівництва з боку дорослих: авторитарний, демократичний чи ліберальний. Найкраще діти почувають себе в умовах демократичного керівництва. Починаючи з 6 р. діти все більше часу проводять із ровесниками.
16. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
Період від 6-7 до 10-11.
Новоутворення: довільність і усвідомленість всіх психічних процесів, засвоєння норм відносин в колективі і способів поведінки
Соціальна ситуація розвитку: дитина-вчитель, дитина-дорослий, дитина-діти.
Провідна діяльність: учбова діяльність – це діяльність, яка безпосередньо спрямована на засвоєння ЗУН, вироблених людством. Структура учбової діяльності: учбова мотивація, уч. задача, уч. дія, контроль (переходить в самоконтроль), оцінка (переходить в самооцінку). Провідна навчальна діяльність передбачає розвиток всіх психічних процесів, особливо мислення. Парадокс учбової діяльності – будучи суспільної по суті, формі вона здійснюється виключно індивідуально. Учбова діяльність – навчання учня, індивідуальна діяльність, навчальна – взаємодія вчителя і учня. Для виконання діяльності необхідно сформувати мотиваційну сферу, дуже важливо сформувати пізнавальний мотив. Можливі труднощі: несформованість необхідних елементів учбової діяльності (пізнавальної мотивації, учбових дій, дій контролю і оцінки…), недостатній розвиток довільності, низький рівень пам’яті, уваги, невміння чи неможливість пристосуватись до темпу шкільного життя.