- •Предмет та завдання психології розвитку та вікової психології.
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини.
- •2. Психоаналітичні теорії:
- •3. Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови, рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Закономірності та динаміка психічного розвитку. Сензитивні періоди розвитку
- •5. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди та кризи.
- •6. Основні психолого-педагогічні критерії вікової періодизації. Періоди вікового розвитку, їх вікові межі.
- •7. Роль навчання і виховання у психічному розвитку дитини.
- •8. Психологічна характеристика немовляти.
- •9. Психологічна характеристика періоду новонародженості.
- •10. Характеристика соціальної ситуації розвитку та предметної діяльності дитини раннього віку.
- •11. Новоутворення у психічному розвитку дитини раннього віку. Криза 3-х років.
- •12. Характеристика ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
- •13. Новоутворення у розвитку особистості дитини дошкільного віку. Криза 7-ми років.
- •14. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
- •15. Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •16. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •17. Особистісний розвиток дитини молодшого шкільного віку.
- •18. Характеристика розумового розвитку молодшого школяра.
- •19. Проблема провідної діяльності підлітка, її характеристика.
- •20. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •21. Новоутворення психічного розвитку підлітка. Особливості підліткової кризи.
- •22.Розвиток розумової сфери юнака.
- •23. Соціальна ситуація розвитку юнака. Провідний вид діяльності.
- •24. Психологічні особливості вибору професії та готовність юнацтва до професійної самовизначеності.
- •25. Особливості особистісного розвитку в період ранньої дорослості.
- •26. Психологічна характеристика когнітивного розвитку у період ранньої дорослості. Роль самоосвіти.
- •27. Характеристика кризи середини життя.
- •28. Особливості професійної та суспільної діяльності особистості у зрілому віці.
- •29. Психологічний розвиток людей похилого віку.
- •30. Зміни в когнітивній сфері особистості в період геронтогенезу .
12. Характеристика ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
Період від 3 до 6-7 років.
Соціальна ситуація розвитку: дві сфери соціальних відносин (дитина-дорослий і дитина-дитина).
Провідна діяльність: сюжетно-рольова гра.
Новоутворення: виникнення першого схематичного світобачення, етичних норм і критеріїв оцінки, підпорядкованості мотивів, виникнення довільної поведінки та внутрішньої самосвідомості.
Хар-ка. ігрової діяльності: передумовою гри є здатність переносити одні функції предметів на інші. Гра починається тоді., коли дитина роздвоює предмет на річ та її уявне значення, уявну функцію. У грі дитина відтворює, моделює дійсність і засвоює всю систему людських відносин. Гра не спрямована на досягнення мети, діти отримують задоволення від самого процесу, мають змогу розвивати рухові, когнітивні, мовні навички. Гра – історичне утворення. Центром гри є роль яку бере на себе дитина. Ігрова діяльність є засобом реалізації ролі в ігровій дії. Ігрові дії носять знаковий, символічний характер. Третій компонент – ігрове застосування предметів. Гра – це діяльність в умовних ситуаціях, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду. Змістом гри мол.дошкільника (3-4 р.) є відтворення реальних дій дорослого. У 4-5 років змістом гри стають відношення між людьми, виникає колективна гра. У 5-7 років змістом стає чітке виконання правил, які обумовлені сюжетом гри, зростає вміння погоджувати свої дії з діями інших дітей. У грі утворюється механізм керування своєю поведінкою, утворюється воля. Гра має важливе значення і для емоційного розвитку дитини, вона допомагає справитись зі страхами. Головне, що дитина отримує в грі – можливість взяти на себе роль, в ході програвання цієї ролі змінюються дії дитини і його відношення до світу.
13. Новоутворення у розвитку особистості дитини дошкільного віку. Криза 7-ми років.
Період від 3 до 6-7 років.
Соціальна ситуація розвитку: дві сфери соціальних відносин (дитина-дорослий і дитина-дитина).
Провідна діяльність: сюжетно-рольова гра.
Новоутворення: виникнення першого схематичного світобачення, етичних норм і критеріїв оцінки, підпорядкованості мотивів, виникнення довільної поведінки та внутрішньої самосвідомості.
Новоутворення у розвитку особистості:
виникнення перших етичних норм і критеріїв оцінки, поведінка регламентується вимогами: можна, неможна, треба. Діти засвоюють правила взаємин в колективі за прикладом дорослих.
виникає підпорядкування мотивів. Обдумані дії переважають над імпульсивними, дитина свідомо керує своє поведінкою, долаються бажання.
Виникнення довільної поведінки – здібність керувати емоціями та діями.
виникнення особистої самосвідомості, виникає свідомість свого обмеженого місця в системі з дорослим, з'являється оцінка своїх можливостей. В кінці дошкільного віку виникає внутрішнє усвідомлення себе.
Ці новоутворення ведуть до руйнування соціальної ситуації розвитку, до кризи.
Ознаки кризи:
втрата безпосередньої поведінки – між бажанням щось зробити і самою діяльністю виникає новий момент переживання того, що саме принесе дитині ця діяльність, яке значення вона буде мати.
Манірність – дитина не просто реагує, а робить спеціально, вона хоче сподобатись іншим людям. Дитина може поводити себе так, як хочуть інші люди, а не вона сама.
Симптом «гіркої цукерки» - якщо дитину похвалити за ту роботу, яку вона погано зробила і дитина це розуміє, то від нагороди дитина відмовиться, бо виникає розуміння що вона її не заслужила.
Все це вказує, що у дитини виникає внутрішнє життя яке впливає на зовнішнє.
В кінці дошкільного віку дитина відкриває для себе значення нової соціальної позиції – позиції учня. Допомога у переживанні кризи – дати дитині можливість здійснювати нові форми самостійної діяльності, показувати впевненість у можливостях дитини, пояснювати необхідність виконання вимог.