- •Предмет та завдання психології розвитку та вікової психології.
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини.
- •2. Психоаналітичні теорії:
- •3. Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови, рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Закономірності та динаміка психічного розвитку. Сензитивні періоди розвитку
- •5. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди та кризи.
- •6. Основні психолого-педагогічні критерії вікової періодизації. Періоди вікового розвитку, їх вікові межі.
- •7. Роль навчання і виховання у психічному розвитку дитини.
- •8. Психологічна характеристика немовляти.
- •9. Психологічна характеристика періоду новонародженості.
- •10. Характеристика соціальної ситуації розвитку та предметної діяльності дитини раннього віку.
- •11. Новоутворення у психічному розвитку дитини раннього віку. Криза 3-х років.
- •12. Характеристика ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
- •13. Новоутворення у розвитку особистості дитини дошкільного віку. Криза 7-ми років.
- •14. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
- •15. Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •16. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •17. Особистісний розвиток дитини молодшого шкільного віку.
- •18. Характеристика розумового розвитку молодшого школяра.
- •19. Проблема провідної діяльності підлітка, її характеристика.
- •20. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •21. Новоутворення психічного розвитку підлітка. Особливості підліткової кризи.
- •22.Розвиток розумової сфери юнака.
- •23. Соціальна ситуація розвитку юнака. Провідний вид діяльності.
- •24. Психологічні особливості вибору професії та готовність юнацтва до професійної самовизначеності.
- •25. Особливості особистісного розвитку в період ранньої дорослості.
- •26. Психологічна характеристика когнітивного розвитку у період ранньої дорослості. Роль самоосвіти.
- •27. Характеристика кризи середини життя.
- •28. Особливості професійної та суспільної діяльності особистості у зрілому віці.
- •29. Психологічний розвиток людей похилого віку.
- •30. Зміни в когнітивній сфері особистості в період геронтогенезу .
3. Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови, рушійні сили психічного розвитку.
Психічний розвиток – кількісні і якісні зміни в психіці. Він залежить від природних і соціальних факторів. Основою розвитку є спадково зумовлена будова організму, зокрема НС. Є вроджені і спадкові особливості. Вроджені – під час утробного розвитку. Розвиток – це складний інволюційно-еволюційний поступальний рух в ході якого відбувається прогресивні і регресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в самій людині. Цей процес зумовлюється тими формами практичної і теоретичної діяльності, які існують на даному рівні розвитку суспільства. Основні властивості розвитку: незворотність (накопичення змін, надбудова нових змін над попередніми), направленість (здібність с-ми до проведення єдиної, внутрішньо взаємопов’язаної с-ми розвитку), закономірність (здібність с-ми до відтворення однотипних змін у різних людей). Типи розвитку (за Виготським): преформований (чітко визначені, закріпленні і зафіксовані стадії та кінцевий результат розвитку – ембріональний розвиток) та непреформований (розвиток не визначений наперед – психічний розвиток дитини). Особливістю психічного розвитку є те, що його кінцеві форми не визначені, а лише задані тими зразками, які існують в суспільстві. За Виготським рушійною силою психічного розвитку є навчання; зона найближчого розвитку.
4. Закономірності та динаміка психічного розвитку. Сензитивні періоди розвитку
Закономірності:
Нерівномірність – при сприятливих умовах психічні властивості особистості не знаходяться на одному рівні розвитку,кожна із них має свої стадії підйому та стабілізації. В окремі періоди виникають сприятливі умови (сензитивні періоди). Причини сензитивності: закономірності дозрівання мозку, життєвий досвід, формування одних психічних процесів на основі інших.
Інтеграція психіки – з розвитком психіка людини набуває все більшої стійкості і цілісності. Психічний розвиток є переростанням психічних станів у риси особистості.
Пластичність НС і компенсація – при слабкості одних функцій посилено розвиваються інші.
Динаміка:
До початку кожного періоду складається неповторне відношення дитини з оточуючою дійсністю – соціальна ситуація розвитку.
Вона закономірно визначає його образ життя, що веде до виникнення новоутворень.
Новоутворення несуть за собою нову структуру свідомості дитини, зміну відношень.
Змінюється соціальна ситуація розвитку, наступає пов’язаний з цим критичний період.
Сензитивні періоди – це найбільш сприятливі періоди для розвитку певних психічних функцій. Причини сензитивності – закономірності дозрівання мозку і життєвий досвід. Мова – 1-3 р., рухові навички – 7-10 р., математичне мислення – 15-20 р.
5. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди та кризи.
Кожен вік має свої завдання і коли вони успішно виконуються відбувається перехід до іншого періоду, коли ні – відбувається деградація, застрягання на попередньому віковому етапі. На зміну стабільним періодам приходять періоди різких змін і конфліктів. Дитина за дуже короткий термін змінюється. Переломні точки у розвитку Виготський назвав кризами і виділив: криза новонародженості, першого року життя, трьох років, шести-семи років, підліткова криза. Кризи відділяють один період від другого. Під час критичних періодів дитина за дуже короткий термін дуже змінюється, змінюються основні риси особистості. Кордони, які відокремлюють початок і кінець кризи від суміжних періодів розмиті. Криза виникає і закінчується непомітно. Різке загострення спостерігається в середині кризи. Під час стабільних періодів дитина накопичує кількісні зміни, а не якісні, як під час криз. Ці зміни накопичуються повільно. Послідовність розвитку визначається чергуванням стабільних і критичних періодів.