- •Предмет та завдання психології розвитку та вікової психології.
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини.
- •2. Психоаналітичні теорії:
- •3. Поняття про психічний розвиток дитини. Внутрішні і зовнішні умови, рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Закономірності та динаміка психічного розвитку. Сензитивні періоди розвитку
- •5. Поняття про психологічний вік. Стабільні періоди та кризи.
- •6. Основні психолого-педагогічні критерії вікової періодизації. Періоди вікового розвитку, їх вікові межі.
- •7. Роль навчання і виховання у психічному розвитку дитини.
- •8. Психологічна характеристика немовляти.
- •9. Психологічна характеристика періоду новонародженості.
- •10. Характеристика соціальної ситуації розвитку та предметної діяльності дитини раннього віку.
- •11. Новоутворення у психічному розвитку дитини раннього віку. Криза 3-х років.
- •12. Характеристика ігрової діяльності дитини дошкільного віку.
- •13. Новоутворення у розвитку особистості дитини дошкільного віку. Криза 7-ми років.
- •14. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
- •15. Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •16. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •17. Особистісний розвиток дитини молодшого шкільного віку.
- •18. Характеристика розумового розвитку молодшого школяра.
- •19. Проблема провідної діяльності підлітка, її характеристика.
- •20. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •21. Новоутворення психічного розвитку підлітка. Особливості підліткової кризи.
- •22.Розвиток розумової сфери юнака.
- •23. Соціальна ситуація розвитку юнака. Провідний вид діяльності.
- •24. Психологічні особливості вибору професії та готовність юнацтва до професійної самовизначеності.
- •25. Особливості особистісного розвитку в період ранньої дорослості.
- •26. Психологічна характеристика когнітивного розвитку у період ранньої дорослості. Роль самоосвіти.
- •27. Характеристика кризи середини життя.
- •28. Особливості професійної та суспільної діяльності особистості у зрілому віці.
- •29. Психологічний розвиток людей похилого віку.
- •30. Зміни в когнітивній сфері особистості в період геронтогенезу .
28. Особливості професійної та суспільної діяльності особистості у зрілому віці.
(Від40-45 до 55-60). У Греції цей період називали акме – вища ступінь розвитку. Щоб уникнути застою люди середнього віку проявляють турботу про молодше покоління, про світ, в якому це покоління буде жити. Більшість продовжує виконувати свої професійні ролі, лише незначна частина людей змінюють свою професійну кар’єру (коли не реалізують себе або змінюють свої цінності і цілі). Зміни у професійному житті можуть викликати надмірну тривогу, стрес. Втрата роботи супроводжується значними переживаннями.
Люди середнього віку є зв'язуючою ланкою між молодшим і старшим поколінням. Змінюються стосунки з старими батьками, сімейна влада поступово переходить до них. Змінюються стосунки з дорослими дітьми які повинні піти у самостійне життя, середньому поколінню треба навчитися жити окремо. Зміни в особистісному розвитку відбуваються в 2-ох напрямках: «Я» як члена сімї (теща, бабуся…) і «Я» як професіонала.
29. Психологічний розвиток людей похилого віку.
(чол. 61-74, жін. 56-74). При нормальному старінні більшість розумових навичок залишаються відносно збереженими, найбільше страждає механічна пам'ять, краще зберігається логічна пам'ять, пам'ять на віддалені події зберігається повністю. В першу чергу змінюється статус людини, більшість завершує свій професійний шлях. Для одних це означає появу вільного часу, можливість зайнятися улюбленою справою, вихованням онуків, для інших – різка зміна життя, відмова від усього важливого, відчуття непотрібності. Часто шлюб починає займити важливе місце в емоційному житті, як ніколи вони відчувають підтримку і душевну близькість. Проблема яка може виникнути в цей період – погіршення здоров'я. До 65 років особистість наближається до кризи Я-інтеграція. За Еріксоном спокійно сприймають свій вік ті люди, які навчаються думати про інших, які адаптуються до поразок і перемог. Переважає почуття одинокості. Зниження пізнавальної діяльності може бути наслідком як прямих (хвороба Альцгеймера, судинні) так і побічних (депресія, зниження активної діяльності, дія ліків) причин.
30. Зміни в когнітивній сфері особистості в період геронтогенезу .
Більшість розумових навиків зберігається. Погіршення пам'яті не є настільки загальним і серйозним як вважають. Найбільше страждає механізм запам’ятання, пам'ять на віддалені події зберігається повністю. Більшість розумових навиків зберігається. Зміни в когнітивній сфері залежать від ступеня зрілості конкретної людини. Фактори збереження розумової активності: зрілість особистості, рівень освіти, творча активність. Одна з головних змін – зниження швидкості виконання розумових операцій, зростає час реакцій. Похилі люди більше цінують точність. З'являється мудрість – властивість, в основі якої лежить кристалізований інтелект, вона дозволяє давати поради щодо життєво важливих питань.