50. Педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення і реконструювання матеріалу

Логічна структура навчального матеріалу має а своїй основі логіку науки, але визначається ще сукупністю дидактичних цілей і вимог, особливостями навчально-пізнавального процесу. Було б недоцільно повторювати в навчанні логіку історичного розвитку науки: необхідно уникнути всіх помилок і непотрібних труднощів. Школяр за 5-7 років навчання повинен оволодіти системою знань, що створювалася підчас століттями. У цьому полягає основне завдання педагогічної технології.

Тому в дидактичній системі елементи знань з'єднані найкоротшими логічними зв'язками, кількість доказів зведено до мінімуму, максимум уваги приділяється головним, найбільш загальним і значущим відомостями та ідеям. У цьому полягає принцип оптимального змісту дидактичної системи знань.

Друге найважливіша вимога до побудови дидактичної структури знань випливає з принципу систематичності навчання в його сучасному, розширеному розумінні, що включає вимоги системності переданої інформації. Завдання навчання включає послідовне формування систем в індивідуальних знаннях учнів: частнопонятійних, внутріпредметних, міжпредметних і т.д. Підхід до знань з системних позицій реалізується і в структурі пропонованої інформації, і у використанні заснованих на ній прийомів систематизації знань.

Нарешті, побудова дидактичної структури знань не може не враховувати одного з найсучасніших вимог формування СУД - вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці наукової та громадської інформації. У дидактичній системі знань учневі повинні пред'являтися не тільки самі знання, а й найбільш раціональні методи оволодіння знаннями - орієнтовна основа дій. За П.Я.Гальперин, якого навчають, опанувавши загальним методом аналізу певного кола явищ, здатний надалі самостійно складати орієнтовну основу для засвоєння нового матеріалу в даній галузі знань. Досягненню цього результату сприяє певне побудова викладу навчального матеріалу, використання спеціальних схем розумових дій та інших дидактичних прийомів.

Реалізація названих принципів, комбінації розташування навчальних предметів, частин навчального матеріалу, наступність, логіка взаємозв'язків, акценти змісту становлять сутність ряду відомих педагогічних технологій.

«Діалог культур» (в. С. Біблер, с.Ю.Курганов)

Біблер Володимир Соломонович - вчений-філософ Російського гуманітарно го університету, м. Москва.

Курганов Сергій Юрійович - вчитель-експериментатор, м. Курган.

В основу технології «Діалогу культур» покладено ідеї М. Бахтіна «про культуру як діалозі», ідеї «внутрішньої мови» Л.С.Виготського і положення «філософської логіки культури» В. С. Біблера.

Діалог як двостороння інформаційна смислова зв'язок є найважливішою складовою процесу навчання. Можна виділити внутрішньоособистісний діалог (протиріччя свідомості і емоцій), діалог як мовне спілкування людей (комунікативна технологія) і діалог культурних смислів, на якому і будується технологія діалогу культур.

Класифікаційні параметри технології

За рівнем застосування: загальнопедагогічна.

За філософської основі: діалектична.

За основним фактором розвитку: соціогенних + психогенна.

За концепцією засвоєння: асоціативно-рефлекторна.

За орієнтації на особистісні структури: 1) ЗУН + 2) СУД.

За характером змісту: навчальна, світська, гуманітарна, загальноосвітня, дидактоцентричних.

З організаційних форм: традиційна класно-урочна з елементами групової.

За підходу до дитини: педагогіка співробітництва.

За переважному методу: пояснювально-ілюстративна + проблемна.

За категорії учнів: просунутого рівня.

Цільові орієнтації

• Формування діалогічного свідомості і мислення, звільнення його від плоского раціоналізму, монофілії культури.

• Оновлення предметного змісту, пару в ньому різних, що не зводиться один до одного культур, форм діяльності, смислових спектрів.

Концептуальні ідеї

• Діалог, діалогічність є невід'ємний компонент внутрішнього змісту особистості.

• Многоголосье світу («карнавал світовідчуття» за Бахтіним) існує в індивідуальній свідомості у формі внутрішнього діалогу.

• Діалог є позитивний зміст свободи особи, так як він відображає поліфонічний слух по відношенню до навколишнього світу.

• Діалог не їсти прояв протиріч, а співіснування та взаємодія ніколи не приводяться в єдине ціле свідомостей.

• Сучасне мислення будується за схематизму культури, коли «вищі» досягнення людського мислення, свідомості, буття вступають в діалогічне спілкування з попередніми формами культури (Античності, Середніх віків, Нового часу).

У технології «Діалогу культур» діалог виступає в двох функціях:

1. Форма організації навчання.

2. Принцип організації самого змісту науки:

а) діалог - визначення самої суті і сенсу засвоюваних і творчо формованих понять;

б) діалог культур у контексті сучасної культури розгортається навколо основних питань буття, основних точок подиву;

в) діалог у свідомості учня (і вчителя) голосів поета (художника) і теоретика, як основа реального розвитку творчого (гуманітарного) мислення.

Особливості організації змісту (за В. С. Біблер)

1. Проектування на весь процес навчання особливостей культури і мислення епох:

- Античне мислення - ейдетично (образне);

- Середньовічне - причащати мислення (частина мислиться як приналежність до деміургові);

- Новий час - раціоналістичний мислення, розум - все;

- Сучасна епоха - релятивізм, відсутність єдиної картини світу; характерне повернення мислення до вихідним початків.

2. Навчання будується на наскрізному діалозі двох основних сфер навчального процесу: мовної стихії (і форм організації) російської мови (1) і історичній послідовності основних форм європейської (в основному) культури (2).

3. Послідовність класів відповідає послідовності основних історичних культур, що змінювали один одного в європейській історії - античної, середньо віковий, нововременной - як ці культури відтворюються в проблемах сучасної культури XX століття.

51. Педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення і реконструювання матеріалу

Логічна структура навчального матеріалу має а своїй основі логіку науки, але визначається ще сукупністю дидактичних цілей і вимог, особливостями навчально-пізнавального процесу. Було б недоцільно повторювати в навчанні логіку історичного розвитку науки: необхідно уникнути всіх помилок і непотрібних труднощів. Школяр за 5-7 років навчання повинен оволодіти системою знань, що створювалася підчас століттями. У цьому полягає основне завдання педагогічної технології.

Тому в дидактичній системі елементи знань з'єднані найкоротшими логічними зв'язками, кількість доказів зведено до мінімуму, максимум уваги приділяється головним, найбільш загальним і значущим відомостями та ідеям. У цьому полягає принцип оптимального змісту дидактичної системи знань.

Друге найважливіша вимога до побудови дидактичної структури знань випливає з принципу систематичності навчання в його сучасному, розширеному розумінні, що включає вимоги системності переданої інформації. Завдання навчання включає послідовне формування систем в індивідуальних знаннях учнів: частнопонятійних, внутріпредметних, міжпредметних і т.д. Підхід до знань з системних позицій реалізується і в структурі пропонованої інформації, і у використанні заснованих на ній прийомів систематизації знань.

Нарешті, побудова дидактичної структури знань не може не враховувати одного з найсучасніших вимог формування СУД - вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці наукової та громадської інформації. У дидактичній системі знань учневі повинні пред'являтися не тільки самі знання, а й найбільш раціональні методи оволодіння знаннями - орієнтовна основа дій. За П.Я.Гальперин, якого навчають, опанувавши загальним методом аналізу певного кола явищ, здатний надалі самостійно складати орієнтовну основу для засвоєння нового матеріалу в даній галузі знань. Досягненню цього результату сприяє певне побудова викладу навчального матеріалу, використання спеціальних схем розумових дій та інших дидактичних прийомів.

Реалізація названих принципів, комбінації розташування навчальних предметів, частин навчального матеріалу, наступність, логіка взаємозв'язків, акценти змісту становлять сутність ряду відомих педагогічних технологій .