3.2. Зміни в психоемоційному стані дітей в результаті проведеної «Програми» під час санаторно-курортного лікування

Однією з проблем Чорнобильського сліду є негативний вплив на підсвідомість дітей. Населення, що проживає у зоні радіаційного забруднення, страждає радіофобією та комплексом «приреченості». Майже кожна восьма дитина перебуває у стані депресії, інші – емоційної нестійкості, тривожності, песимістичної оцінки майбутнього, очікування хвороби, стресів, конфліктів, криз. Вони мають більш високий рівень утоми, пригніченості, індивідуального і групового навіювання [17,20].

Чорнобильська катастрофа вплинула не тільки на стан здоров’я дітей, а й на психічну діяльність: зниження уваги, пам’яті, нервово-психічні розлади, виникнення фрустрації, конфліктів, підвищення гостроти емоційної напруженості. Учені стверджують, що існує кореляційна залежність між станом здоров’я дитини і її поведінкою, а це, у свою чергу, позначилося на стані взаємин. Населенню, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, можна запропонувати широкий спектр заходів психоемоційної корекції – від групової психокорекційної роботи до конкретних методів самодопомоги [17,20].

Психоемоційна реабілітація включає заходи щодо своєчасної профілактики та лікуванню психологічних порушень, формуванню у дитини свідомості і активності у реабілітаційному процесі. У завдання психоемоційної реабілітації входить також мотивація дітей до збереження та зміцнення здоров'я, усвідомлення необхідності вольових зусиль, щоб бути здоровим. У окремих випадках має значення виховання у дітей певних психічних якостей особистості: волі, пам'яті, уваги, врівноваженості, наполегливості, цілеспрямованості [20,60].

Для проведення подібної роботи в санаторії рекомендується оцінити загальний функціональний стан дитини, з'ясувати наявність тих чи інших синдромів.

До основних методів психоемоційної реабілітації та рекреації використовуються різні форми роботи, а саме: дихальна гімнастика, рухова активність, фітотерапія, аромотерапія, психодіагностика, психологічне консультування, психокорекція, психотерапія, електротерапія, яка проводиться лікарем [21,37].

Туризм є унікальним засобом рекреації та реабілітації для людей з проблемами здоров'я, так як його функції відповідають реабілітаційним завданням, включають різні механізми адаптації та самоадаптации, за умови активної участі в процесі самого реабілітанта.

Одним із компонентів покращення емоційного стану і психологічного розвантаження є туристсько-краєзнавча діяльність. Краєзнавча освіта, як один з важливих засобів формування відкритої та соціально адаптованої дитини до навчально-виховного процесу, відкриває дітям навколишній світ з усією багатогранністю складних взаємовідносин природи, суспільства і особистості, задовольняє потреби у самопізнанні, самореалізації, сприяє формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій [39,60].

Під час занять туризмом здійснюється перевірка і загартування таких морально-вольових якостей, як чесність, скромність, організованість, дисципліна, сміливість, рішучість, чуйність, доброта, принциповість, дружелюбність, відповідальність, формуються воля, мужність. Подібний вид відпочинку сприяє розширенню кругозору дітей і підсилює їх інтерес до придбання знань. Під час походів діти роблять багато нових відкриттів для себе [39,41,60].

Результати аналізу науково-методичної літератури, свідчать про те, що туристично-краєзнавча діяльність сприяє розвитку рефлексивних психічних можливостей особистості, що виявляються у самопізнанні, саморегуляції, самовдосконаленні та самореалізації; формуванню інтелекту особистості шляхом розвитку його якостей: уваги і пам'яті, спостережливості і пошукової активності, логіки і інтуїції, які необхідні для гармонійного всебічного розвитку особистості [50].

Встановлено, що фізична діяльність на свіжому повітрі сприяють збільшенню продукції нейтро-пептидів - особливих речовин, що продукуються мозком і граючих важливу роль у прояві психічних функцій, що сприятливо відбивається на настрої, самопочутті, освітньо - пізнавальній діяльності, поліпшується сон та апетит. Ю.Ф.Змановський вважає, що ці механізми складають основу нормального психічного розвитку дитини [24,42].

На фоні поглибленого медичного оздоровлення, ми пропонуємо в подальшому застосовувати засоби туристсько-краєзнавчої діяльності у поєднанні з природними оздоровчими факторами, з метою психоемоційної реабілітації дітей забрудненої зони.

Під час проведення туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми ми досліджували САН у дітей обох груп і виявилось те, що результати в основній групі значно кращі ніж в контрольній, а це доводить те, що туристсько-краєзнавча діяльність у поєднанні з природними факторами здатна одночасно позитивно впливати на морфо функціональні показники та на інтелектуальну, емоційну і вольову сферу особистості. Результати проведеної методики САН наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2