18.3. Кримінологічна характеристика проституції

Слово "проституція" у перекладі з латинської (ргоаіііиііоп) означає "виставлення на продаж". Під проституцією варто розуміти систематичне надання особою свого тіла для задоволен¬ня сексуальних потреб інших осіб за матеріальну винагороду.

Традиційна кримінологія мало вивчає проблеми проституції, а робить це тільки з погляду взаємозв'язку зі злочинністю. Адже проституція та злочинність значною мірою зумовлюють одне одного.

Це пояснюється тим, що проституція як спосіб наживи, контролюється організованою злочинністю: існують тісні "еконо¬мічні" взаємозв'язки між повіями, сутенерами, орендодавцями, утримувачами будинків розпусти, торгівцями "живим товаром". Окрім того, повій широко використовують як співучасників злочинів. Адже повії дають "наводку" для крадіжок або розбійних нападів, просять водіїв підвезти до місця, де на них організова¬но засідку. Злодії у проституток за частку ховають крадене. Повії і самі скоюють чимало злочинів стосовно клієнтів шляхом їх "відключення" алкоголем, підсипанням клофеліну тощо.

Соціальний аспект проституції характеризується різким падінням суспільної моралі, духовної деградації, що вкрай шкідливо впливає на виховання дітей і молоді. Проституція підриває підвалини суспільного життя, руйнує сім'ю та, зрештою, і саму людину. Як наслідок, зростають жіноча злочинність, смертність, невиліковні захворювання, самогубства та, що най- небезпечніше, - послаблюється генофонд нації.

Причини й умови проституції часто тотожні причинам та умовам злочинності: низький рівень матеріального забез¬печення, безробіття, зростання бездомності. Рівень проституції, що (як і злочинність) є постійним супутником суспільства, передусім, залежить від його морального стану, який сьогодні навряд чи можна визнати задовільним. Очевидні прорахунки в морально-етичному вихованні молоді, стрімке падіння авторитету сім'ї та школи. Повсюдно панує атмосфера вседо¬зволеності, нав'язування еталонів контркультури, основними "цінностями" якої є насилля, тотальний секс і розбещеність, а головними героями-убивці, повії, гангстери, статеві збоченці.

Усе це призводить до спотворення уявлень про місце жінки в суспільстві, таких понять, як честь і гідність. Свій внесок у таку пропаганду вносять деякі засоби масової інформації, котрі "ненав'язливо" роз'яснюють, що проституція в усіх її проявах є одним із видів соціально припустимої поведінки. Звичайно, стимулює проституцію"! різке розшарування суспільства, поява

"скоробагатьків", здатних витрачати на повій великі гроші, а також пасивність правоохоронних органів у боротьбі з цим негативним явищем".

18.4. Кримінологічна характеристика наркоманії

Наркоманія - це захворювання, що виникає в результаті немеднчного вживання наркотичних засобів.

Токсикоманія - це хворобливий потяг до речовин (синтетич¬ного, біологічного, рослинного походження) чи лікарських засобів, які не входять у список наркотиків, через вдихання, про¬сочування або іншим способом із метою досягнення одурманю- вального ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби).

Наркотизм - це негативне соціальне явище, сутність якого полягає в залученні до немедичного вживання наркотиків окремих груп населення.

Наркотизація населення призводить до:

1.712. масового враження фізичного, психічного, морального стану нації; деградації значного числа людей, які повинні були б стати опорою економіки, суспільного життя, обороноздатності країни;

1.713. негативного впливу на репродуктивну здатність населення та здоров'я наступних поколінь;

1.714. ініціації і створення підґрунтя до масового вчинення злочинів;

1.715. розширення середовища підвищеного соціального та криміналь¬ного ризику;

1.716. значного поповнення контингенту осіб з підвищеною віктимністю;

1.717. підриву боєздатності збройних сил;

1.718. обтяження держави й суспільства необхідністю виділяти значні кошти на профілактику, правовий уплив, лікування, реадаптацію осіб, схильних до вживання наркотиків.

Відповідно до даних дослідженьта експертних оцінок, кількість осіб, які регулярно вживають наркотики, в Україні досягає 2 000 000 осіб, а тих, які пробували наркотики, - 4 000 000. Водночас кількість наркоманів, відомих органам охорони

здоров'я, у 2004 р. становила лише 83 741 осіб, серед них 948 - неповнолітні, а на профілактичному облікові споживачів наркотиків в органах міліції було зареєстровано 12 485 осіб, серед яких 4 850 - неповнолітні. Це свідчить про високий рівень латентності явища (п'яти-десяти кратної).

За соціальним станом особи, що перебувають на обліку, роз¬поділяються так:

1.719. не працюють і не навчаються - 80,1 %;

1.720. службовці - 0,8 %;

1.721. робітники - 7,1 %;

1.722. учні шкіл - 1,2 %;

1.723. учні ПТУ, технікумів - 1,2 %;

1.724. студенти вищих навчальних закладів - 0,5 %;

1.725. інші категорії-9,1 %.

Питома вага чоловіків становить 82 %.

Питома вага міських жителів - 82,4 %100.

Кримінологічний характер наркоманії - це розвиток наркотичного голодування (абстинентиого синдрому) "ломка", при якому заради придбання наркотику особа здатна учинити різно¬манітні злочини (крадіжку, здирство, розбій, шахрайство).

У стані абстиненції часто відбуваються й тяжкі насильницькі злочиї їй. Зловживання наркотичними речовинами, неминуче призводить до соціагіьноїта моральної деградації особистості, фізичної слабкості, часто - до самоіубств (суїциду). Поряд із гомосексуалістами й про- ститугками, наркомани, що застосовують внутрішньовенне введення наркотиків, належать до груп підвищеного ризику зараження ВІЛ.

Взаємозв'язок наркоманії зі злочинністю полягає в тому, що наркоманія спонукає до вчинення тяжких корисливих злочинів, породжує злочинний бізнес - наркобізнес - один із різновидів організованої злочинності (це й незаконне виробництво, переве¬зення, збут наркотичних речовин, утримання кубел для їхнього споживання). Особи, що зловживають наркотичними засобами, часто самі стають жертвами злочинних зазіхань (наркотична віктимність). Значна криміногенна небезпека полягає в залученні до вжиття наркотиків довколишніх, зокрема й неповнолітніх.