Тема 18. Кримінологічні аспекти

негативних соціальних явищ

18.1. Поняття "фонових" явищ

Негативні соціальні явища - це порушення моральних, юридичних норм, які встановлені суспільством і державою. Ці явища досить різноманітні, але головна ознака, що їх об'єднує - сприяння існуванню злочинності. Антисуспільна поведінка має велике поширення, тому що це пов'язано з вчиненням правопорушень (кримінальних, адміністративних, цивільних тощо), порушенням при¬писів (кодексів поведінки, уставів), аморальними проступками.

Серед негативних соціальних явищ у кримінології виокремлюють групу таких явищ, які тісно пов'язані зі злочин¬ністю. До них належать: пияцтво, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція, безробіття, бродяжництво, жебрацтво. Названі явища ніби обрамляють злочинність, тому їх ще називають "фоновими".

Причини виникнення й існування фонових явищ тотожні при¬чинам та умовам, які сприяють існуванню злочинності.

Зазначимо, що за деякі з цих видів антисоціальної поведінки встановлено адміністративну відповідальність. У їх основі лежить аморальність, бажання жити всупереч інтересам су-спільства. Певна частина названих проявів антисоціальної поведінки може статися через несприятливий збіг обставин: жебрацтво як безвихідна ситуація; наркоманія як наслідок ін'єкцій під час тяжкої хвороби; зараження венеричною хворобою через донорську кров тощо.

Суспільна небезпечність "фонових" явищ полягає в тому, що:

1.708. ведення паразитичного способу життя вимагає певних коштів, які найлегше здобути злочинним шляхом;

1.709. стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння послаблює самоконтроль особи, що полегшує скоєння злочину;

1.710. аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високої віктимності;

1.711. власне злочинними є незаконні операції з наркотиками; фальшування спиртних напоїв; утримання пригонів для вживання наркотиків або розпусти; звідництво й інші форми антисоціальної поведінки.

Отже, можна зробити висновок, що "фонові" явища - це сукупність аморальних проявів, які суперечать загально¬прийнятим нормам поведінки, та які органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного й тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою - й усього суспільства)96 .

18.2. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму

Найбільш поширеним негативним явищем є пияцтво. Багато¬вікова практика свідчить, що в суспільстві діє ланцюгова реакція: від соціальної безправності, матеріальної невпевненості до пияцтва й алкоголізму в майбутньому як спроби уникнути суворої дійсності. Кінцевим результатом такої реакції нерідко стає вчинення правопорушень (злочинів) з метою отримання грошей для придбання спиртних напоїв або як наслідок фізіологічної агресії147.

Пияцтво - це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, яке знижує рівень соціальної активності особистості, що негативно позначається на здоров'ї людини, котра споживає алкоголь.

Пияцтво передує алкоголізмові. У середньому кожний шостий п'яниця з дорослих осіб стає алкоголіком.

Алкоголізм - тяжке захворювання, спричинюване систематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, що характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього.

Між пияцтвом і злочинністю існує тісний зв'язок, про що свідчать дані кримінально-правової статистики. Так, протягом 2004 р. у стані алкогольного сп'яніння було вчинено 38 875 (11,5 % від зазначеної кількості розслідуваних) злочинів загаль-

нокримінальної спрямованості, серед яких тяжких й особливо тяжких було вчинено 21 348 (13,5 %). Кримінологічний уплив алкоголю спостерігається при аналізі всіх видів злочинів. До найбільш поширених злочинів, які вчиняються в стані алкогольного сп'яніння, належать: умисне вбивство (та замах)- 1 739 (45,5 %); умисне тяжке тілесне ушкодження - 2 184 (42,5 %); зґвалтування - 466 (51,0 %); розбій - 1 571 (28,7 %); хуліганство - 4 779 (41,7 %); незаконне заволодіння транспорт¬ними засобами - 1 166 (22,1 %); ДТП зі смертельними наслід¬ками - 234 (14,1 %)98.

Безумовно, поведінка людини, що перебуває в стані алкоголь¬ного сп'яніння, зумовлюється не тільки впливом алкоголю, а й низкою інших факторів, пов'язаних з вихованням і звичною поведінкою. Найчастіше алкоголь не вносить нічого нового до мотивів злочинної поведінки, а проявляє бажання, які виникли раніше.

Практично, в основі всіх видів п'яної мотивації прямо чи побічно є прагнення до спілкування. Алкоголізм єднає цих осіб у групи, де негідні інтереси, аморальні дії, сварки та бійки становлять основу стосунків. Це призводить до деградації особи, асоціальної поведінки, недостатнього самоконтролю, низького рівня саморегуляції. У результаті деморалізації особи відбувається становлення "дозвільної" діяльності, втрачаються позитивні інтереси та потреби.

У стані сп'яніння посилюється жорстокість насильницьких злочинів, безглуздість і злість. Пияцтво є самопідбурювання до злочину. При алкоголізмі настають серйозні особисті зміни в характері, вольовій і емоційній сферах.