17.3. Запобігання необережній злочинності

Заходи впливу на необережну злочинність можна поділити натри групи:

1.655. заходи впливу на людський фактор;

1.656. гарантування безпечної експлуатації джерел підвищеної небезпеки;

1.657. конструктивна безпека технічних заходів.

Основними заходами щодо запобігання необережним

злочинам, пов'язаних з легковажністю та недбалістю, професійною непридатністю операторів, джерел підвищеної небезпеки, учасників інших робіт, які вимагають особливої уваги, є заходи, що спрямовані на реалізацію профілактики злочинної помилки. У цьому аспекті повинні бути розроблені заходи контролю за конструкцією машин і механізмів, за якістю їх виготовлення, за умовами експлуатації, за наявністю

та технічним рівнем систем безпеки, рекомендації з професійного добору операторів, їх навчання та практики тощо.

Що стосується запобігання службовій необережності - потрібна ґрунтовна організація добору кадрів, які характеризуються про¬фесіоналізмом і порядністю, стійкістю проти тиску групового егоїзму колективу підприємства, фірми. Водночас важливе й відповідне нормативне регулювання та методичне забезпечен¬ня прийняття й виконання управлінських рішень; своєчасне і достатнє інформаційно-аналіт ичне забезпечення, що має змогу оцінити ступінь та обгрунтованість ризику, можливі наслідки.

До заходів зниження ризику настання тяжких наслідків під час помилки оператора, управлінської помилки посадової особи, іншій професійній помилці виконавця належать:

1.658. автоматизовані системи управління;

1.659. установлення пристроїв, які перешкоджають доступу сторон¬ніх осіб до джерела підвищеної небезпеки;

1.660. установлення пристроїв, які інформують про виникнення небезпечної ситуації звуковими чи світловими сигналами;

1.661. установлення пристроїв, які блокують неправильні дії оператора;

1.662. установлення пристроїв, які безпосередньо захищають людей від травм.

Низка заходів профілактики необережних злочинів адресо¬вані населенню. Ідеться про навчання правилам транспортної та пожежної безпеки, правилам експлуатації побутової техніки, мисливської зброї; про обмеження володіння й доступу до предметів, у процесі користування якими може бути допущена злочинна помилка тощо.

17.4. Кримінологічна характеристика дорожньо- транспортних злочинів

Щорічно у світі вдорожньо-транспортнпх пригодах (ДТГІ) гине понад 500 000 людей, ще 5 000 000 отримують травми чи каліцтва. На жаль, Україна вносить до світової статистики досить вагому частку, що значно перевищує аналогічні показники інших країн.

До дорожпьо-трансиортннх злочинів належать:

1.663. порушення правил дорожнього руху та експлуатації транс¬портних засобів (ст. 286 КК України);

1.664. випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів (ст. 287 КК України);

1.665. порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (ст. 288 КК України);

1.666. порушення пішоходом, велосипедистом, їздовим, ремонт¬ником тощо правил, які забезпечують безпечну роботу автотран¬спорту (ст. 291 КК України).

Починаючи з 200! р., в Україні різко збільшується кількість ДТП. За порушення правил безпеки дорожнього руху в 2004 р. було порушено 11 297 кримінальних справ; у 2003 р. - 11 635. Зокрема, що спричинили смерть потерпілого; в 2002 р. - 2 807; у 2003 р. - З 044 злочини. У 2005, 2006 та 2007 рр. відповідно - 12 559 (З 319) та 11 937 (3 255), 13 526 (3 569)44. Отож майже кожний четвертий злочин, пов'язаний з порушенням правил дорожнього руху, призводить до смерті потерпілого. Цей показник у п'ять-сім разів вищий, аніж в Австрії, Німеччині, Португалії, Швеції та в два-три рази більший, ніж в Угорщині, Данії, Фінляндії, Франції95.

Найбільш характерний внддорожньо-транспортних пригод:

1.667. зіткнення транспортних засобів -29,8 %;

1.668. перекидання транспортних засобів - 17,6 %;

1.669. наїзд транспортних засобів на перешкоду - 5,2 %;

1.670. наїзд транспортних засобів на пішохода - 36,8 %;

1.671. наїзд транспортних засобів на велосипедиста - 2,9 %;

1.672. паїзд на транспортний засіб, який стоїть - 4 %;

1.673. падіння пасажирів - 1,5 %;

1.674. інші події - 1,6 %.

І Іоказники аварійності залежать і від інтенсивності експлуатації транспорту. Звісно, якщо автомобілем не користуються та він не бере участі в дорожньому русі, то за його допомогою не буде вчинений наїзд або зіткнення. Саме ступенем інтенсивності експлуатації автомобілів і мотоциклів пояснюється той факт, що

в липні-серпні дорожньо-транспортних пригод, з вини водив індиві¬дуальних транспортних засобів, нараховується в шість разів більше, ніж у січні-лютому.

За часом доби найменша кількість дорожньо-транспортних злочинів припадає на період із 3 до 6 години, максимальна - з 16 до 22 години (у цей час відбувається 50% злочинів зазначеної категорії, що виникають протягом доби).