Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності

17.1. Кримінологічна характеристика необережної злочинності

Необережна злочинність - це сукупність необережних злочинів, які вчинені в державі чи регіоні за певний період часу.

Необережні злочини вчиняють у багатьох сферах суспільного життя. Шкода від таких злочинів (кількість травмованих і матеріа¬льні збитки) дуже велика й иеревищус шкоду від умисних злочинів. Необережні злочини пов'язані з порушенням певних правил поведінки, більшість з яких зафіксовані та регламентовані у відповідних законах і підзакопних нормативних актах, а також правил поведінки в побуті.

Необережна злочинна поведінка проявляється в багатьох сферах людської діяльності:

1.619. експлуатація машин, механізмівта інших джерел підвищеної небезпеки на виробництві;

1.620. експлуатація транспортних засобів, які є джерелами під¬вищеної небезпеки;

1.621. будівельні, вибухові, гірські роботи;

1.622. транспортування та зберігання енергоносіїв;

1.623. роботи в природному середовищі, пов'язані з небезпекою його забруднення, псування тощо;

1.624. виготовлення медикаментів, лікування людей, ветеринарна допомога;

1.625. службова чи інша професійна діяльність, яка може призвести до суспільно небезпечних наслідків у результаті прийняття помилкових рішень;

1.626. експлуатація джерел підвищеної небезпеки побутового характеру.

З огляду на це, можна виділити такі види необережної злочинної поведінки, пов'язані з порушенням відповідних правил:

1.627. безпеки використання машин і механізмів у народному господарстві;

1.628. провадження робіт, які вимагають особливоїуваги;

1.629. безпеки експлуатації транспортних засобів;

1.630. безпеки при виробництві й передаванні енергії, транспорту¬ванні та збереженні енергоносіїв;

1.631. екологічної безпеки;

1.632. медичної безпеки;

1.633. побутової безпеки;

1.634. безпеки виконання посадових і професійних обов'язків, окрім передбачених вище випадків;

1.635. майнової безпеки.

У загальній структурі злочинності необережна становить приблизно 15 %. Структура необережних злочинів така: порушення правил безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту - до 80 %, порушення правил охорони майна, службова недбалість-близько 10 %, порушення правил охорони праці та техніки безпеки - 5 %, необережні злочини проти особи - 4 %. Деякі необережні злочини мають високу латентність.

17.2. Причини й умови необережних злочинів

До загально-соціальних причин, які детермінують необережну злочинність, належать:

1.636. ускладнення технологічних процесів, автоматизація вироб¬ництва та побуту (науково-технічний прогрес);

1.637. послаблення контрольних функцій держави й суспільства (негативні соціально-політичні процеси);

1.638. кризові процеси в економіці;

1.639. негативні культурні тенденції (сприйняття свободи та демократії як вседозволеності).

До криміногенних умов і причин належать:

1.640. недбалий ремонт, використання деталей з технологічними характеристиками, що не відповідають стандартові, ремонтні роботи без зупинки машин, механізмів;

1.641. порушення нормальних умов експлуатації, що сприяють психологічній і операційній напруженості працівників;

1.642. недоліки технічної документації, інструкцій з експлуатації машин і механізмів, пам'яток з техніки безпеки;

1.643. відсутність, непридатність вимірювальної та контрольної апаратури;

1.644. допуск до експлуатації джерел підвищеної небезпеки чи інших робіт, які внмзТають особливої відповідальності осіб, стан

1.645. яких істотно обмежує ступінь їхньої обережності її уваги (втома, хвороба, стан похмілля, стрес);

1.646. латентність або безкарність небезпечно-необережних про¬фесійних або побутових дій;

1.647. байдужість адміністрації, колег по роботі, громадян у побуті до фактів неодноразових порушень норм безпеки в поведінці певних осіб, поки це не призвело до тяжких наслідків.

Основні причини виробничого травматизму та про¬фесійних захворювань:

1.648. застарілість основних фондів і низьке технічне забезпечення технологічних процесів виробництва;

1.649. погіршення забезпечення засобами індивідуального захисту, порушення надійності роботи засобів і систем колективного захисту;

1.650. відсутність нормативної бази й інформації в деяких сферах;

1.651. масові порушення технологічної та виробничої дисципліни;

1.652. низький рівень культури виробництва, соціальної активності і професійної підготовки працівників;

1.653. зниження відповідальності, вимогливості її контролю за дотриманням норм і правил з охорони праці;

1.654. недотримання режимів праці та відпочинку, скорочення медичних оглядів.