Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання організованій злочинності

15.1. Кримінологічна характеристика організованої злочинності

Організована злочинність - це системно пов'язана сукуп¬ність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованнх, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, спів¬товариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отримання максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль.

Відповідно до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", від ЗО червня 1993 р., під організованою злочинністю потрібно розуміти сукупність злочинів, які вчиняються у зв'язку зі створенням і діяльністю організованих злочинних угруповань.

У 2007 р. організованими групами та злочинними організа¬ціями вчинено 4682 злочинів. Найбільше такими групами вчинено: розбоїв (185), крадіжок (660); злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (957)91.

Кримінальний кодекс України розрізняє чотнрн види злочинних груп: групи без попередньої змови; групи з по¬передньою змовою; організовані групи; злочинне співтовари¬ство (злочинна організація).

За масштабом діяльності організовані злочинні структури поділяються на: -регіональні; -міжрегіональні; - національні (в межах країни); -транснаціональні (міжнародні).

За напрямками діяльності організовані злочинні структури можна поділити на ті, що функціонують у сфері:

1.551. кримінального бізнесу - незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, зброї, предметів історії та мисте¬цтва; контрабанда стратегічних матеріалів і шкідливих відходів; торгівля живими (людськими) органами та тканинами; викрадення автомобілів; організація азартних ігор, проституції тощо;

1.552. тіньової економіки - контроль і вилучення частини прибутку; розподіл сфер упливу; безпосереднє створення тіньових підприємств та ін.;

1.553. легальної економіки - відмивання коштів, отриманих злочин¬ним шляхом, інвестування їх у високоприбуткові підприємства тощо.

15.2. Детермінанти організованої злочинності

Детермінанти організованої злочинності охоплюють най¬різноманітніші аспекти суспільного життя, тож назвемо лише деякі з них:

1.554. політична нестабільність у суспільстві;

1.555. протиправна поведінка стала елементом способу життя багатьох верств населення;

1.556. переоцінка соціальних цінностей, кримінально-правові заборони стають все менш дієвими, а деякі форми злочинної поведінки сприймаються як нормальна ділова активність;

1.557. відставання соціального розвитку від економічного та посилення майнового розшарування суспільства;

1.558. духовна сфера характеризується проявами крайнього егоїзму, вседозволеності, виникненням недовіри до офіційних інститутів держави, їхніх можливостей задовольнити потреби населення;

1.559. відсутність досконалої правової бази боротьби з організо¬ваною злочинністю;

1.560. здатність організованої злочинності швидко змінювати свій профіль діяльності;

1.561. недостатня активність органів державної влади зумовлена дефектами політичного ходу, корумпованістю, слабкістю політичних лідерів, їхньою нездатністю ефективно діяти у складних умовах;

1.562. незабезпеченість (матеріальна, організаційна, культурна) раціонального функціонування демократичних інститутів суспільного ладу;

1.563. міждержавні суперечності, що перешкоджають концентрації зусиль суспільства в боротьбі зі злочинністю;

1.564. недостатньо цілеспрямований пошук осіб - можливих учасників організованого злочинного угруповання, зокрема й у місцях виконання покарань;

1.565. слабка оперативна робота з контролю за діяльністю лідерів злочинних угруповань, недосконалі тактичні прийоми документування їхнвої діяльності;

1.566. професійна підготовка співробітників правоохоронних органів не в повній мірі відповідає вимогам часу, серед них збільшується кількість молодих фахівців, які не мають відповідного досвіду;

1.567. відсутня надійна система захисту працівників право¬охоронних органів, а також свідків;

1.568. недостатнє технічне забезпечення правоохоронних органів, а також випадки зради з боку деяких правоохоронців.