9.7. Кримінологічне планування

Кримінологічне планування (програмування) - це ціле¬спрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю визначаються шляхи та засоби їх вирішення, нормативне, інформаційне, організаційне, методичне й ресурсне його забезпечення на визначений період часу.

У широкому значенні слова терміни "планування" та "про¬грамування" використовують як тотожні. Однак у сфері криміно¬логічного планування доцільно розмежовувати термінологію.

Програми розробляються на стратегічному рівні управління боротьби зі злочинністю^Вони передбачають мету та завдання на

порівняно тривалий період, їхнґі пріоритети та зв'язок з іншою метою спеціального управління, систему суб'єктів і засобів боротьби зі злочинністю, ресурси, котрі може виділити суспіль¬ство, та ін.

Плани деталізують програми за завданнями, напрямками, функціями певних суб'єктів боротьби зі злочинністю, органі¬зацією цієї боротьби, передбачаючи конкретні заходи, порядок, послідовність, терміни виконання та відповідальних виконавців.

Планування є однією з форм координації запобіжної діяль¬ності як в окремому регіоні, так і в державі загалом.

Базою кримінологічного планування є прогноз, дані про злочинність, процеси, що впливають на неї та стан боротьби зі злочинністю. При цьому спеціалісти оцінюють наявні можли¬вості впливу на прогнозовані несприятливі тенденції злочинності й закладають у план (програму) відповідні заходи, прагнучи зруйнувати чи пом'якшити їх і, навпаки, стимулювати позитивні для суспільства тенденції.

• До кримінологічного планування всіх рівнів висувають такі основні вимоги:

1.393. планування має бути колективним як за колом учасників складання плану, так і за колом його виконавців;

1.394. виконавці плану повинні мати необхідні повноваження;

1.395. намічені заходи обов'язково мають взаємоузгоджуватись і не суперечити один одному;

1.396. заходи слід планувати, зважаючи на конкретну ситуацію в регіоні (відомстві), та своєчасно коригувати з огляду її змін.

9.8. Принципи, що висуваються до криміно¬логічного планування

Кримінологічне планування ґрунтується на низці принципів.

Наукової обгрунтованості - полягає в тому, що планування повинне здійснюватися на основі наукового аналізу об'єктивної дійсності, в умовах якої реалізовуватиметься план. При цьому мають бути науково обґрунтовані: завдання органу, що реалізує план; його ресурсне забезпечення; передбачення майбутньої ситуації, в якій йому доведеться діяти.

Законності - передбачає розробку планів згідно з чинним законодавством.

Актуальності - означає необхідність у процесі планування визначити пріоритетні напрямки профілактичної діяльності.

Реальності - вимагає взяття до уваги об'єктивних можли¬востей суб'єктів профілактики.

Конкретності - передбачає однозначність змісту запланованих заходів, термінів їх виконання, суб'єктів реалізації та контролю.

Несуперечлнвості - означає узгодження в межах плану всіх його складових частин, аби вони не суперечили одна одній.

Субординації - полягає в підпорядкуванні заходів коротко¬строкових планів довгостроковим, нижчих ланок суб'єктів профілактики - вищим.

Прпнцнп інформативності розглядається у двох аспектах. Згідно з першим, цей принцип означає складання плану на підставі повної та достовірної інформації. Відповідно до другого аспекту, план повинен розроблятися таким чином, щоб при якомога меншому обсязі знакового масиву містити якнайбільше необхідної інформації.