1.3. Додаткові питання, що вивчає кримінологія

Основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдан¬ня, що стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета. Це питання є дискусій¬ним у зв'язку з тим, що до цих проблем мають певне відношення інші юридичні та неюридучні науки. Крім основних елементів предмета науки, кримінологія також вивчає додаткові питання.

Жертва злочину - це особа або спільнота людей, яким прямо чи опосередковано нанесена будь-яка шкода від злочинного по¬сягання.

Для означення цього аспекту в науковій літературі виник термін "віктимологія" - вчення про жертву злочину. У кримінологіч¬них дослідженнях до недавнього часу основна увага приділялася особі злочинця. Однак потерпілий взаємодіє із злочинцем, атому ця проблема становить неабиякий інтерес для кримінологів.

Супутні щодо злочинності негативні соціальні явища, які в кримінології називають "фоновими" - це сукупність амораль¬них проявів, які суперечать загальноприйнятим нормам поведін¬ки й органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детер¬мінують одне одного та тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою - і всього суспільства).

Кримінологія не може не брати їх до уваги, оскільки їхній уплив на злочинність значний. Крім цього, запобігання злочинам є найефективнішим, якщо воно починається на стадії ранньої профілактики, тобто в процесі дозлочинноїасоціальної поведінки.

Суїцидачьна поведінка (самогубство) — це навмисне заздале¬гідь обдумане позбавлення себе життя, один із видів насиль¬ницької смерті.

Деякі вчені виступають проти включення цього питання до предмета кримінології5, проте є й протилежні думки. На наш по¬гляд, ця проблема має міждисциплінарний характер, вона сто¬сується психіатрії, психології, кримінального права, але має і кримінологічний аспект.

Прогнозування злочинності - це процес отримання, обробки й аналізу інформаціїз метою визначення майбутнього стану злочин¬ності чи ймовірності вчинення конкретного злочину.

Планування заходів протидії злочинності - це цілеспрямо¬ваний процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю визначаються шляхи та засоби їх вирі¬шення, нормативне, інформаційне, методичне забезпечення на визначений період часу.

Застосування дієвих заходів боротьби зі злочинністю неможливе без відповідного прогнозування, а також планування цього процесу. Тож ця проблематика має бути залучена і до предмета кримінології.

Кримінально-правова статистика — це заснована на загаль¬них принципах і змісті юридичних наук система положень та прийомів загальної теорії статистики, що застосовується при вивченні кількісно-якісного аспекту злочинності й пов'язаних з нею явищ і заходів соціального контролю за нею.

Кримінально-правова статистика допомагає правоохоронним органам правильно організувати свою роботу щодо боротьби зі злочинністю.

Методика вивчення злочинності - це сукупність наукових методів (способів і засобів наукового пізнання), застосовува¬них для збору, опрацювання, аналізу чи інтерпретації кримі¬нологічно-значимої інформації. При проведенні кримінологічних досліджень використовують прийоми (способи) інших наук - соціологічні, статистичні, математичні, психологічні, - при¬стосовуючи їх до проблеми, що вивчається.