8.10. Установи, що виконують покарання, як суб'єкт запобігання злочинам

Важливі профілактичні функції здійснюють установи, що виконують покарання у виді позбавлення волі, й установи, котрі організують виконання інших покарань. їхня діяльність має про¬філактичний характер, оскільки спрямована на виправлення за¬суджених, на запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Специфіка профілактичної роботи із засудженими залежить від виду покарання та режимних вимог. Особливе значення для запобігання рецидивній злочинності мас робота в місцях по¬збавлення волі з підготовки засуджених до звільнення, взаємо¬дія з територіальними органами внутрішніх справ, органами соціа¬льного захисту з питань, пов'язаних із соціальною адаптацією

цієї категорії осіб, трудовим і побутовим влаштуванням, контро¬лем за їхньої поведінкою у період адаптації тощо.

1.340. Служба безпеки України як суб'єкт запобігання злочинам

Одним із основних завдань органів Служби безпеки України

є запобігання розвідувально-підривній діяльності іноземних спец- служб проти України. У взаємодії з органами прокуратури, Міністерством внутрішніх справ України й іншими правоохорон¬ними органами вони здійснюють".

1.341. припинення наркобізнесу, інших видів організованої злочинності;

1.342. профілактику злочинів, розслідування яких належить за законом до компетенції органів безпеки, зокрема й тероризму;

1.343. розробку заходів для захисту комерційної таємниці;

1.344. профілактику відповідних видів економічних злочинів, корупції тощо.

1.345. Міністерство юстиції України як суб'єкт запобігання злочинам

Органи Міністерства юстиції України беруть участь у про¬філактиці злочинності, реалізуючи свої завдання та функції з організаційно-методичного керівництва експертними установами, нотаріатом, службами судових виконавців, реєстраційної діяльності.

До правових заходів профілактики належить:

1.346. діяльність органів Міністерства юстиції України з удоскона¬лення законодавства й участі в законотворчій діяльності, систе¬матизації та кодификації законодавства, приведення його у відповідність до сучасних напрямків розвитку суспільства;

1.347. вивчення ефективності чинного законодавства;

1.348. робота зі створення єдиної системи правової інформації в масштабах країни;

1.349. методичне керівництво правовою пропагандою, визначення її найважливіших напрямків, розробка ефективних засобів і методів пропаганди, а також упровадження їх у практику.

До функцій органів юстиції, що мають профілактичну спрямо¬ваність, належать також організаційне та методичне забезпечення правового навчання у закладах освіти.

«у

8.13. Правове регулювання профілактики злочинності

Правове регулювання профілактики злочинності складається з нормотворчої діяльності держави та її органів, які визначають в законах та інших нормативних актах мету й завдання запобігання злочинам, коло суб'єктів, що здійснюють цю діяльність, їхню компетенцію, основні форми та методи роботи.

Профілактика злочинності припускає такий розвиток еконо¬міки, політики, ідеології, культури та побуту, який сприяв би усуненню чи нейтралізації негативних аспектів громадського життя, що можуть проявитися як причини й умови злочинності. Така організація суспільного життя повинна бути забезпечена належним правовим підґрунтям.

Сутність правового регулювання полягає в тому, що правові норми стимулюють соціально корисну поведінку, про¬тидіючи факторам, які негативно впливають на формування та життєдіяльність особи, таким чином створюючи умови для оптимального здійснення запобіжної діяльності.

Поряд із цим правові акти визначають завдання та заходи профілактики злочинності, порядок, форми й методи здійснення цієї діяльності, функції різних її суб'єктів, координацію та взаємо¬дію між ними. Закони й інші нормативні акти забезпечують відповідальність уповноважених осіб за виконання своїх обов'язків, суворе дотримання особистих і майнових прав, законних інтересів громадян та установ, які потрапляють у сферу профілактики злочинності.

Запобіжна роль права полягає в регулюванні сфер суспіль¬ного життя, при якому наявні криміногенні фактори чи усуваються, чи їхній дії ставиться серйозна перепона. Право не може знищи¬ти економічні, соціально-культурні причини й умови злочинності, але воно може впливати на їхні негативні прояви: локалізувати, блокувати, організувати належну протидію негативним явищам і процесам. Проведення такої роботи припускає:

1.350. поліпшення законодавства, його вдосконалення;

-точну та неухильну реалізацію законів та інших нормативних

актів;

1.351. наявність механізмів, які, бездоганно діючи, забезпечують таку реалізацію.

Виділяють два основних напрямки правового регулю¬вання профілактики злочинності.

Перший напрямок має "матеріальний" характер і полягає у впливі за допомогою права на криміногенні фактори зовніш¬нього середовища, що прямо чи опосередковано детермінують злочинну поведінку, з метою їх усунення.

Другий напрямок має "процесуальний" характер і полягає в юридичному закріпленні прав і обов'язків органів, уповно¬важених осіб і громадян-суб'єктів запобіганні злочинам, у встановленні змісту та порядку здійснення запобіжних заходів.