
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •Тема 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •1.2. Предмет кримінологічної науки
- •1.3. Додаткові питання, що вивчає кримінологія
- •1.4. Завдання кримінології
- •1.113. Функції кримінології
- •1.114. Зв'язок кримінології з юридичними науками
- •1.7. Зв'язок кримінології з неюридичними науками
- •1.8. Система науки кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •2.1. Основні періоди розвитку кримінології
- •2.2. Виникнення кримінологічних ідей класичної школи кримінального права
- •2.3. Значення класичного напрямку в кримінології
- •2.4. Позитивістський напрямок у кримінології
- •2.6.Виникнення соціологічного напрямку в кримінології
- •2.7. Теорія соціальної дезорганізації
- •2.8. Теорія диференціального зв'язку
- •2.9. Психологічні підходи до причин злочинності
- •2.10. Сучасні кримінологічні теорії
- •2.11. Історія вітчизняної кримінології в радянський період
- •2.13. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.5. Динаміка злочинності
- •3.6. Структура та характер злочинності
- •3.7. "Ціна" злочинності
- •1.153. Географія злочинності
- •1.160. Поняття латентної злочинності
- •3.10. Види та рівні латентної злочинності
- •3.11. Причини існування латентної злочинності
- •3.12. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології
- •4.3. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •5.1. Поняття особи злочинця
- •5.2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •5.3. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •1.198. Соціально-рольові характеристики особи злочинця
- •5.6. Риси правової та моральної свідомості особи злочинця
- •5.7. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •5.8. Класифікація злочинців
- •5.9. Типологія злочинців
- •5.10. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •6.1. Поняття віктимології
- •6.2. Поняття жертви злочину та її зв'язком зі злочинцем
- •6.3. Віктимна поведінка жертви злочину
- •6.4. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину
- •6.5. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину
- •6.6. Значення класифікації та типології жертв
- •6.7. Поняття віктимологічної профілактики
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.2. Види кримінологічних досліджень
- •7.3. Види кримінологічної інформації
- •7.4. Метод опитування
- •7.5. Метод спостереження
- •7.6. Метод експертних оцінок
- •1.281. Документальний метод
- •1.282. Соціальний експеримент
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •8.1. Поняття профілактики злочинів
- •8.2. Принципи та функції запобіжної діяльності
- •1.291. Цілі та завдання запобіжної діяльності
- •1.300. Рівні профілактики
- •8.5. Класифікація профілактичних заходів
- •8.6. Суб'єкти профілактики злочинів
- •8.8. Прокуратура як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.9. Міліція як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.10. Установи, що виконують покарання, як суб'єкт запобігання злочинам
- •1.345. Міністерство юстиції України як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.13. Правове регулювання профілактики злочинності
- •8.14. Інформаційне забезпечення запобігання злочинам
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •9.1. Поняття кримінологічного прогнозування
- •9.2. Завдання кримінологічного прогнозування
- •9.3. Види кримінологічного прогнозування
- •9.4. Види прогнозування злочинності
- •9.5. Індивідуальне прогнозування
- •9.6. Методи кримінологічного прогнозування
- •9.7. Кримінологічне планування
- •9.9. Етапи кримінологічного планування
- •9.10. Види кримінологічного планування
- •Тема 10. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх (і
- •10.2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •10.3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •10.4. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика та запобігання рецидивній злочинності
- •11.1. Поняття рецидивної злочинності та її стан
- •11.2. Особа рецидивіста
- •11.3. Типологія особи рецидивіста
- •11.5. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика та запобігання економічній злочинності
- •12.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності
- •1.466. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність
- •1.481. Запобігання злочинам у сфері економіки
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам
- •13.1. Поняття та загальна характеристика насильницьких злочинів
- •13.2. Причини й умови насильницьких злочинів
- •13.3. Запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримі- нальній корисливій злочинності
- •1.523. Причини й умови корисливої злочинності
- •1.533. Запобігання корисливим злочинам
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання організованій злочинності
- •15.1. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •15.2. Детермінанти організованої злочинності
- •15.3. Протидія організованій злочинності
- •Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам, пов'язаним із незаконним обігом наркотиків
- •16.3. Причини й умови вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків
- •16.4. Профілактика незаконного обігу наркотиків
- •Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності
- •17.1. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •17.2. Причини й умови необережних злочинів
- •17.3. Запобігання необережній злочинності
- •17.5. Причини й умови автотранспортних злочинів
- •17.6. Запобігання автотранспортним злочинам
- •Тема 18. Кримінологічні аспекти
- •18.1. Поняття "фонових" явищ
- •18.2. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму
- •18.3. Кримінологічна характеристика проституції
- •18.4. Кримінологічна характеристика наркоманії
Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
8.1. Поняття профілактики злочинів
Із розвитком людства діяльність, яка здійснюється у сфері охорони правопорядку, зазнала значних змін. Найважливішою з них є та, що міри кримінального покарання почали співвід¬носитися із заходами запобігання злочинам, до того ж, у багатьох країнах світу, зокрема й в Україні, цим заходам надають пріори¬тетне значення. Уперше проблему запобігання злочинам підняв один із засновників кримінології - італієць Ч. Беккаріяу своїй книзі "Про злочини і покарання", що вийшла у світ 1764 р.
Основним напрямком у діяльності суспільства на всіх етапах його історичного розвитку в боротьбі зі злочинністю має бути профілактика злочинів. Ця проблема вже багато років привертає увагу як урядів держав, так і громадськість. Високий рівень злочин¬ності робить проблему профілактики злободенною та актуальною в усьому суспільстві (в широких колах учених-правознавців, філо¬софів, кримінологів і практичних працівників правоохоронних органів та, насамперед, працівників органів внутрішніх справ).
Якщо кримінальне покарання впливає на злочинність через дію на особу злочинця, то запобіжні заходи спрямовані на усунення чи нейтралізацію причин і умов злочинності. Тож запо¬біжна діяльність за змістом, масштабами заходів і кількістю суб'єктів, що беруть у ній участь, є ширшою та багатшою, ніж практика застосування кримінального покарання.
Профілактика злочинів передбачає діяльність з усунення, нейтралізації чи ослаблення факторів, які породжують злочин¬ність або сприяють їй. Вона, звичайно, має безособовий характер, тобто не має на увазі конкретне злочинне зазіхання, хоча може здійснюватися й на індивідуальному рівні: надання допомоги особі в працевлаштуванні, що звільнилася з місць позбавлення волі, лікування від наркоманії тощо. Профілактика забезпечується за допомогою запобігання криміногенним ситуа¬ціям, їх усунення, ослаблення дії криміногенних факторів і їх ней¬тралізації, захисну можливих об'єктів від зазіхань, правової та кримінологічної пропаганди серед населення.
Профілактика злочинів є довгостроковою орієнтацією держа¬ви у сфері боротьби зі злочинністю. Досягнення цієї мети забез¬печується правовими засобами, передовсім, тими, яким прита¬манні принципи гуманізму, що перебувають у розпорядженн державних органів, зокрема, правоохоронних, до системи котрих належать і органи внутрішніх справ.
Отже, профілактика злочинності - це багаторівнева система державних та громадських цілеспрямованих заходів щодо виявлення, усунення, нейтралізації причин та умов злочинності.
8.2. Принципи та функції запобіжної діяльності
Здійснення політики у сфері запобігання злочинності повин¬не грунтуватися на певних принципах. До основних принципів запобігання злочинності належать:
1.286. гуманізм;
1.287. наукова обгрунтованість;
1.288. законність;
-економічна доцільність;
-диференційованість;
-'своєчасність;
1.289. плановість;
1.290. комплексність.
Принцип гуманізму полягає в тому, що профілактика як особливий вид діяльності, зазвичай, пов'язана із завданням конк¬ретним особам позбавлень та правообмежень і спрямована на запобігання злочинам з боку конкретних осіб.
Профілактична діяльність неможлива без кримінологічних досліджень, за допомогою яких вивчаються стан і тенденції злочинності, причини й умови, що впливають наїї територіальні особливості, тощо. За допомогою таких досліджень конкрети¬зуються завдання й об'єкти профілактики, основні напрями та засоби запобіжного впливу, коло суб'єктів. У цьому вияв¬ляється принцип наукової обгрунтованості.
Важливе значення для ефективної запобіжної діяльності має принцип законності. Правові основи профілактики повинні регламентувати її основні напрями й форми, компетенцію суб'єктів, підстави для застосування заходів індивідуально- профілактичного впливу, а також передбачати гарантії захисту прав і законних інтересів осіб, стосовно яких вони здійснюються.
Принцип економічної доцільності полягає в тому, що при плануванні профілактичної діяльності необхідно брати до уваги майбутні витрати на заплановані заходи, оскільки вони можуть залишитися невиконаними через надмірну вартість.
Принцип диференціації - врахування специфіки факторів, які детермінують злочинність через криміногенний уплив на особу, а також індивідуальні особливості правопорушників.
Своєчасність - проведення превентивних заходів, які б не дали можливості скоїти злочин.
Плановість - полягає у здійсненні профілактичноїдіяльності за відповідною програмою, а не спонтанно.
Комплексність - використання різноманітних форм, методів і засобів запобігання, спрямованих не тільки на злочинність, а й наті соціальні, економічні, політичні, духовні та інші фактори, що її зумовлюють75.
Розкрити з достатньою повнотою зміст профілактики злочинів можна лише за умов взяття до уваги й аналізу функцій, що вона виконує, а також цілей і завдань, які стоять перед нею.
Тож розглянемо функції профілактики злочинної дії.
Охоронна - профілактика злочинів, яка спрямована на недо¬пущення протиправної поведінки, тобто захист суспільних інтересів і соціальних цінностей особи та держави від злочинних посягань.
Регулятивна - профілактика покликана забезпечити таку поведінку людей, яка б відповідала спеціальним вимогам, за¬кріпленим у нормах права.
Виховна - оскільки призначення профілактики полягає не в примусі, а в переконанні, тобто не в тому, щоб покарати, а в тому, аби виховати особу, котра не припускала б вчинення злочинів.
Ідеологічна - полягає в забезпеченні загальної ідейної спрямованості запобіжних заходів, ідеологічному обґрунтуванні їхнього змісту, правильному визначенні шляхів, форм і методів практичної діяльності.
Прогностична - дає змогу намітити пріоритетні напрямки в боротьбі зі злочинністю.