6.7. Поняття віктимологічної профілактики

Віктимологічна профілактика - це сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на запобігання злочинності через зниження в населення загалом або в конкретних громадян ризику стати жертвою злочинних посягань.

У віктимологічній профілактиці вирізняються два основні напрями запобіжних заходів, об'єктами яких є віктимологічні ситуації:

1.234. індивідуальна - віктимологічна профілактика, спрямована безпосередньо на потенційних і реальних жертв;

1.235. загальна, чи індивідуально-групова — віктимологічна профілактика, зорієнтована на груповий рівень.

При реалізації першого напряму увагу приділяють заходам, спрямованим на усунення віктимно небезпечних ситуацій (патру¬лювання, обладнання технічними засобами охорони й безпеки, поліпшення організації дорожнього руху, залучення громадсь-

кості до вирішення завдань колективної та особистої безпеки тощо).

При реалізації другого напряму необхідно здійснювати заходи виховного впливу, професійного навчання, правової пропаганди, медичного характеру, забезпечення населення спеціальними засобами захисту тощо69.

Варто зазначити, що основні завдання віктимології по¬лягають у тому, щоб:

1.236. виявити коло осіб, які можуть стати жертвами злочинів;

1.237. встановити взаємозв'язки між поведінкою потерпілих і злочинців;

1.238. вивчати віктимні риси особи як визначальний фактор злочинних посягань;

1.239. розробити запобіжні заходи, спрямовані на недопущення можливого перетворення осіб у жертв злочинів;

1.240. взяти до уваги поведінку потерпілого при індивідуалізації покарання винного у вчиненні злочину;

-визначити обсяги шкоди (матеріальної, фізичної, моральної), що заподіюється певним злочином або злочинністю загалом.

Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень

7.1. Поняття кримінологічного дослідження

Кримінологічний аналіз злочинності дає можливість роз¬робляти конкретні заходи, спрямовані на боротьбу з нею, буду¬вати цю роботу цілеспрямовано та планомірно, правильно коор¬динувати діяльність правоохоронних органів і громадських організацій. Тож вивчення злочинності, виявлення її детермінант дає змогу згодом проводити ефективний комплекс економічних, соціальних, ідейно-виховних, організаційно-управлінських, правових заходів запобігання злочинності.

До завдань кримінологічного дослідження належать:

1.241. вивчення кількісних і якісних показників злочинності (рівень, структура, динаміка, характер, географія);

1.242. вивчення причин й умов злочинності;

-дослідження тих обставин, які формують особу злочинця;

1.243. дослідження системи заходів, що здійснюються правоо¬хоронними органами з метою встановлення ефективності їхньої діяльності.

Наукове дослідження в кримінології виконує чотири основних функції: описову, пояснювальну, прогностичну й регулятивну.

1.243. Описова функція - це повна й об'єктивна фіксація харак¬теристик об'єктів дослідження та наявних між ними зв'язків і відносин.

1.243. Пояснювальна функція - це теоретичний аналіз причиново- наслідкових зв'язків, виявлення закономірностей виникнення, розвитку й функціонування злочинності.

1.243. Прогностична функція - це наукове передбачення роз¬витку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірно¬стей її розвитку в перспективі.

1.243. Регулятивна функція - полягає в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного Дослідження.