
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •Тема 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •1.2. Предмет кримінологічної науки
- •1.3. Додаткові питання, що вивчає кримінологія
- •1.4. Завдання кримінології
- •1.113. Функції кримінології
- •1.114. Зв'язок кримінології з юридичними науками
- •1.7. Зв'язок кримінології з неюридичними науками
- •1.8. Система науки кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •2.1. Основні періоди розвитку кримінології
- •2.2. Виникнення кримінологічних ідей класичної школи кримінального права
- •2.3. Значення класичного напрямку в кримінології
- •2.4. Позитивістський напрямок у кримінології
- •2.6.Виникнення соціологічного напрямку в кримінології
- •2.7. Теорія соціальної дезорганізації
- •2.8. Теорія диференціального зв'язку
- •2.9. Психологічні підходи до причин злочинності
- •2.10. Сучасні кримінологічні теорії
- •2.11. Історія вітчизняної кримінології в радянський період
- •2.13. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.5. Динаміка злочинності
- •3.6. Структура та характер злочинності
- •3.7. "Ціна" злочинності
- •1.153. Географія злочинності
- •1.160. Поняття латентної злочинності
- •3.10. Види та рівні латентної злочинності
- •3.11. Причини існування латентної злочинності
- •3.12. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології
- •4.3. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •5.1. Поняття особи злочинця
- •5.2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •5.3. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •1.198. Соціально-рольові характеристики особи злочинця
- •5.6. Риси правової та моральної свідомості особи злочинця
- •5.7. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •5.8. Класифікація злочинців
- •5.9. Типологія злочинців
- •5.10. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •6.1. Поняття віктимології
- •6.2. Поняття жертви злочину та її зв'язком зі злочинцем
- •6.3. Віктимна поведінка жертви злочину
- •6.4. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину
- •6.5. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину
- •6.6. Значення класифікації та типології жертв
- •6.7. Поняття віктимологічної профілактики
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.2. Види кримінологічних досліджень
- •7.3. Види кримінологічної інформації
- •7.4. Метод опитування
- •7.5. Метод спостереження
- •7.6. Метод експертних оцінок
- •1.281. Документальний метод
- •1.282. Соціальний експеримент
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •8.1. Поняття профілактики злочинів
- •8.2. Принципи та функції запобіжної діяльності
- •1.291. Цілі та завдання запобіжної діяльності
- •1.300. Рівні профілактики
- •8.5. Класифікація профілактичних заходів
- •8.6. Суб'єкти профілактики злочинів
- •8.8. Прокуратура як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.9. Міліція як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.10. Установи, що виконують покарання, як суб'єкт запобігання злочинам
- •1.345. Міністерство юстиції України як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.13. Правове регулювання профілактики злочинності
- •8.14. Інформаційне забезпечення запобігання злочинам
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •9.1. Поняття кримінологічного прогнозування
- •9.2. Завдання кримінологічного прогнозування
- •9.3. Види кримінологічного прогнозування
- •9.4. Види прогнозування злочинності
- •9.5. Індивідуальне прогнозування
- •9.6. Методи кримінологічного прогнозування
- •9.7. Кримінологічне планування
- •9.9. Етапи кримінологічного планування
- •9.10. Види кримінологічного планування
- •Тема 10. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх (і
- •10.2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •10.3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •10.4. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика та запобігання рецидивній злочинності
- •11.1. Поняття рецидивної злочинності та її стан
- •11.2. Особа рецидивіста
- •11.3. Типологія особи рецидивіста
- •11.5. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика та запобігання економічній злочинності
- •12.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності
- •1.466. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність
- •1.481. Запобігання злочинам у сфері економіки
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам
- •13.1. Поняття та загальна характеристика насильницьких злочинів
- •13.2. Причини й умови насильницьких злочинів
- •13.3. Запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримі- нальній корисливій злочинності
- •1.523. Причини й умови корисливої злочинності
- •1.533. Запобігання корисливим злочинам
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання організованій злочинності
- •15.1. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •15.2. Детермінанти організованої злочинності
- •15.3. Протидія організованій злочинності
- •Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам, пов'язаним із незаконним обігом наркотиків
- •16.3. Причини й умови вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків
- •16.4. Профілактика незаконного обігу наркотиків
- •Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності
- •17.1. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •17.2. Причини й умови необережних злочинів
- •17.3. Запобігання необережній злочинності
- •17.5. Причини й умови автотранспортних злочинів
- •17.6. Запобігання автотранспортним злочинам
- •Тема 18. Кримінологічні аспекти
- •18.1. Поняття "фонових" явищ
- •18.2. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму
- •18.3. Кримінологічна характеристика проституції
- •18.4. Кримінологічна характеристика наркоманії
6.5. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину
Комплексним підходом в основу класифікації покладено ступінь віктимності, що найбільш узагальнено відображає:
1.231. віктимну деформацію особи;
-професійну віктимність;
1.232. вікову віктимність;
-віктимну патологію.
Це дає можливість виокремити декілька типів жертв злочинів.
1.232. Випадкова жертва - особа стає такою внаслідок збігу обставин. Взаємовідносини, що виникли між жертвою та злочинцем, не залежать від їхніх волі та бажання.
1.232. Жертва з незначним ступенем ризику - особа, що живе при нормальних для всіх людей факторах ризику, але віктим¬ність якої зросла непередбачено під упливом конкретної не¬сприятливої ситуації.
1.232. Жертва з підвищеним ступенем ризику - особа, котра має низку віктимних ознак. До цієї категорії належать два основних види жертв:
1.233. жертви необережних злочинів, коли характер роботи, яку вони виконують, або їхня поведінка в громадських місцях мають більш високу, ніж звичайно, віктимність;
-жертвиумисних злочинів, соціальний статус яких або роль, яку вони виконують, пов'язані з підвищеним ризиком (праців¬ники правоохоронних органів і воєнізованої охорони тощо). Жертвами цього типу можуть бути й особи, віктимність яких зросла внаслідок конкретних взаємин між жертвою та злочин¬цем, а також діями третіх осіб, котрі породили конфліктну ситуацію. Віктимність може проявитися також у манерах по¬ведінки майбутньої жертви, в її зовнішності.
4. Жертва з дуже високим ступенем ризику - особа, морально-соціальна деформація якої не відрізняється від право¬порушників. Вона характеризується стійкою антисусшльнок» спрямованістю, схильністю до алкоголю, наркотиків, статевою розбещеністю тощо. Висока віктимність - це стан, який тривалий час не зникає і після того, як особа змінила свою поведінку68.
6.6. Значення класифікації та типології жертв
Значення класифікації та типології жертв злочинів полягає в тому, що розподіл жертв за певними ознаками тісно пов'язаний з вирішенням практичних завдань боротьби зі злочинністю, оскільки полегшує діяльність правоохоронних органів щодо вияв¬лення потенційних жертв і проведення з ними індивідуальної про¬філактичної роботи.
До основних підстав для класифікації жертв злочинів також належать: стать, вік, професійна належність, морально- психологічні особливості особи (що сприяють швидкому складанню особистісно-віктимологічноїтипології) та ін.
Класифікація жертв за статтю важлива не лише тому, що жертвами деяких злочинів можуть бути тільки жінки, а й з огляду на певні елементи, характер поведінки, що типова для ситуації, в якій завдається шкода.
Класифікація жертв за віком необхідна вже тому, що підвищена віктимність, наприклад, неповнолітніх і осіб похилого віку, зумовлює необхідність розробки спеціальних заходів віктимо- логічної профілактики.
Посадове становище та професійна діяльність також можуть зумовлювати підвищену віктимність, і останнім часом ця підстава стає дедалі актуальнішою. Як зазначалося, до такої категорії осіб належать працівники правоохоронних органів, інка¬сатори, охоронці, касири, водії таксі, що працюють уночі.
Важливе значення має також класифікація жертв за ознака¬ми їхнього ставлення до особи, котра завдає шкоди і, насам¬перед, за морально-психологічними особливостями. У механізмі злочину "працюють" статева розбещеність і схильність до вжи¬вання алкоголю та наркотиків; жадібність і деспотизм; агре¬сивність та жорстокість; брутальність і боягузтво; сміливість та доброта; фізична сила й слабкість тощо. Усі перелічені риси виявляються в поведінці та за певних обставин можуть сприяти чи перешкоджати вчиненню злочинів. Класифікація жертв за морально-психологічними ознаками необхідна, передусім, для характеристики категорій злочинів, у яких вказані риси особи жертви є основою способу та форми вчинення злочину або при¬водом до його вчинення.
Отже, класифікація жертв необхідна не тільки для їх вивчення, а й, більшою мірою, для організації спеціального напрямку запобіжної роботи - віктимологічної профілактики.