
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •Тема 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •1.2. Предмет кримінологічної науки
- •1.3. Додаткові питання, що вивчає кримінологія
- •1.4. Завдання кримінології
- •1.113. Функції кримінології
- •1.114. Зв'язок кримінології з юридичними науками
- •1.7. Зв'язок кримінології з неюридичними науками
- •1.8. Система науки кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •2.1. Основні періоди розвитку кримінології
- •2.2. Виникнення кримінологічних ідей класичної школи кримінального права
- •2.3. Значення класичного напрямку в кримінології
- •2.4. Позитивістський напрямок у кримінології
- •2.6.Виникнення соціологічного напрямку в кримінології
- •2.7. Теорія соціальної дезорганізації
- •2.8. Теорія диференціального зв'язку
- •2.9. Психологічні підходи до причин злочинності
- •2.10. Сучасні кримінологічні теорії
- •2.11. Історія вітчизняної кримінології в радянський період
- •2.13. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.5. Динаміка злочинності
- •3.6. Структура та характер злочинності
- •3.7. "Ціна" злочинності
- •1.153. Географія злочинності
- •1.160. Поняття латентної злочинності
- •3.10. Види та рівні латентної злочинності
- •3.11. Причини існування латентної злочинності
- •3.12. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології
- •4.3. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •5.1. Поняття особи злочинця
- •5.2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •5.3. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •1.198. Соціально-рольові характеристики особи злочинця
- •5.6. Риси правової та моральної свідомості особи злочинця
- •5.7. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •5.8. Класифікація злочинців
- •5.9. Типологія злочинців
- •5.10. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •6.1. Поняття віктимології
- •6.2. Поняття жертви злочину та її зв'язком зі злочинцем
- •6.3. Віктимна поведінка жертви злочину
- •6.4. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину
- •6.5. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину
- •6.6. Значення класифікації та типології жертв
- •6.7. Поняття віктимологічної профілактики
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.2. Види кримінологічних досліджень
- •7.3. Види кримінологічної інформації
- •7.4. Метод опитування
- •7.5. Метод спостереження
- •7.6. Метод експертних оцінок
- •1.281. Документальний метод
- •1.282. Соціальний експеримент
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •8.1. Поняття профілактики злочинів
- •8.2. Принципи та функції запобіжної діяльності
- •1.291. Цілі та завдання запобіжної діяльності
- •1.300. Рівні профілактики
- •8.5. Класифікація профілактичних заходів
- •8.6. Суб'єкти профілактики злочинів
- •8.8. Прокуратура як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.9. Міліція як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.10. Установи, що виконують покарання, як суб'єкт запобігання злочинам
- •1.345. Міністерство юстиції України як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.13. Правове регулювання профілактики злочинності
- •8.14. Інформаційне забезпечення запобігання злочинам
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •9.1. Поняття кримінологічного прогнозування
- •9.2. Завдання кримінологічного прогнозування
- •9.3. Види кримінологічного прогнозування
- •9.4. Види прогнозування злочинності
- •9.5. Індивідуальне прогнозування
- •9.6. Методи кримінологічного прогнозування
- •9.7. Кримінологічне планування
- •9.9. Етапи кримінологічного планування
- •9.10. Види кримінологічного планування
- •Тема 10. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх (і
- •10.2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •10.3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •10.4. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика та запобігання рецидивній злочинності
- •11.1. Поняття рецидивної злочинності та її стан
- •11.2. Особа рецидивіста
- •11.3. Типологія особи рецидивіста
- •11.5. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика та запобігання економічній злочинності
- •12.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності
- •1.466. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність
- •1.481. Запобігання злочинам у сфері економіки
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам
- •13.1. Поняття та загальна характеристика насильницьких злочинів
- •13.2. Причини й умови насильницьких злочинів
- •13.3. Запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримі- нальній корисливій злочинності
- •1.523. Причини й умови корисливої злочинності
- •1.533. Запобігання корисливим злочинам
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання організованій злочинності
- •15.1. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •15.2. Детермінанти організованої злочинності
- •15.3. Протидія організованій злочинності
- •Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам, пов'язаним із незаконним обігом наркотиків
- •16.3. Причини й умови вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків
- •16.4. Профілактика незаконного обігу наркотиків
- •Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності
- •17.1. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •17.2. Причини й умови необережних злочинів
- •17.3. Запобігання необережній злочинності
- •17.5. Причини й умови автотранспортних злочинів
- •17.6. Запобігання автотранспортним злочинам
- •Тема 18. Кримінологічні аспекти
- •18.1. Поняття "фонових" явищ
- •18.2. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму
- •18.3. Кримінологічна характеристика проституції
- •18.4. Кримінологічна характеристика наркоманії
Тема 4. Причини й умови злочинності
4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології
Учення про причини й умови ЗЛОЧИННОСТІ у вітчизняній і зарубіжній юридичній літературі не має єдиного тлумачення. Це пояснюється тим, що ця галузь юридичних досліджень відзна¬чається особливою складністю та різноплановістю позицій вітчиз¬няних і зарубіжних авторів, це призводить до наявності в під¬ручниках із кримінології діаметрально протилежних концепцій причин і умов злочинності з нашому суспільстві.
Кримінологія приділяє багато уваги категорії причиновості. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причиновість є основ¬ними елементами предмета науки кримінології. Проблема причино¬вості має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально- правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є на¬слідком дії багатьох обставин, факторів і причин. Із цією пробле¬мою пов'язане власне й виникнення кримінології як науки.
У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображають зміст причиново-наслідкового комплексу: детер¬мінація, причини й умови, фактори злочинності. Причиновість є однією з форм детермінації.
Отож власне виявлення факту взаємозв'язку злочинності з якимось іншим явищем або процесом не можна визнати достат¬нім. Потрібно визначити ще й характер такого взаємозв'язку. Інакше не можна визначити, що саме породжує злочинність, а заходи боротьби з нею можуть стосуватися тільки обставин, що перебувають у функціональному зв'язку чи зв'язку станів.
Для пояснення причиновості важливе значення має правильне розуміння місця та ролі біологічних факторів. Слід пам'ятати, що юридична й моральна оцінка вчинку визначається не фізіо¬логічною поведінкою, а її змістом. З огляду на цю обставину, біологічне, зокрема4й генетичне, є лише необхідною умовою, а не причиною.-
Під причиновістю розуміють генетичний зв'язок між окремими станами видів і форм матеріїу процесах її руху й роз¬витку. Сутністю причиновості є породження причиною наслідку. Причиновість завжди має об'єктивний характер.
Однією з найчастіше використовуваних у кримінології категорій є поняття "причини". Етимологічно слово "причина" пов'язане з дієсловом "чинити", "учинити" та вважається сино¬німом (як дієслово) слова "робити", "творити", "виробляти"47.
Причина злочинності - це соціально-психологічні обстави¬ни, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок. Причина як основа та сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємо¬зв'язку явищ.
Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності - це явища, котрі без¬посередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинового зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочин¬ності.
4.2. Значення вивчення причиновості
Значення вивчення причиновості полягає втому, що:
1.178. причинове пояснення розкриває "механізм" явища, тобто вказує на те, які процеси проходять у суспільстві та природі та як вони впливають на злочинність, в яких конкретних умовах вона може виникнути, які існують супутні та протидіючі їй сили;
1.179. передумовою правильного вирішення проблеми при¬чиновості в кримінології є розуміння причинового зв'язку як об'єктивної категорії, що відображає реальні процеси взаємо¬дії явищ дійсності;
1.180. причиновий зв'язок не просто характеризує послідовність і регулярність подій, а відображає їхній закономірний характер.
Причиновий зв'язок має предметний зміст, який визначається системою зв'язків і відносин, які й характеризують специфічну
форму його прояву. Кожній сфері відносин відповідають свої особливі закономірні зв'язки, специфічні форми детермінації.
Існує три основні закони причиново-наслідкового зв'язку:
1.180. рівність причини та наслідку;
1.180. однозначність їхніх складових елементів;
1.180. однопорядковість зв'язку між ними.
Вимога рівності означає, що дія старого, негативного в матеріальних відносинах завдає нашому суспільству соціальної шкоди.
Вимога однозначності (ізоморфізму) говорить про певну однозначність, оскільки старе, негативне, відстале в царині соціальних відносин є протилежністю соціальних суперечностей суспільства.
Вимогаоднопорядковості проявляється втому, що наявність протидії старого, негативного новому, передовому неминуче по¬роджує правопорушення.
Причиновий зв'язок характеризується кількома ознаками, в сукупності притаманних тільки цьому виду взаємозв'язку явищ. Як різновид закономірного зв'язку, причиновість має такі ознаки: загальність, незворотність, просторова та часова неперервність.
Слід зазначити, що "подібні причини при подібних умовах завжди породжують подібні наслідки, а також те, що причина й умова постійно міняються місцями.
Складність, багатозначність процесів детермінації та непро¬стий характер виявлення причинових залежностей створює певні труднощі щодо виявлення причинових зв'язків. Тож, дуже часто використовують термін "фактор злочинності", під яким варто розуміти причину, рушійну силу будь-якого процесу, що визначає його характер або певні риси.