Тема 4. Причини й умови злочинності

4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології

Учення про причини й умови ЗЛОЧИННОСТІ у вітчизняній і зарубіжній юридичній літературі не має єдиного тлумачення. Це пояснюється тим, що ця галузь юридичних досліджень відзна¬чається особливою складністю та різноплановістю позицій вітчиз¬няних і зарубіжних авторів, це призводить до наявності в під¬ручниках із кримінології діаметрально протилежних концепцій причин і умов злочинності з нашому суспільстві.

Кримінологія приділяє багато уваги категорії причиновості. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причиновість є основ¬ними елементами предмета науки кримінології. Проблема причино¬вості має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально- правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є на¬слідком дії багатьох обставин, факторів і причин. Із цією пробле¬мою пов'язане власне й виникнення кримінології як науки.

У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображають зміст причиново-наслідкового комплексу: детер¬мінація, причини й умови, фактори злочинності. Причиновість є однією з форм детермінації.

Отож власне виявлення факту взаємозв'язку злочинності з якимось іншим явищем або процесом не можна визнати достат¬нім. Потрібно визначити ще й характер такого взаємозв'язку. Інакше не можна визначити, що саме породжує злочинність, а заходи боротьби з нею можуть стосуватися тільки обставин, що перебувають у функціональному зв'язку чи зв'язку станів.

Для пояснення причиновості важливе значення має правильне розуміння місця та ролі біологічних факторів. Слід пам'ятати, що юридична й моральна оцінка вчинку визначається не фізіо¬логічною поведінкою, а її змістом. З огляду на цю обставину, біологічне, зокрема4й генетичне, є лише необхідною умовою, а не причиною.-

Під причиновістю розуміють генетичний зв'язок між окремими станами видів і форм матеріїу процесах її руху й роз¬витку. Сутністю причиновості є породження причиною наслідку. Причиновість завжди має об'єктивний характер.

Однією з найчастіше використовуваних у кримінології категорій є поняття "причини". Етимологічно слово "причина" пов'язане з дієсловом "чинити", "учинити" та вважається сино¬німом (як дієслово) слова "робити", "творити", "виробляти"47.

Причина злочинності - це соціально-психологічні обстави¬ни, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок. Причина як основа та сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємо¬зв'язку явищ.

Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності - це явища, котрі без¬посередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинового зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочин¬ності.

4.2. Значення вивчення причиновості

Значення вивчення причиновості полягає втому, що:

1.178. причинове пояснення розкриває "механізм" явища, тобто вказує на те, які процеси проходять у суспільстві та природі та як вони впливають на злочинність, в яких конкретних умовах вона може виникнути, які існують супутні та протидіючі їй сили;

1.179. передумовою правильного вирішення проблеми при¬чиновості в кримінології є розуміння причинового зв'язку як об'єктивної категорії, що відображає реальні процеси взаємо¬дії явищ дійсності;

1.180. причиновий зв'язок не просто характеризує послідовність і регулярність подій, а відображає їхній закономірний характер.

Причиновий зв'язок має предметний зміст, який визначається системою зв'язків і відносин, які й характеризують специфічну

форму його прояву. Кожній сфері відносин відповідають свої особливі закономірні зв'язки, специфічні форми детермінації.

Існує три основні закони причиново-наслідкового зв'язку:

1.180. рівність причини та наслідку;

1.180. однозначність їхніх складових елементів;

1.180. однопорядковість зв'язку між ними.

Вимога рівності означає, що дія старого, негативного в матеріальних відносинах завдає нашому суспільству соціальної шкоди.

Вимога однозначності (ізоморфізму) говорить про певну однозначність, оскільки старе, негативне, відстале в царині соціальних відносин є протилежністю соціальних суперечностей суспільства.

Вимогаоднопорядковості проявляється втому, що наявність протидії старого, негативного новому, передовому неминуче по¬роджує правопорушення.

Причиновий зв'язок характеризується кількома ознаками, в сукупності притаманних тільки цьому виду взаємозв'язку явищ. Як різновид закономірного зв'язку, причиновість має такі ознаки: загальність, незворотність, просторова та часова неперервність.

Слід зазначити, що "подібні причини при подібних умовах завжди породжують подібні наслідки, а також те, що причина й умова постійно міняються місцями.

Складність, багатозначність процесів детермінації та непро¬стий характер виявлення причинових залежностей створює певні труднощі щодо виявлення причинових зв'язків. Тож, дуже часто використовують термін "фактор злочинності", під яким варто розуміти причину, рушійну силу будь-якого процесу, що визначає його характер або певні риси.