
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •Тема 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •1.2. Предмет кримінологічної науки
- •1.3. Додаткові питання, що вивчає кримінологія
- •1.4. Завдання кримінології
- •1.113. Функції кримінології
- •1.114. Зв'язок кримінології з юридичними науками
- •1.7. Зв'язок кримінології з неюридичними науками
- •1.8. Система науки кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
- •2.1. Основні періоди розвитку кримінології
- •2.2. Виникнення кримінологічних ідей класичної школи кримінального права
- •2.3. Значення класичного напрямку в кримінології
- •2.4. Позитивістський напрямок у кримінології
- •2.6.Виникнення соціологічного напрямку в кримінології
- •2.7. Теорія соціальної дезорганізації
- •2.8. Теорія диференціального зв'язку
- •2.9. Психологічні підходи до причин злочинності
- •2.10. Сучасні кримінологічні теорії
- •2.11. Історія вітчизняної кримінології в радянський період
- •2.13. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •3.1. Поняття та виникнення злочинності як соціального явища
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.5. Динаміка злочинності
- •3.6. Структура та характер злочинності
- •3.7. "Ціна" злочинності
- •1.153. Географія злочинності
- •1.160. Поняття латентної злочинності
- •3.10. Види та рівні латентної злочинності
- •3.11. Причини існування латентної злочинності
- •3.12. Методи та значення виявлення латентної злочинності
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології
- •4.3. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •5.1. Поняття особи злочинця
- •5.2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •5.3. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •1.198. Соціально-рольові характеристики особи злочинця
- •5.6. Риси правової та моральної свідомості особи злочинця
- •5.7. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •5.8. Класифікація злочинців
- •5.9. Типологія злочинців
- •5.10. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про жертву злочину
- •6.1. Поняття віктимології
- •6.2. Поняття жертви злочину та її зв'язком зі злочинцем
- •6.3. Віктимна поведінка жертви злочину
- •6.4. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину
- •6.5. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину
- •6.6. Значення класифікації та типології жертв
- •6.7. Поняття віктимологічної профілактики
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.2. Види кримінологічних досліджень
- •7.3. Види кримінологічної інформації
- •7.4. Метод опитування
- •7.5. Метод спостереження
- •7.6. Метод експертних оцінок
- •1.281. Документальний метод
- •1.282. Соціальний експеримент
- •Тема 8. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •8.1. Поняття профілактики злочинів
- •8.2. Принципи та функції запобіжної діяльності
- •1.291. Цілі та завдання запобіжної діяльності
- •1.300. Рівні профілактики
- •8.5. Класифікація профілактичних заходів
- •8.6. Суб'єкти профілактики злочинів
- •8.8. Прокуратура як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.9. Міліція як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.10. Установи, що виконують покарання, як суб'єкт запобігання злочинам
- •1.345. Міністерство юстиції України як суб'єкт запобігання злочинам
- •8.13. Правове регулювання профілактики злочинності
- •8.14. Інформаційне забезпечення запобігання злочинам
- •Тема 9. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •9.1. Поняття кримінологічного прогнозування
- •9.2. Завдання кримінологічного прогнозування
- •9.3. Види кримінологічного прогнозування
- •9.4. Види прогнозування злочинності
- •9.5. Індивідуальне прогнозування
- •9.6. Методи кримінологічного прогнозування
- •9.7. Кримінологічне планування
- •9.9. Етапи кримінологічного планування
- •9.10. Види кримінологічного планування
- •Тема 10. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх (і
- •10.2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця
- •10.3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •10.4. Запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика та запобігання рецидивній злочинності
- •11.1. Поняття рецидивної злочинності та її стан
- •11.2. Особа рецидивіста
- •11.3. Типологія особи рецидивіста
- •11.5. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика та запобігання економічній злочинності
- •12.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності
- •1.466. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність
- •1.481. Запобігання злочинам у сфері економіки
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам
- •13.1. Поняття та загальна характеристика насильницьких злочинів
- •13.2. Причини й умови насильницьких злочинів
- •13.3. Запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримі- нальній корисливій злочинності
- •1.523. Причини й умови корисливої злочинності
- •1.533. Запобігання корисливим злочинам
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання організованій злочинності
- •15.1. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •15.2. Детермінанти організованої злочинності
- •15.3. Протидія організованій злочинності
- •Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам, пов'язаним із незаконним обігом наркотиків
- •16.3. Причини й умови вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків
- •16.4. Профілактика незаконного обігу наркотиків
- •Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності
- •17.1. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •17.2. Причини й умови необережних злочинів
- •17.3. Запобігання необережній злочинності
- •17.5. Причини й умови автотранспортних злочинів
- •17.6. Запобігання автотранспортним злочинам
- •Тема 18. Кримінологічні аспекти
- •18.1. Поняття "фонових" явищ
- •18.2. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму
- •18.3. Кримінологічна характеристика проституції
- •18.4. Кримінологічна характеристика наркоманії
3.10. Види та рівні латентної злочинності
У науковій юридичній літературі розрізняють латентність трьох видів: природну, штучну та пограничну.
1. Природна латентність - це сукупність тих випадків, коли факт злочину був, але він не став відомим правоохоронним органам. Наприклад, неповідомлення потерпілих про злочин.
1.172. Штучна латентність - факт злочину відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік, щоби створити враження успішності боротьби зі злочинністю.
1.172. Погранична латентність - факт злочину стався, але по¬терпілий не усвідомлює цього (приміром, пожежі, кишенькові крадіжки).
Практика діяльності правоохоронних органів дає підстави виокремити три рівня латентності:
1.172. низький -очевидно вчинені тяжкі злочини, інформація про які швидко поширюється (вбивства, розбійні напади, грабіж тощо);
1.172. середній - злочини, вчинення яких не є таким очевидним, як при низькому рівні латентності. Потерпілі з різних причин не звертаються за захистом до правоохоронних органів, хоча й не приховують факту вчиненого злочину (незначна шкода, завдана злочином; відсутність віри в можливість розкриття злочину правоохоронними органами; злочини проти особи тощо);
1.172. високий- злочини, про вчинення яких у більшості випадків відомо тільки злочинцю й потерпілому, крім цього, останній зацікавлений у приховуванні факту злочину з різних мотивів (сором'язливість, наявність хвороби, корисливі мотиви, шахрай¬ство, хабарництво, статеві злочини тощо). Ця категорія злочинів через їхню неочевидність та практично "нульову" активність з боку потерпілого має найменшу інформативність і найвищу латентність.
3.11. Причини існування латентної злочинності
Під причинами латентності злочинів необхідно розуміти сукупність обставин соціального, правового, особистого й іншого характеру, що перешкоджають виявленню, реєстрації та облікові злочинів, а також їх розкриттю, зокрема й забезпеченню повноти й усебічності їх розкриття. Під обставинами соціального характеру необхідно також розуміти й недоліки в діяльності правоохоронних і судових органів, до обов'язків яких входять виявлення, реєстрація злочинів і осіб, які їх вчинили, а також здійснення правосуддя.
Існують об'єктивні та суб'єктивні фактори, що зумов¬люють існування латентної злочинності:
• до од 'єктивних належать: середовище й обставини, в яких здійснюються злочици. Приміром, специфічні недоліки у звіт-
мості та контролі, що перешкоджають розкриттю злочинів, здійснених посадовими особами; відсутність письмових і речо¬вих доказів; віддаленість від населених пунктів або людних місць при вбивствах, зґвалтуваннях, розбоях та ін.
• до суб 'єктивних належать', небезпечність особи, що скоїла злочин; бажання приховати свою злочинну діяльність; небажання потерпілого повідомляти про злочин; недоліки в роботі право¬охоронних органів тощо.
3.12. Методи та значення виявлення латентної злочинності
Для виявлення латентної злочинності використовують загальні та спеціальні методи.
До загальних методів належать: виявлення громадської думки про стан латентної злочинності; експертна оцінка при опиту¬ванні спеціалістів; вивчення документів правоохоронних органів, фінансово-ревізійного контролю, медичних закладів та ін.
Спеціальні методи - це, зокрема, такі: аналіз динамічних рядів злочинів; дослідження періоду від їх вчинення до розкриття та прийняття санкцій; екстраполяція; системно-структурний аналіз тощо.
Чітке виявлення об'єктивних і суб'єктивних обставин по кожному злочину сприяє здійсненню необхідних заходів щодо ослаблення таких явищ у майбутньому. Латентну злочинність необхідно виявляти, щоб:
1.173. володіти інформацією про реальний стан злочинності на території обслуговування,
1.174. визначати справжню структуру злочинності;
-мати чітке уявлення про тенденції в динаміці злочинності;
1.175. визначати розмір збитків, заподіяних державі та громадянам;
1.176. виявляти обставини, що породжують злочинність, і визначати шляхи їх усунення;
1.177. прогнозувати та планувати боротьбу зі злочинністю.
Традиційно боротьба зі злочинністю будується без взяття до
уваги латентної злочинності, а щоб досягти певних успіхів, необхідно зважати на її стан.