Словник термінів

Абразія – процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, завдає шкоди довкіллю.

Безпека – відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди.

Безпека в природокористуванні – сукупність умов, що забезпечують мінімальний несприятливий вплив природи та технологічних процесів на здоров’я людей. Безпека в природокористуванні розглядається в межах усіх форм галузевого природокористування та в області прямого й опосередкованого впливу на людину (глобально, регіонально і локально).

Вибух – швидкоплинний процес фізичних і хімічних перетворень речовини, який супроводжується вивільненням значної кількості енергії в обмеженому об’ємі, внаслідок чого у довкіллі створюється та розповсюджується ударна хвиля, яка спроможна призвести чи яка призводить до виникнення техногенної надзвичайної ситуації і порушення умов життєдіяльності.

Вибухонебезпечна речовина –- речовина, яка може вибухати у випадку дії полум’я чи виявляти чутливість до струсів або тертя більшу, ніж динітробензол.

Вітрові нагони –-підвищення рівня води в гирлах річок, на узбережжі водосховищ, морів внаслідок дії вітру.

Водокористування – це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скид стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Вулканізм – сукупність явищ, пов'язаних з утворенням та переміщенням магми у глибинах Землі та їх виверженням з надр на поверхню суші або дно морів і океанів у вигляді лав, пірокластичного матеріалу і вулканічних газів.

Гігієнічний норматив – чітко визначений діапазон параметрів фактора середовища, який є оптимальним або принаймні не є небезпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров’я людини, людської популяції і майбутніх поколінь.

Гідродинамічна аварія – аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Град – це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми.

Гранично допустимий викид (ГДВ) – це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує гранично допустимі їх концентрації для населення, рослинного і тваринного світу, якщо немає більш жорстких екологічних вимог і обмежень.

Гранично допустима доза (ГДД) – це кількість токсичної речовини, проникнення або вплив якої не пошкоджує організм і не призводить до негативних наслідків.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна кількість токсичної речовини в одиниці об’єму або маси водяного, повітряного середовища або ґрунту, яка практично не впливає на здоров’я людини.

Гранична концентрація - це мінімальна ефективна концентрація, тобто найменша кількість речовини, що може викликати відчутний фізіологічний ефект.

Гранично допустимий рівень (ГДР) – це періодичний або постійний протягом усього життя людини вплив факторів оточуючого середовища (шуму, вібрації, забруднень, низької температури тощо), які не викликають соматичних або психічних захворювань та змін у стані здоров’я.

Гранично допустимий скид речовини (ГДС) – це маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу.

ГДК речовини у воді – це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

Деградація – поступове погіршення якості, втрата цінних властивостей.

Дощ – рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром від 0,5 мм і більше.

Евакуація населення – комплекс заходів щодо організованого переміщення населення із зони враження внаслідок надзвичайної ситуації та життєзабезпечення евакуйованих в районі розташування.

Екологічна безпека – це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічна безпека для людини – це кількісна оцінка можливих змін в природних комплексах і екосистемах, при яких не порушуються їхні основні структурні й функціональні характеристики, тобто стан при якому взаємодія природного комплексу і людини визначається, як збалансовано.

Екологічна катастрофа – це цілковите порушення екорівноваги в природних системах, що виникає в результаті прямого або опосередкованого впливу людини.

Екологічна політика – це науковий напрямок, що вивчає взаємозв`язки між процесами техногенної зміни природного середовища і політичними процесами в житті суспільства, як в регіональному, так і в глобальному вимірі. Екологічна політика являє собою теоретичну систему політичних, економічних, юридичних та інших заходів, спрямованих на врегулювання стану навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів на будь-якій території або світу загалом (глобальна екологічна політика).

Екологічний ризик – це ймовірність виникнення негативних змін або наслідків цих змін, які виникають у результаті негативної антропогенної дії на навколишнє середовище або природних стихійних лих.

Екологічна ситуація – це стан навколишнього природного середовища у межах визначеної території, який спостерігається в певний період часу і характеризується чинниками, які позитивно або негативно впливають на людину або об’єкти довкілля.

Економічна безпека – це такий стан національної економіки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, суспільства, держави.

Екополітика на практиці – це система заходів, що здійснюється в різних сферах суспільного життя і спрямована на зменшення екологічного ризику.

Ефекти детерміністичні (нестохастичні) – ефекти радіаційното впливу, що виявляються тільки при перевищенні певного дозового порогу і тяжкість наслідків яких залежить від величини отриманої дози.

Ефекти стохастичні – безпорогові ефекти радіаційного впливу, імовірність виникнення яких існує при будь-яких дозах іонізуючого випромінювання і зростає зі збільшенням дози, тоді як відносна тяжкість їх проявів від дози не залежить.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДС) – це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Загроза – це подія, ситуація чи процес, які можуть бути природними, викликаними чи змішаними: при їх прогнозуванні, запобіганні та корегуванні мають використовуватися геологічні критерії.

Загроза національній безпеці – це наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

Захворюваність населення – показник, який визначає рівень поширення будь-якої інфекційної хвороби серед населення в цілому та серед окремих віково-статевих і професійних груп.

Збиток – фактичні або можливі економічні і соціальні втрати (відхилення здоров`я людини від середньостатистичного значення, тобто його хвороба або навіть смерть; порушення процесу нормальної господарської діяльності; втрата того чи іншого виду власності і т.д.) і/або погіршення природного середовища внаслідок змін в оточуючому людину середовищі, що виникають в результаті якихось подій, явищ, дій.

Землетрус – короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі.

Злива – сильний дощ, інтенстивність якого не менша за певне значення.

Зона екологічної катастрофи (лиха) – це територія, де внаслідок техногенної або руйнівної дії стихійних природних явищ виникли стійкі незворотні негативні зміни в довкіллі які призводять до евакуації населення і на яких заборонена господарська діяльність.

Зона надзвичайних екологічних ситуацій (небезпек) – це територія, де виникли незворотні природні стихійні лиха або техногенні кризові процеси у межах яких вводиться особливий правовий режим її функціонування, захисту, використання, відновлення.

Зона обмеженої екологічної безпеки – це територія на якій в результаті техногенної або руйнівної дії природних стихійних явищ виникли короткочасні негативні зміни в навколишньому середовищі, які посилили ризик захворювання населення, безмірне зниження якості природних ресурсів, що потребує обмеження екологічно небезпечних видів діяльності.

Зона підвищеної екологічної небезпеки – це територія де, внаслідок техногенної або руйнівної дії стихійних природних явищ на довгий час виникають негативні зміни в навколишньому середовищі, що призводять до загрози здоров’ю людини, порушення природних об’єктів , обмеження діяльності людини.

Зсув – відрив мас гірських порід і сповзання їх униз по схилу під дією сили тяжіння.

Індивідуальний ризик – імовірність зазнати певного шкідливого впливу під час діяльності людини.

Карантинні заходи – сукупність тимчасових організаційних, режимно-обмежувальних, адміністративно-господарських, санітарно-епідеміологічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані проти поширення інфекційної хвороби та забезпечують локалізацію епідемічного, епізоотичного або епіфітотичного осередків з наступним їх лікуванням.

Карст – процес розчинення чи вилуговування гірських порід поверхневими чи підземними водами і формування специфічного (поверхневого та підземного) рельєфу.

Карстове провалля – западина на поверхні землі, яка виникла внаслідок розчинення гірських порід поверхневими чи підземними водами.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що приводить до тяжких, трагічних наслідків.

Катастрофічна екологічна ситуація – ситуація, що характеризується глибокими незворотними змінами природи, втратою природних ресурсів і погіршенням умов проживання населення і відчутним погіршенням здоров’я людей.

Комунальні радіаційні аварії – радіаційні аварії, наслідки яких не обмежуються приміщеннями об'єкта і його проммайданчиком, а поширюються на оточуючі території, де проживає населення.

Кризова екологічна ситуація – ситуація, при якій існує небезпека виходу екоситуації з під контролю, спостерігається повне руйнування складових екосистеми. В цьому випадку відновлення екорівноваги можливе лише у випадку тривалих природоохоронних заходів та значних матеріальних затрат.

Лавина – швидкий, раптовий рух снігу та (або) льоду вниз схилами гір, який загрожує життю і здоров’ю людей, завдає шкоди об’єктам економіки та довкіллю.

Лісова пожежа – неконтрольоване горіння на землях лісового фонду.

Максимально допустиме навантаження (МДН) – це максимальна інтенсивність дії всієї сукупності факторів навколишнього середовища, яка не виявляє прямого чи побічного шкідливого впливу на організм людини та її нащадків і не погіршує санітарних умов життя.

Межа перенесення – це мінімальна концентрація, яку людина може витримувати певний час без стійкого ураження.

Надзвичайна екологічна ситуація – надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Надзвичайна ситуація – це стан на певній території, який склався в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, може призвести до людських жертв, збитку здоров’ю людей або навколишньому природному середовищу, значних матеріальних втрат або порушень умов життєдіяльності суспільства.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру – ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта.

Надзвичайна ситуація об’єктового рівня – надзвичайна ситуація, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Національна безпека – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання, нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Національні інтереси – це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Небезпека – це стан або явище будь-якого ґенезу із прогнозованою або неконтрольованою загрозою виникнення небажаних подій у певний момент часу і в межах даної території, здатне нанести збиток здоров’ю людей, довкіллю, матеріальні збитки.

Небезпечна речовина – речовина, яка внаслідок своїх фізичних, хімічних, біологічних чи токсикологічних властивостей є небезпечною для життя та здоров’я людей, тварин, рослин та довкілля.

Небезпечне гідрологічне явище – подія гідрологічного походження або наслідок гідрологічних процесів, що спричинена природними чи гідродинамічними чинниками або їх сполученням, внаслідок чого можуть бути уражені люди, тварини, рослини, об’єкти економіки та довкілля.

Небезпечне метеорологічне явище – явище, яке виникає в атмосфері внаслідок різних природних чинників або їх сполучень і стає джерелом небезпеки, що вражає або може уражати людей, тварин і рослини, нанести шкоду об’єктам економіки та довкіллю.

Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти економіки та довкілля.

Небезпечний геофізичний процес – явище геофізичного походження, або наслідок геофізичних процесів, що виникають у земній корі під впливом різних природних чинників, внаслідок чого можуть бути уражені люди, тварини, рослини, об’єкти економіки та довкілля.

Норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих – це гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря.

Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела – це гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел – це норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).

Нормативи екологічної безпеки відносно стану атмосферного повітря – це група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та погіршення стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Норматив якості атмосферного повітря – це критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) – основний державний документ, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятних рівнів опромінення як для окремої людини, так і суспільства взагалі.

Обвали – це відрив і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скачування з круч, урвищ та схилів.

Об'єкт екологічної безпеки – це все, що має життєво важливе значення для суб'єктів безпеки: права, матеріальні та духовні потреби особистості, природні ресурси та довкілля як матеріальної основи державного та суспільного розвитку.

Осип – це нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів.

Паводок – це явище, що характеризує режим річки, коли витрати води переважають пропускну здатність річки.

Пандемія – масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби людей із досить значним рівнем захворюваності на величезній території, яка охоплює цілі регіони.

Пилові бурі – це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з спільними та тривалими вітрами, що знищують поверхню грунту.

Повінь – це значне затоплення місцевості за рахунок підйому рівня в річці або озері, частіше за все пов’язане зі сніготаненням або інтенсивними зливовими дощами й зумовлено своєрідним режимом опадів, які спостерігаються щороку в один і той же сезон.

Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та знищення матеріальних цінностей.

Посуха; засуха – тривалий період відсутності ефективних опадів у сукупності з високою температурою та низькою вологістю повітря, що призводить до виснаження запасів вологи у грунті, пригнічення та загибелі рослин.

Потенційно небезпечний об'єкт – об'єкт, що створює реальну загрозу виникнення НС; об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, об'єкти з видобування корисних копалин; гідротехнічні споруди тощо.

Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації – це особливий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і спрямовується для попередження людських і матеріальних втрат, відвернення загрози життю і здоров'ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Прийнятний ризик –- рівень індивідуального ризику, який виправданий з економічної, соціальної й екологічної точки зору, а також є прийнятним для управлінського адміністративного органу.

Природокористування – сфера виробничої та наукової діяльності, спрямованої на комплексне вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорону природного середовища та природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Промислові радіаційні аварії – радіаційні аварії, негативні наслідки яких не поширюються за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкта.

Просторова структуризація екологічної небезпеки – це просторова форма концентрації джерел різних видів і підвидів небезпеки.

Профілізація регіонів визначається присутністю домінуючих за інтенсивністю можливого впливу екологічно небезпечних видів господарської діяльності і природних явищ.

Радіаційна аварія – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

Радіаційно-ядерна аварія – радіаційна аварія, що виникла з одночасною втратою контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникненням реальної чи потенційної загрози можливої ланцюгової реакції.

Реагування на надзвичайні ситуації – скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей.

Регіоналізація – основополагаюча філософська категорія увизначенні закономірностей формування екологічної небезпеки, що полягає у визначенні територій (регіонів) з характерною концентрацією і домінантністю визначених типів і класів небезпеки в їх межах.

Ризик –- це усвідомлена небезпека виникнення подій з визначеними у просторі і часі небажаними наслідками.

Ризик у природокористуванні – імовірність несприятливих для екологічних ресурсів наслідків будь-яких (навмисних або випадкових, поступових і катастрофічних) антропогенних змін природних об’єктів і факторів.

Ризик природних катастроф – це імовірність небажаних наслідків будь-яких руйнівних природних і природно-антропогенних явищ у глобальному, регіональному та локальному масштабах.

Сель – потік з преважаючою концентрацією мінеральних частинок, каменів і уламків гірських порід (до 50-60% об'єму потоку), раптово виникає в басейнах невеликих гірських річок та сухих логів і викликаний, як правило, зливових опадами або бурхливим таненням снігів.

Сильнодiючi отруйнi речовини (СДОР) – це токсичнi хiмiчнi сполуки, що утворюються у великих кiлькостях в процесi промислового виробництва, i спроможнi у випадку руйнувань (аварiй) на хiмiчно небезпечних об’єктах надходити до компонентів геосфери, викликаючи масовi ураження населення.

Смерч – це дуже сильний обертовий вихор з розмірами по горизонталі менш 50 км і по вертикалі менш 10 км, що характеризується ураганними швидкостями вітру більш 33 м/с.

Соціальний ризик –- співвідношення між кількістю людей, що зазнали впливу з боку джерела загрози (загинули, захворіли, травмовані тощо), і ймовірністю виникнення такої події (аварія, землетрус, повінь тощо).

Сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, при якому задоволення потреб в природних ресурсах теперішніх поколінь не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти в них свої потреби, коли будуть узгоджені екологічні, економічні та соціальні складові розвитку, коли техногенне навантаження не буде перевищувати можливостей природного довкілля до самовідновлення,  а суспільство усвідомить перевагу екологічних пріоритетів над іншими.

Стаціонарна (сприятлива) ситуація – існують нескладні екологічні порушення, підтримання екорівноваги можливе при проведені планових природоохоронних заходів і екологічного контролю.

Стихійне лихо – руйнівне, небезпечне і стихійне природне явище або процес значного масштабу внаслідок якого може виникнути або виникла загроза життю і здоров’ю людей, можуть бути знищені об’єкти економіки та складові довкілля.

Ступінь кумулятивної дії хімічних речовин – здатність речовин накопичуватись в організмі і викликати ряд патологічних змін, які ведуть до виникнення хронічних захворювань.

Суб'єкт екологічної безпеки – це індивідуум, суспільство, держава, біосфера вцілому.

Суховії – це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря.

Тероризм — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства або вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини – це гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування.

Токсична доза – кількість речовини, що викликає певний токсичнuй ефект.

Токсичність хімічних речовин – це їх здатність викликати патологічні зміни в організмі, що призводять до втрати працездатності або загибелі.

Транспортна катастрофа – аварія транспорту на мостах, залізничних переїздах, у тунелях, яка спричиняє повну зупинку руху автомобільного транспорту більше ніж на 6 годин, зупинку руху транспорту хоча б однією смугою автомобільної дороги більше ніж на 12 годин або руйнування мостів, тунелів чи шляхопроводів.

Управління ризиком -– розробка та обгрунтування оптимальних програм діяльності, спрямованих на ефективну реалізацію рішень в області забезпечення безпеки.

Фоновий стан – такий стан природного середовища конкретної території, який мав місце при відсутності техногенного впливу на неї (при умовно знятих техногенних навантаженнях).

Хімічно небезпечний об’єкт – об’єкт, де зберігають, переробляють, використовують чи транспортують небезпечні хімічні речовини, у разі аварії на якому чи під час його руйнування можуть загинути або отримати ушкодження хімічно небезпечними речовинами люди, тварини і рослини, статися хімічне забруднення довкілля.

Циклон – ділянка низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі.

Часова структуризація екологічної небезпеки – це розподіл небезпеки у визначеному часовому інтервалі, тобто окремі види небезпеки можуть існувати чи бути значимими протягом доби, сезону, у багаторічному режимі і т.і.

Шквал – різке посилення вітру протягом короткого проміжку часу.

Шторм – тривалий дуже сильний вітер із швидкістю понад 20 м/с, який спричиняє сильне хвилювання моря і руйнування на суші.