
- •1. Екологічна безпека – одна з основних складових національної безпеки
- •Сутність, об’єкти і суб’єкти екологічної безпеки
- •Становлення та розвиток екологічної безпеки
- •Критерії та ознаки екологічної безпеки
- •1.4. Норми екологічної безпеки
- •1.4.1 Нормативи якості атмосферного повітря
- •1.4.2 Нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •1.4.4. Екологічні нормативи та стандарти якості навколишнього середовища
- •1.5. Екологічна безпека як гарантований законом пріоритетний принцип збалансованого (сталого) розвитку країни
- •1.6. Екологічна політика в галузі екологічної безпеки
- •1.7. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •1.8. Наукові дослідження з проблем екологічної безпеки. Підготовка кадрів вищої кваліфікації
- •1.9. Екологічна безпека – невід’ємний елемент міжнародних відносин
- •2. Загальні положення концепції екологічної небезпеки
- •2.1.Характеристика екологічної небезпеки
- •2.1.1. Ієрархічна структура екологічної небезпеки
- •2.1.2. Техногенна складова екологічної небезпеки
- •2.1.3.Соціогенний клас екологічної небезпеки
- •2.2. Екологічна небезпека – одна з основних проблем минулого і поточного століття
- •2.3. Екологічні ситуації та категорії їх критичності
- •2.4. Характеристика зон екологічних небезпек
- •2.5. Основні закономірності формування екологічної небезпеки
- •2.6. Діапазони функціонування екологічної небезпеки
- •2.7. Особливості формування екологічної небезпеки в техногенно навантаженому регіоні
- •2.8. Оцінка рівня екологічної небезпеки
- •2.9. Загальна характеристика стану екологічної небезпеки в Україні та її регіонах
- •2.10. Територіальна структуризація екологічної небезпеки в Україні
- •3. Регіональна Екологічна нЕбезпека в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Поняття надзвичайних ситуацій. Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •3.2 Загальний аналіз виникнення надзвичайних ситуацій та небезпечних подій техногенного та природного характеру в Україні
- •3.3. Природні передумови виникнення небезпечних екологічних ситуацій. Характеристика надзвичайних ситуацій природного характеру
- •3.3.1. Геологічно небезпечні явища ендогенного характеру
- •Найбільші землетруси на Закарпатті за останні 200 років
- •3.3.2.Геологічно небезпечні явища екзогенного походження
- •3.3.3 Метеорологічно небезпечні явища
- •3.3.4 Гідрологічні надзвичайні ситуації
- •3.4. Антропогенні чинники виникнення небезпечних екологічних ситуацій. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •3.4.1 Транспортні аварії
- •3.4.2 Гідродинамічні аварії
- •3.4.3 Радіаційні аварії та проблеми радіаційної безпеки
- •3.4.4 Аварії, пов’язані з хімічно небезпечними виробництвами
- •4. Управління екологічною безпекою у системі попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •4.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •4.2. Характеристика єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні події
- •4.2.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •4.2.2 Планування роботи єдиної державної системи
- •4.3 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •5. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •5.1. Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •5.2. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •5.3. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •5.4 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •5.5. Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •6. Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •6.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •6.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •6.3 Управління екологічною безпекою в умовах радіаційної аварії
- •7. Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1. Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1. Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
- •7.3. 7.3 7.3Ієрархічна система управління екологічною безпекою регіону
- •7.3.1. Принципи побудови системи управління
- •7.3.2. Система техніко-технологічного управління екологічною безпекою у конкретному регіоні
- •8. Сутність ризику в управлінні екологічною безпекою
- •8.1. Поняття ризику та його характеристика
- •8.2. Екологічний ризик, аналіз та методологія оцінки
- •8.3. Управління ризиком
- •Словник термінів
- •Засоби Діагностики знань
- •1Соціальний ризик
- •Література
4.2.1 Режими функціонування єдиної державної системи
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один з таких режимів функціонування єдиної державної системи:
режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);
режим підвищеної готовності – при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
режим діяльності у надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них.
Основні заходи, що реалізуються єдиною державною системою:
1) у режимі повсякденної діяльності:
– ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;
– розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
– вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил;
– організація навчання населення методам правильних дій у НС;
– створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів щодо ліквідації наслідків НС;
– здійснення цільових видів страхування;
– оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;
– створення галузевих реєстрів об'єктів та виробництв, розроблення інтегральних показників ступеня ризику їх експлуатації;
2) у режимі підвищеної готовності:
– здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:
– формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
– посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
– розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;
– приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення у разі необхідності в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
– проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
3) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
– здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів єдиної державної системи;
– організація захисту населення і територій;
– переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
– організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації із залученням необхідних сил і засобів;
– організація робіт спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
– здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;
– інформування вищестоящих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися.