3. Регіональна Екологічна нЕбезпека в умовах надзвичайних ситуацій

3.1. Поняття надзвичайних ситуацій. Класифікація надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація (НС) – це стан на певній території, який склався в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, може призвести до людських жертв, збитку здоров’ю людей або навколишньому природному середовищу, значних матеріальних втрат або порушень умов життєдіяльності суспільства.

За раптовістю і швидкістю протікання НС класифікують на :

1. Раптові (вибухи, землетруси, транспортні аварії та катастрофи);

2. НС, які швидко поширюються (наприклад аварії з викидом СДОР, утворення хвиль прориву на гідрологічних спорудах, пожежі тощо);

3. НС, які поширюються з помірною швидкістю (аварії з викидом радіоактивних речовин, аварії на комунально-енергетичних мережах);

4. НС, яка повільно поширюється (наприклад: посухи, епідемії).

НС у своєму розвитку проходять п’ять умовних фаз:

• Перша – накопичення відхилень від нормативного стану або процесу;

• Друга – ініціювання надзвичайної ситуації;

• Третя – поширення надзвичайної ситуації, під час якої відбувається вплив на людей, об’єкти і природне середовище;

• Четверта – дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов;

• П’ята – ліквідація наслідків НС. П’ята фаза за часом має починатися ще до завершення третьої фази.

Загальними ознаками НС є наявність або загроза загибелі людей, значне погіршення умов життєдіяльності, істотне погіршення стану і здоров’я, значні економічні збитки.

НС на території України поділяються за такими основними ознаками:

• у сфері виникнення;

• за галузевою ознакою;

• за масштабами можливих наслідків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1099 затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій” (Державний класифікатор НС / УДК НС – 019-2001). Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру.

Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – це транспортні аварії, катастрофи, пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру – це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні природні явища, деградації ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масові ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру – ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта. До місцевого рівня також належать усі надзвичайні ситуації, що виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об’єктів.

Надзвичайна ситуація об’єктового рівня – надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

У залежності від кількості потерпілих (уражених) людей, можна виділити такі основні категорії НС:

1. малі – кількість потерпілих від 25 до 100 чоловік, із яких 10-15 потребують госпіталізації;

2. середні – потерпілих від 100 до 1000 чоловік, підлягають госпіталізації від 25 до 250 осіб;

3. великі – потерпілих понад 1000 чоловік, госпіталізації підлягають більше 250 осіб.

Техногенні надзвичайні ситуації класифікуються за типами аварій (катастроф) як представлено на рисунку 3.1.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характеристиками явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє середовище та об’єкти господарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпечення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші.

Аварії (катастрофи), що пов’язані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біологічні. Крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин в навколишньому середовищі, як представлено на рисунку 3.2.

Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що приводять до їх виникнення: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами і збудниками, зміна стану біосфери тощо.

Кожний клас стихій класифікується за характеристиками явища, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє середовище та об’єкти господарської діяльності, як представлено на рисунку 3.3.

Рис. 3.1. Класифікація НС в Україні

Рис. 3.2. Класифікація НС техногенного характеру

Рис. 3.3. Класифікація НС природного характеру

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, поділяються на: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадання або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо, як представлено на рисунку 3.4.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру (рис. 3.5), які пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Рис. 3.4. Класифікація НС соціально-політичного характеру

Рис. 3.5. Класифікація НС військового характеру

За другою основною ознакою «галузевою» надзвичайні ситуації поділяються на такі, які можуть статись: у будівництві, в промисловості, у житлово-комунальній та побутовій сферах, на транспорті, в сільському та лісовому господарстві.

Надзвичайні ситуації на транспорті додатково поділяються, в залежності від виду транспорту, на надзвичайні ситуації на повітряному, водному, наземному та на підземному транспорті.

За третьою основною ознакою «масштабом можливих наслідків» надзвичайні ситуації поділяються, з урахуванням територіального поширення, характеру та виду сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків.(табл.3.1, 3.2).

Таблиця 3.1

Класифікація НС за масштабами збитків

О - об’єктового; Р – регіонального; М- місцевого; З - загально-державного рівнів.

Таблиця 3.2

Класифікація природних НС за тяжкістю наслідків для населення і об’єктів народного господарства

Категорія НС	Характер управління		Характер наслідків НС (Обсяг прямих втрат)
	Ступінь відновлю-вання	Строки відновлю-вання
Найлегші	Повністю	До 3 діб	Порушена робота комунікацій, кількість людських втрат до n·10. Інші пошкодження малі.
Легкі (слабі)	Повністю	До 1 року	Пошкодження комунікацій, підприємств, споруд, населених пунктів, втрати врожаю тощо. Кількість втрат до n·102–n·103 осіб.
Середні	Повністю	До 5–7 років	Пошкодження і зруйнування населених пунктів, підприємств, втрата урожаю, але без значних збитків для довкілля. Кількість втрат до n·104–n·106 осіб.
Сильні (тяжкі)	Не повністю	Понад 5–7 років	Різноманітні збитки із значними втратами населення. Кількість жертв до n·105–n·106.
Нищівні	Не віднов-люються	Не віднов-люються	Різноманітні збитки з втратою природної основи, що призводить до втрати територіального комплексу.

Для віднесення НС до відповідного рівня необхідно врахувати факт досягнення одного з контрольних значень критеріїв групи 1 і одночасне підтвердження розміру економічних збитків, наведених у критерії групи 2 (табл. 3.1)