2.1.3.Соціогенний клас екологічної небезпеки

У структурі соціогенної небезпеки ми виділяємо шість видів (рис. 2.3 ) що охоплюють основні сфери життєдіяльності людства. Така систематизація представляється найбільш доцільним, оскільки дозволяє об'єктивно згрупувати чинники, що формують небезпеку. Розглянемо види і підвиди соціогенної небезпеки.

Вид небезпеки, що формується законодавчо - правовими чинниками.

Недосконалість правової бази, полягає в тому, що більшість документів містить тільки вимоги і стандарти, яких повинні дотримуватися суб'єкти господарювання, і практично відсутні положення превентивного характеру. Покарання за порушення екологічного законодавства не є жорстким, а система заохочень за зниження навантаження на навколишнє середовище практично відсутня. Складається ситуація, коли об'єкт господарювання не зацікавлений у зменшенні рівня екологічної небезпеки.

Недоліком правової бази є декларативний характер деяких нормативних документів. Коли прийнятий закон або нормативний акт не діє на практиці, виникає загроза, що екологічний чинник, який характеризується цим документом, випаде з поля зору і не підлягає контролю. Це не сприяє зменшенню рівня екологічної небезпеки.

Розглянемо ситуацію, пов'язану з неповнотою реалізації принципів екологічної політики. Коли, наприклад, i-тий принцип не реалізуються, руйнується ланцюг розв'язання екологічної проблеми, відбувається розвитокпроблеми в потенційну небезпеку (рис. 2.4) На тлі загальної безпеки виникає локальна небезпека.

Вид небезпеки, що формується соціально-економічними чинниками.

Більшість підприємств реалізує економічну модель, в якій чільне місце займає прибуток. Формується екологічна небезпека, яка базується на пріоритеті економічних інтересів над екологічними. Перед об'єктом господарювання часто постає питання: закупити нове технологічне обладнання або оновити очисні споруди. Переважно обирається перший варіант.

Р ис.2.4. Модель реалізації екологічної політики та її зв'язок з екологічною небезпекою

Сучасне економічне становище в країні зумовлює недостатній рівень фінансування екологічних заходів. Спад економіки і повільний перехід до ринкових відносин в Україні призвели до того, що джерел фінансування для забезпечення екологічної безпеки хронічно не вистачає. Нестабільна економічна ситуація не дозволяє залучити інвестиції іноземного капіталу.

Актуальним є відтік висококваліфікованих кадрів за кордон. Часто на місце звільненого співробітника приходить менш кваліфікований, який найчастіше не здатний розробити ефективну систему управління екологічною безпекою.

Для нашої країни характерна недостатній рівень інвестування освіти, науки і культури (важливих складових діяльності суспільства та засобів соціального впливу на особистість).У результаті не вдається підготувати фахівців необхідної кваліфікації, розробити дієву систему забезпечення безпеки, ефективно використовувати культурні цінності для екологічного виховання. Зокрема, злободенною для більшості ВНЗ Україні залишається проблема нестачі підручників і методичного матеріалу. Студенти не завжди мають можливість повноцінно засвоїти передбачену держстандартами освіти програму і отримати необхідний для забезпечення екобезпеки рівень знань.

Екологічні фонди формуються з зборів за забруднення компонентів навколишнього середовища, розміщення відходів та штрафних санкцій за порушення екологічного законодавства. Іноді невідкладні потреби спонукають відволікати кошти фондів від запланованих заходів щодо забезпечення екологічної безпеки. Таким чином, нецільове використання екологічних фондів формує еконебезпеку.

Природні ресурси і природне середовище в цілому включаються в систему ринкового обігу та товарно-грошових відносин. Як показує досвід розвинених країн, цивілізовані ринкові механізми забезпечують більш сприятливі умови для ресурсозабезпечення. Україна є державою з перехідною економікою з притаманному їй недосконалістю ринкових механізмів природокористування. Тому природні ресурси розграбовуються і знищуються. Це створює екологічну небезпеку.

Низький рівень соціального добробуту населення спонукає людей шукати кошти для виживання за будь-яку ціну. Так, використання для опалення житла низькосортних видів палива з високим вмістом шкідливих речовин негативно впливає на навколишнє середовище та здоров'я людини.

Вид небезпеки, що формується інформаційно-освітніми чинниками.

Сучасне суспільство називають «інформаційним», тобто інформація має провідне значення. Тому, дезінформація громадськості з екологічних проблем є істотним чинником формування небезпеки. Недостовірне або неповне інформування іноді підштовхує людей до неадекватних вчинків. Досить пригадати про аварію на Чорнобильській АЕС, коли влада не попередила населення про серйозність наслідків.

Екологічними знаннями повинні володіти всі, незалежно від професії та місця роботи. Існуючу у країні модель освіти не можна вважати досконалою. У ВНЗ України дисципліну «Основи екології» вивчають студенти практично всіх спеціальностей, але передбачений курс (54 години) не в змозі охопити всіх важливих екологічних проблем. Низький рівень знань і вмінь майбутніх інженерів і технологів не дозволить їм конструювати екологічно безпечну техніку. Отже, має місце недостатній рівень екологічної освіти.

Ще одним недоліком інформаційно-освітнього механізму суспільства є недосконалість екологічної пропаганди. Недостатньо використовується ця пропаганда, зокрема, як реклама екологічно безпечної взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Істотна екологічна небезпека формується внаслідок недостатньої кваліфікації фахівців. Наприклад, якщо працівники підрозділу з забезпечення екобезпеки не мають необхідної кваліфікації, вони не зможуть створити ефективну систему забезпечення екобезпеки.

Вид небезпеки, що формується науково-технічними чинниками.

Слід констатувати нерозвиненість наукових принципів управління екобезпекою. Тому в екологічній політиці держави багато красивих гасел, але мало ефективних дій. Поставлені стратегічні завдання не виконуються, тому що методи втілення їх у життя або не ефективні, або взагалі відсутні.

Чинником формування екологічної небезпеки є недосконалість впровадження інноваційних проектів. Інновації можна розглядати як рішення задач проблемного характеру. Якщо дійсно важливий інноваційний проект не втілюється або втілюється частково, то вирішення проблемного питання не відбувається.

На певних об'єктах господарювання має місце застаріла матеріально-технічна база, що є потенційним носієм техногенних аварій і катастроф. Застарілі елементи виробництва втрачають при довготривалій експлуатації свої технічні можливості,а разом з цим екологічну безпечність, сприяють значним обсягом викидів та скидів шкідливих речовин, підвищеним рівнем шкідливих фізичних впливів і в підсумку формує екологічну небезпеку.

Вид небезпеки, що формується духовно-культурними чинниками.

Екологічна культура спрямована на гармонізацію суспільства з навколишнім середовищем. У нашій країні має місце недостатній рівень екологічної культури. Наприклад, експеримент у м. Кременчуці з роздільним збором відходів показав, що велика частина населення не усвідомила важливості цього питання. У такій ситуації ускладнюється утилізація побутових відходів, навантаження на навколишнє середовище зростає, збільшується рівень екологічної небезпеки.

Слід розглядати як чинник формування еконебезпеки відсутність екологічної моралі. Не можливо покарати за законом людину, яка, наприклад, зламала гілку з квіткою задля власної втіхи. Але його можна засудити громадською думкою.

Безвідповідальність однієї людини може призвести до згубних наслідків для всього співтовариства. Якщо при розробці системи забезпечення екобезпеки хоча б один із співробітників зробить свою частину роботи недбало, ефективність всієї системи буде незадовільною і рівень екобезпеки стане нижчим від прогнозованого.

Важливим чинником формування еконебезпеки є недостатній рівень екологічної свідомості. Споживче поведінка в одному регіоні призводить до екологічної кризи в іншому. Це відбувається в умовах широкої поінформованості людей про екологічні наслідки дій.

Відсутність етики у відношення до природи також формує екологічну небезпеку. Всім відомо, що багаття після себе потрібно гасити, сміття після відпочинку прибирати. Але ці встановлені правила люди часто ігнорують, завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Вид небезпеки, що формується організаційно-управлінськими чинниками.

Головною метою управління у сфері екологічної безпеки є досягнення гармонізації соціального, економічного та екологічного розвитку. Але в більшості випадків слід констатувати неефективність системи управління та контролю, про що свідчить все більш деградуючий стан навколишнього середовища. Важливим елементом системи управління є контроль, який повинен забезпечувати впевненість у тому, що підприємство реалізує програму управління екологічною безпекою. Відсутність належного контролю не дозволяє виявити зміни, які є важливими і вимагають корегувати програми.

Ще одним чинником формування екологічної небезпеки є обмежена участь громадськості у вирішенні екологічних проблем. Він має кілька складових: нерозвиненість гласності, недостатня активність громадськості і ін. Загальновизнана роль громадського управління екологічною безпекою як рушійної сили в подоланні як глобальних, так і локальних екологічних криз. Але в Україні не існує системи зацікавленості громадськості в активних діях.