МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Шмандій В.М., Клименко М.О., Голік Ю.С., Прищепа А.М., Бахарєв В.С., Харламова О.В.

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Підручник

Херсон 2012

УДК 504: 71 (075. 8)

ББК 28. 081 я 7

К 49

ISBN

Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист №1/11-5133 від 23.06.11)

Шмандій В.М., Клименко М .О., Голік Ю.С., Прищепа А.М., Бахарєв В.С., Харламова О.В.

К 49 Екологічна безпека. Підручник.- Херсон: Олді-плюс, 2012. – 339 с.

Рецензенти:

Мальований М.С., доктор технічних наук, професор, Львівського Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів.

Лико Д.В., доктор сільськогосподарських наук, професор Рівненського державного гуманітарного університету, м. Рівне;

Борисюк Б.В., кандидат сільськогосподарських наук, доцент Житомирського національного агроекологічного університету, м.Житомир.

Підручник побудовано за принципом "аналіз формування небезпеки – основа управління екологічною безпекою", у підручнику викладено основні поняття, принципи та завдання, нормативи екологічної безпеки, висвітлено питання формування умов виникнення екологічної небезпеки та управління екологічною безпекою в умовах надзвичайних ситуацій, у виробничо-господарській діяльності, у т.ч. на регіональному рівні, основ екологічного ризику. Підручник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальностями екологічного спрямування, буде корисним для аспірантів, викладачів та наукових працівників.Табл. – 31. Іл. – 27. Список літ. – 16 назв.

УДК 504: 71 (075. 8)

ББК 28. 081 я

© Шмандій В.М., Клименко М.О., Голік Ю.С., Прищепа А.М.,

Бахарєв В.С., Харламова О.В., 2012

ISBN

Зміст

Вступ ……………………………………………………………..			7
1.	Екологічна безпека – одна з основних складових національної безпеки ...		9
	1.1	Сутність, об’єкти і суб’єкти екологічної безпеки …	9
	1.2	Становлення та розвиток екологічної безпеки ……	12
	1.3	Критерії та ознаки екологічної безпеки ……………	18
	1.4	Норми екологічної безпеки …………………………	20
		1.4.1 Нормативи якості атмосферного повітря ……	23
		1.4.2 Нормативи в галузі використання і охорони вод та відновлення водних ресурсів ……………….	29
		1.4.3 Нормативи в галузі використання і охорони ґрунтів ………………………………………………..	34
		1.4.4 Екологічні нормативи та стандарти якості навколишнього середовища ………………………...	36
	1.5	Екологічна безпека як гарантований законом пріоритетний принцип збалансованого (сталого) розвитку країни ……………………………………...	38
	1.6	Екологічна політика в галузі екологічної безпеки ..	42
	1.7	Державна система забезпечення екологічної безпеки ……………………………………………….	49
	1.8	Наукові дослідження з проблем екологічної безпеки. Підготовка фахівців вищої кваліфікації …	55
	1.9	Екологічна безпека – невід’ємний елемент міжнародних відносин ………………………………	59
		Запитання і завдання до розділу 1 …………………	63
2.	Загальні положення концепції екологічної небезпеки …………………………………………………		65
	2.1	Характеристика екологічної небезпеки ……………	65
		2.1.1 Ієрархічна структура екологічної небезпеки ..	65
		2.1.2 Техногенна складова екологічної небезпеки	68
		2.1.3 Соціогенний клас екологічної небезпеки ……	72
	2.2	Екологічна небезпека –одна з основних проблем минулого і поточного століття …………………….	78
	2.3	Екологічні ситуації та категорії їх критичності …..	80
	2.4	Характеристика зон екологічних небезпек ………..	86
	2.5	Основні закономірності формування екологічної небезпеки …………………………………………….	92
	2.6	Діапазони функціонування екологічної небезпеки .	97
	2.7	Особливості формування екологічної небезпеки в технонаватаженому регіоні …………………………	98
	2.8	Оцінка рівня екологічної небезпеки ………………	102
	2.9	Загальна характеристика стану екологічної небезпеки в Україні та її регіонах ………………….	106
	2.10	Територіальна структуризація екологічної небезпеки в Україні …………………………………	114
		Запитання і завдання до розділу 2 ………………….	119
3.	Регіональна екологічна небезпека в умовах надзвичайних ситуацій ………………..		120
	3.1	Поняття надзвичайних ситуацій. Класифікація надзвичайних ситуацій ……………………………..	120
	3.2	Загальний аналіз виникнення надзвичайних ситуацій та небезпечних подій техногенного та природного характеру в Україні ……………………	129
	3.3	Природні передумови виникнення небезпечних екологічних ситуацій. Характеристика надзвичайних ситуацій природного характеру ……	132
		3.3.1 Геологічно небезпечні явища ендогенного характеру …………………………………………….	134
		3.3.2 Геологічно небезпечні явища екзогенного походження ………………………………………….	146
		3.3.3 Метеорологічно небезпечні явища …………..	154
		3.3.4 Гідрологічні надзвичайні ситуації …………...	160
	3.4	Антропогенні чинники виникнення небезпечних екологічних ситуацій. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру ….	163
		3.4.1 Транспортні аварії …………………………….	164
		3.4.2 Гідродинамічні аварії ………………………...	164
		3.4.3 Проблеми радіаційної безпеки ……………….	168
		3.4.4 Аварії, пов’язані з хімічно небезпечними виробництвами ………………………………………	177
		Запитання і завдання до розділу 3 ………………….	182
4.	Управління екологічною безпекою у системі попередження та реагування на надзвичайні ситуації ………………………………..		183
	4.1	Запобігання надзвичайним ситуаціям ……………..	183
	4.2	Характеристика єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні події …...	184
		4.2.1 Режими функціонування єдиної державної системи ………………………………………………	189
		4.2.2 Планування роботи єдиної державної системи ………………………………………………	191
	4.3	Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації ………………………	192
		Запитання і завдання до розділу 4 …………………	194
5.	Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарській діяльності ………..		195
	5.1	Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів ….	195
	5.2	Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів ……	198
	5.3	Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин ………..	202
	5.4	Види, масштаби і фази радіаційних аварій ………..	211
	5.5	Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні ………………….	217
		Запитання і завдання до розділу 5 …………………	218
6.	УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ………………………………………………..		219
	6.1	Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності ………………	219
	6.2	Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії	224
	6.3	Управління екологічною безпекою в умовах радіаційної аварії ……………………..	226
		Запитання і завдання до розділу 6	236
7.	управління екологічною безпекою на регіональному рівні ………………………………….		237
	7.1	Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою ………………………………	237
		7.1.1 Основні положення стратегії управління ……	237
		7.1.2 Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні …………………..	238
		7.1.3Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки …………………….	242
	7.2	Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою ………………………………	244
	7.3	Ієрархічна система управління екологічною безпекою регіону …………………………………….	249
		7.3.1 Принцип побудови системи управління ……	249
		7.3.2 Система техніко-технологічного управління безпекою у конкретному регіоні …………………...	249
		Запитання і завдання до розділу 7 ………………….	264
8.	Сутність ризику в управлінні екологічною безпекою ………………………………………………….		265
	8.1	Поняття ризику та його характеристика …………..	265
	8.2	Екологічний ризик, аналіз та методологія оцінки…	269
	8.3	Управління ризиком ………………………………...	282
		Запитання і завдання до розділу 8 …………………	285
Словник термінів …………………………………………….			286
Засоби діагностики знань (тести)……………………….			300
Література ………………………………………………………			337

Вступ

«Екологічна безпека» є нормативною дисципліною циклу професійної та практичної підготовки фахівців ОКР бакалавра за напрямом 6.040106 –"Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування", забезпечує формування цілісних (системних) знань відносно екологічної безпеки, яка притаманна різним ієрархічним рівням: локальному, регіональному, державному, глобальному. Екологічна безпека розглядається як форма взаємодії суспільства і природи. Враховуючи той факт, що рівень безпеки визначається ймовірністю проявів небезпеки, значна увага приділяється визначенню умов та з’ясуванню закономірностей формування екологічної небезпеки. Остання розглядається як складна ієрархічна структура, що включає типи, класи, види і підвиди. Навчальна дисципліна знайомить майбутніх фахівців із задачами управління екологічною безпекою, функціями органів державної влади у цій сфері. Акцентується увага на правах громадян на екологічно безпечні умови життєдіяльності. Ефективне засвоєння дисципліни ґрунтується на знанні понятійно-термінологічного апарату, основи якого закладені, зокрема, в таких дисциплінах як “Вступ до фаху”, “Основи загальної екології (та неоекології)” та інших. Оскільки базисом для викладання даної дисципліни є вчення про біосферу (з урахуванням всіх її складових), знання умов та чинників формування екологічної небезпеки, шляхів та засобів зниження або запобігання негативного впливу на людину і довкілля, соціально-економічні аспекти проблеми, забезпечуючими дисциплінами можна вважати переважну більшість дисциплін усіх циклів підготовки бакалавра. Дана навчальна дисципліна є базовою для таких нормативних дисциплін, як “Економіка природокористування”, “Організація управління в екологічній діяльності”, “Моніторинг довкілля”, “Моделювання і прогнозування стану довкілля”, “Екологія міських систем”, “Екологія людини”, “Заповідна справа”, а також для більшості вибіркових дисциплін.

Одержані знання, уміння та навички безумовно повинні використовуватися при державній атестації фахівців (як у випускній кваліфікаційній роботі, так і на державному іспиті).

Мета вивчення дисципліни – формування знань щодо екологічної безпеки. Чітке розуміння основних закономірностей формування екологічної небезпеки і управління безпекою. Набуття практичних вмінь і навиків із забезпечення екологічної безпеки.

В результаті вивчення дисципліни “Екологічна безпека” студент повинен

знати:

• базовий понятійно-термінологічний апарат дисципліни;

• основні напрямки досліджень з проблем екологічної безпеки, історію їхнього розвитку;

• шляхи та закономірності формування екологічної небезпеки;

• ієрархічну структуру екологічної небезпеки, характеристику основних її складових;

• класифікацію екологічних ситуацій (у тому числі надзвичайних);

• правові, економічні та техніко-технологічні механізми забезпечення екологічної безпеки;

• структуру, задачі, функції та правовий статус державної служби в галузі забезпечення екологічної безпеки;

• соціальні аспекти забезпечення екологічної безпеки;

• принципи організації та основні закономірності управління екологічною безпекою;

• регіональні особливості функціонування екологічної безпеки

вміти:

• визначати головні властивості екосистем та геосистем з точки зору формування екологічної небезпеки;

• проводити аналіз виникнення екологічно небезпечних ситуацій;

• виділяти найбільш характерні для конкретного регіону складові екологічної небезпеки, визначати її рівні;

• використовувати законодавчі, нормативні, та ін. документи з екологічної безпеки в практичній діяльності;

• визначати структуру та функціональні задачі органів управління екологічною безпекою;

• розробляти конкретні заходи з управління екологічною безпекою, у т.ч. на регіональному рівні.

Бути компетентними:

- в оцінюванні природних та техногенних процесів (явищ) для визначення стану довкілля та рівня екологічної безпеки;

-в управлінні екологічною безпекою та прогнозуванні екологічних ризиків.

У підручнику розглянутий весь комплекс складових екологічної безпеки, сформовані підходи до управління екологічної безпекою адміністративно територіальних одиниць. При написанні підручника врахований вітчизняний та зарубіжний досвід досліджень у галузі екологічної безпеки.

1. Екологічна безпека – одна з основних складових національної безпеки

1. Сутність, об’єкти і суб’єкти екологічної безпеки

Сьогодні стає очевидним, що однією з найактуальніших проблем сучасності є проблема безпеки людської цивілізації. Насамперед – це пошук шляхів і засобів нейтралізації і подолання негативних тенденцій, які становлять реальну загрозу для безпечного існування суспільства.

Аналіз антропогенного впливу на природні екосистеми свідчить, що швидкість деградації довкілля набула таких масштабів, які вийшли за межі швидкості біологічного пристосування живих організмів до середовища існування, тобто втрачена стійкість екосистем. Якщо за акумулюючий показник результатів впливу антропогенного "тиску" на навколишнє середовище взяти здоров'я населення, то об'єктивні медичні дані свідчать про все зростаючий вплив екологічних чинників на фізичний потенціал нашого суспільства. Тому на перший план стратегії виживання людства повинні ставитися питання екологічно безпечного існування (проживання) людини.

Проблеми навколишнього середовища, як правило, впливають на життя країни як вирішальний чинник або як складова національного добробуту й потенційних можливостей держави. Отож національна й міжнародна безпека неможлива без урахування екологічного фактору. Це призвело до формування нового напряму в екологічній сфері діяльності - екологічної безпеки.

Екологічна безпека — новий напрямок в екологічній науці, нова навчальна дисципліна, метою якої є формування загальних підходів до оцінювання та прогнозування екологічного стану довкілля та виявлення факторів, що призводять до порушення безпечного функціонування природного середовища.

В основу дисципліни екологічна безпека покладено розв’язання наступних задач:

• визначення і встановлення норм екологічної безпеки;

• розробка комплексних показників екологічної безпеки;

• визначення зон екологічної кризи та екологічних катастроф;

• оцінка екологічного ризику території, акваторій, прогнозування розвитку екологічних ситуацій;

• забезпечення екологічної безпеки населення, господарських об’єктів, певних територій;

• розробка критеріїв оцінки рівня екологічної безпеки промислових об’єктів;

• прогнозування ступеня забруднення довкілля внаслідок аварійних ситуацій.

Екологічна безпека для людини – це кількісна оцінка можливих змін в природних комплексах і екосистемах, при яких не порушуються їхні основні структурні й функціональні характеристики, тобто стан при якому взаємодія природного комплексу і людини визначається, як збалансований.

Поняття екологічної безпеки сформоване у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» в статті 50, згідно якого «Екологічна безпека цє такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей».

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Наведемо визначення екологічної безпеки, які найбільш часто зустрічаються у літературі.

Екологічна безпека – це:

1. Сукупність дій, станів і процесів, що прямо чи побічно не призводять до серйозних збитків (або загроз таких збитків), що завдаються природному середовищу, окремим людям і людству загалом;

2. Комплекс станів, явищ та дій, що забезпечують екологічний баланс на Землі і у будь-яких її регіонах на рівні, до якого фізично, соціально-економічно, технологічно та політично готове (може без серйозних збитків адаптуватися) людство.

3. Сукупність певних властивостей навколишнього середовища і створюваних цілеспрямованою діяльністю людини умов, за яких з урахуванням економічних, соціальних чинників і науково обґрунтованих допустимих навантажень на об’єкти біосфери утримуються на мінімально можливому рівні ризику антропогенний вплив на навколишнє середовище і негативні зміни, що відбуваються в ньому, забезпечується збереження здоров’я життєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки цього впливу для теперішнього і наступних поколінь.

Екологічна безпека – одна з основних складових національної та транснаціональної безпеки, що визначає права людини на безпечне для життя і здоров'я довкілля та забезпечує необхідні умови для відтворення природних ресурсів шляхом регулювання техногенної діяльності.

Екологічна безпека може бути розглянута в глобальних, регіональних, локальних і умовно точкових межах, у тому числі на рівні держави і будь-яких її адміністративно-територіальних одиницях. Фактично вона характеризує геосистеми (екосистеми) різного ієрархічного рангу - від біогеоценозів (агро-, урбоценозів) до біосфери загалом. Екологічна безпека визначається для території держави, регіону, адміністративних областей і районів, населених пунктів (міст і сіл) або для народно господарських об'єктів - нафтогазопромислових районів, промвузлів, заводів, фабрик і інших об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, хімії, гірництва, зв'язку і т.д.

Екологічна безпека обмежена часом й розмірами акцій, що проводяться в її межах: короткочасна дія може бути відносно безпечною, а довготривала - небезпечною, локальні зміни є майже нешкідливими, а широкомасштабні – фатальними.

Об'єктами екологічної безпеки є все, що має життєво важливе значення для суб'єктів безпеки: права, матеріальні та духовні потреби особистості, природні ресурси та довкілля як матеріальної основи державного та суспільного розвитку.

Суб'єктами екологічної безпеки є індивідуум, суспільство, держава, біосфера.

Екологічна безпека охоплює питання безпечного використання природних ресурсів.

Безпека в природокористуванні – сукупність умов, що забезпечують мінімальний несприятливих вплив природи та технологічних процесів на здоров’я людей. Безпека в природокористуванні розглядається в межах усіх форм галузевого природокористування та в області прямого й опосередкованого впливу на людину (глобально, регіонально і локально).