
- •1.Сутність, завдання і функції контролю
- •2. Раптова ревізія каси
- •3 Основні завдання та види ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств.
- •5. Послідовність ревізійного процесу, його планування і процедури здійснення.
- •6 Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку
- •8 Контроль і ревізія кредитних операцій
- •11 Ревізія розрахунків з органами соціального страхування
- •12 Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві.
- •13. Ревізія операцій, пов’язаних з вибуттям матеріальних цінностей
- •15. Завдання, об'єкти контролю і ревізії використання трудових ресурсів та фонду оплати праці.
- •16 Ревізія розрахунків із покупцями і замовниками
- •18.Методи фактичного прийому
- •19. Предмет господарського контролю його об’єкти
- •21. Завдання, об'єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахункових операцій.
- •22 Завдання, послідовність і джерела контролю основних засобів
- •28 Методи документального контролю
- •30 Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •31 Контроль і ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.
- •32 Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •34 Контроль і ревізія нематеріальних активів
- •35 Контроль і ревізія нарахувань, утримань і виплати заробітної плати.
- •37 Права обовязки відповідальність ревізора
- •38 Контроль і ревізія розрахунків за податками і платежами
- •40 Перевірка стану обліку і звітності
- •41 Контроль і ревізія банківських операцій
- •46 Ревізія розрахунків із підзвітними особами
15. Завдання, об'єкти контролю і ревізії використання трудових ресурсів та фонду оплати праці.
1. Завдання, послідовність і джерела ревізії
Основними завданнями ревізії є перевірка:
- дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї
- використання трудових ресурсів і фонду оплати праці;
- наявності затверджених нормативних документів, які регулюють використання трудових ресурсів та порядок оплати праці
- стану нормування, тарифікації робіт і оплати праці;
- дотримання трудової і штатної дисципліни;
- використання встановленого фонду оплати праці, виявлення необґрунтованих його перевитрат,
- правильності й обґрунтованості укладання трудових договорів, контрактів та їх дотримання;
- своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати
Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом.
Її рекомендується організувати в такій послідовності.
1) виявляють наявність затверджених в установленому порядку положення про оплату праці, правил внутрішнього трудового розпорядку,
2) встановлюють відповідність цих документів чинному законодавству,
3)перевіряють обґрунтованість планування використання трудових ресурсів і фонду оплати праці, стан роботи по нормуванню, тарифікації, організації, охороні праці і техніці безпеки,
4) контролюють правильність нарахування оплати праці, премій, утримань з оплати праці;
Порушення щодо оплати праці виникають у зв’язку з:
- неправильним визначенням обсягів виконаних робіт (виявляють зіставленням обсягів робіт, вказаних у первинних документах з обліку праці, з аналогічними показниками технологічних карт, документів щодо оприбуткування готової продукції або контрольним обміром фактично виконаних робіт);
- неправильним застосуванням норм виробітку, тарифних ставок, посадових окладів і розцінок (визначають зіставленням зі збірниками виробітку і тарифікаційними довідниками);
- неправильним таксуванням окремих документів з обліку праці (виявляють контрольним таксуванням);
- включенням у документи з обліку праці прізвищ осіб, які не брали участі у виконанні конкретних робіт (виявляють зіставленням прізвищ працівників зі списковим складом підприємства, бригади, цеху, а також опитуванням окремих осіб, звіркою підписів);
- внесенням у документи з обліку праці посадових осіб, не передбачених штатним розкладом (встановлюють зіставлянням цих документів зі штатним розкладом).
Основними джерелами ревізії є:
- плани, виробничі завдання, технологічні карти;
- штатні розклади, посадові оклади, тарифні сітки, розцінки, норми виробітку;
- генеральні та галузеві угоди; трудові угоди, колективні договори;
- первинні документи з обліку праці та її оплаті (наряди на відрядну роботу, облікові листи тракториста машиніста, розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва, дорожні листи автомобіля, табель обліку робочого часу та ін.);
- накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку, автотранспорту, журнали обліку робіт і витрат;
- розрахунково-платіжні відомості, книга обліку розрахунків по оплаті праці, зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об’єктах обліку ф. № 5.1 с.-г., зведена відомість по розрахунках з робітниками і службовцями ф. № 5.3 с.-г., журнал-ордер № 5.Б с.-г., Головна книга до рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”;
- первинні документи з обліку виходу продукції (реєстри приймання зерна, щоденники надходження сільськогосподарської продукції, журнали обліку надою молока, акти на оприбуткування приплоду тварин та ін.);
- фінансова, оперативна й статистична звітність тощо. Контроль праці та її оплати спрямований на забезпечення ефективного використання трудових ресурсів, фонду оплати праці, повноти і своєчасності розрахунків по оплаті праці.
2. Перевірка використання трудових ресурсів
Ефективне використання трудових ресурсів залежить від належної організації виробництва і праці. Постійне вдосконалення форм організації останньої є важливою передумовою підвищення продуктивності праці та економії трудових затрат. Тому в системі контролю цим питанням приділяють значну увагу.
Контролери ретельно вивчають стан організації праці з метою визначення резервів поліпшення використання трудових ресурсів.
Перевірку починають з фактичного обстеження виробничих підрозділів, служб апарату управління:
вивчають, чи враховані такі вимоги, як формування оптимальних колективів за кількістю працівників та їх якісним складом, розмірами землекористування (обслуговування поголів’я), закріпленої техніки та іншого майна, тощо.
вивчають можливості впровадження на підприємстві прогресивних форм організації праці й управління;
досліджують можливі напрями наукової організації праці, до яких належать: раціональні форми поділу і кооперації праці за видами робіт та кваліфікацією, суміщення професій і функцій;
удосконалення нормування праці;
поліпшення умов праці (впровадження ефективних режимів праці і відпочинку, створення санітарно-гігієнічних й естетичних умов праці, поліпшення побутового обслуговування і т.п.);
впровадження передових методів праці (організація екскурсій по обміну досвідом, вивченню передового досвіду, в тому числі зарубіжного, виробничих нарад, постійне вивчення науково-технічної інформації тощо);
підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;
організація робочих місць, оснащеність їх обладнанням, інструментами тощо.
дотримання правил внутрішнього розпорядку.
Перевіряють обґрунтованість планування використання трудових ресурсів: – правильність планування обсягів робіт, агрегатування техніки, розстановку робочої сили, впровадження прогресивної технології виробництва продукції, виконання робіт та прогресивних форм праці. Це дає змогу виявити резерви повнішого використання трудових ресурсів та розробити пропозиції щодо їх реалізації.