- •1.Сутність, завдання і функції контролю
- •2. Раптова ревізія каси
- •3 Основні завдання та види ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств.
- •5. Послідовність ревізійного процесу, його планування і процедури здійснення.
- •6 Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку
- •8 Контроль і ревізія кредитних операцій
- •11 Ревізія розрахунків з органами соціального страхування
- •12 Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві.
- •13. Ревізія операцій, пов’язаних з вибуттям матеріальних цінностей
- •15. Завдання, об'єкти контролю і ревізії використання трудових ресурсів та фонду оплати праці.
- •16 Ревізія розрахунків із покупцями і замовниками
- •18.Методи фактичного прийому
- •19. Предмет господарського контролю його об’єкти
- •21. Завдання, об'єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахункових операцій.
- •22 Завдання, послідовність і джерела контролю основних засобів
- •28 Методи документального контролю
- •30 Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •31 Контроль і ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.
- •32 Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •34 Контроль і ревізія нематеріальних активів
- •35 Контроль і ревізія нарахувань, утримань і виплати заробітної плати.
- •37 Права обовязки відповідальність ревізора
- •38 Контроль і ревізія розрахунків за податками і платежами
- •40 Перевірка стану обліку і звітності
- •41 Контроль і ревізія банківських операцій
- •46 Ревізія розрахунків із підзвітними особами
3 Основні завдання та види ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств.
Мета ревізії визначається її завданням, тобто тим холом питань, яке потребує обов’язкового контролю вищестоящими органами та досягається шляхом застосування спеціальних знань при перевірці документованої обліково-економічної інформації.
Основними завданнями ревізії є:
здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберігання;
перевірка стану і достовірності бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів;
розробка пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їх запобігання в подальшому.
Ревізійний апарат, виявляючи і попереджаючи порушення і розкрадання, здійснюючи профілактику господарських порушень і безгосподарності, робить вагомий внесок у підтримання режиму економії і виявлення резервів виробництва. За відомчою належністю ревізії можуть бути відомчими, позавідомчими і змішаними.
Ревізії, що проводяться на підпорядкованих підприємствах за розпорядженням керівника вищестоящого органу штатними і позаштатними ревізорами та іншими посадовими особами, називають відомчими.
Позавідомчі ревізії призначаються і проводяться суб’єктами контролю інших міністерств та відомств, наприклад, органами Міністерства фінансів України, Національним банком України ,слідчими та іншими органами, контрольно-ревізійним управлінням, податковою адміністрацією тощо. Тобто це ревізії, що проводяться не в середині своїх підрозділів, а на підприємствах, суб’єктах.
Змішані ревізії проводяться спільно органами відомчого та позавідомчого контролю.
За порядком призначення ревізії поділяються на планові та позапланові.
Планові ревізії затверджуються в річних і квартальних планах контролюючого органу і проводяться на підприємствах не рідше одного разу на три роки. Право на проведення такої ревізії надається тільки в тому випадку, якщо суб’єкту підприємницької діяльності не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення ревізії, направлене письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.
Позапланові ревізії проводяться в особливих випадках на вимогу суду, прокуратури, інших органів контролю або управління з різних причин: надходження сигналів або повідомлень про порушення законодавства, зловживання посадових осіб та інші недоліки в роботі підприємства, тобто виникає необхідність в терміновій перевірці, що не передбачена планом.
За обсягом дослідження ревізії бувають тематичними, повними і частковими.
Тематичні ревізії проводяться контролюючими органами з окремих та спеціальних питань (тем) з охопленням більш або менш значної кількості підприємств. Основне завдання таких ревізій – отримання поглибленого матеріалу, що характеризує стан галузі, яка вивчається.
Повні ревізії охоплюють всі сторони фінансово-господарської діяльності господарського суб’єкта, що ревізується, всіх ділянок його роботи та видів здійснення операцій.
При часткових ревізіях перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій. Тобто охоплюють одну або декілька сторін діяльності підприємства . Саме такі ревізії у більшості випадках проводяться податковими органами та органами попереднього слідства.
За способами проведення ревізії поділяються на суцільні, вибіркові, комбіновані.
При суцільній ревізії перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що ревізується.
Вибіркова ревізія передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбирається на підставі науково обґрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні).
Комбінованими називають ревізії, в ході яких одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом. Наприклад, при комбінованій ревізії діяльності підприємства більшість ділянок перевіряється вибірковим способом (виробництво, реалізація тощо), а касові операції – суцільним.
4 Ревізія розрахунків із підзвітними особами має на меті встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні і господарсько недоцільні витрати.
Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними особами є накази і розпорядження, авансові звіти із прикладеними документами, записи по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Ревізію розрахунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку.
перевіряють:
1) наявність випадків видачі авансу особам, які своєчасно не розрахувалися за попередній аванс; 2) випадки порушення строків закриття розрахунків по кожному авансу зокрема; 3) випадки видачі авансу до погашення заборгованості по попередньому; 4) передачу сум авансу однією підзвітною особою іншій; 5) своєчасність подання авансових звітів.
Перевіряючи авансові звіти із використання підзвітних сум на операційні і господарські витрати, потрібно визначити законність і доцільність таких витрат.
Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відрядженнях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на відрядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення результатів відрядження, авансові звіти з додатками, записи по рахунках ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках», 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
Працівнику видаються кошти як в національній валюті країни, куди скеровується працівник, так і у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні потреби згідно з нормами у розмірах, обумовлених їх реальними потребами в країні перебування.
