Ситуаційні завдання:

1. В чоловічої фуфайці з бавовняної пряжі виявлені: потовщення від нерівності пряжі -2см) пров’язання масляної нитки – 3см; складка від загину полотна; відхилення від строчки по конструктивної лінії при підшивці низу виробу -5см. Визначити якість виробу.

2. В комплекті чоловічому бавовняному начісному виявлені: непроворсовка полотна на спінці -2см; різна довжина манжет -1см. Зробити висновок про якість виробу.

3. В майці жіночій бавовняній виявлені : незахват шва -2см; рівномірно розташована зебристость по всьому виробу. Визначити якість виробу.

4. В чоловічому джемпері з напівшерстяній пряжі виявлені: скиданні петлі –два випадки з обриву однієї нитки -2см; деформовані петлі – 1,5см, різна довжина рукавів -0,4см. Визначити якість виробу.

5. В джемпері дитячому напівшерстяному кулірного переплетення виявлено: один випадок затяжок розміром 0,2см, видні ласи від згіну полотна, різна ширина рукавів – 1,3см. Визначити якість виробу.

Лабораторна робота №5. Вивчення технології виробництва та ремонту швейних виробів в ательє.

Мета: ознайомлення з основними процесами технології виробництва та ремонту швейних виробів у ательє, їх роль у формуванні асортименту та забезпеченні якості швейних виробів.

Задачі: вивчити технологію виробництва швейних виробів, вміти визначати матеріали, які використовуються.

Матеріальне забезпечення:робота виконується в ательє.

Зміст завдання:

Завдання 1. Вивчення технології виробництва та ремонту швейних виробів в ательє.

В ательє ознайомитись:

• з асортиментом використаних матеріалів (основних, підкладочних, шарових, утеплюючих, фурнітури);

• технологічним процесом виготовлення виробів (технологічний маршрут визначених моделей);

• методами випробування основних матеріалів, деталей, вузлів;

• перспективами розвитку ательє.

У звіті відповісти на питання:

• асортимент матеріалів, які використовуються;

• приймання матеріалів (кількісне та якісне);

• умови збереження матеріалів швейного виробництва;

• маркировка готових виробів, зміст товарного ярлика та контрольної стрічки;

• умови збереження готових виробів;

• географія споживачів;

• конструювання виробів;

• проектування виробів.

Лабораторна робота №6. Вивчення матеріалів, асортименту та показників якості швейних виробів в ательє.

( виконується самостійно поза учбового часу)

Мета: ознайомитись з вимогами до якості матеріалів та швейних виробів у ательє.

Задачі: придбати навички в визначені матеріалів, асортименту та якості швейних виробів.

Матеріальне забезпечення: (робота виконується самостійно) нормативна документація, література.

Зміст завдання:

Завдання 1. Вивчення показників якості тканин.

1.Використовуючи НД на номенклатуру показників якості тканин різного волокнистого складу, вивчити номенклатуру загальних та спеціалізованих показників якості. Провести відповідні записи в робочий зошит. З’ясувати їх роль в збільшені та збережені якості тканин та виробів з них на стадії експлуатації.

2. Використовуючи НД, які регламентують ширину, стійкість до стирання, усадку, незмінність, стійкість фарбування, установити їх регламентацію, а також фактори закладені в основу диференціації норм.

Тести:

1 Який з перелічених показників будови є найбільш простий та достовірним при експертизі:

а) поверневе заповнення;

б) щільність заповнення (фактична);

в) лінійна щільність (товщина) ниток;

г) будова лицьовій стороні тканини;

д) будова зворотної сторони тканини?

2. Які тканини по волокнистому складу при визначені сортності не поділяються на групи:

а) шовкові тканини 1-4 групи;

б) шовкові тканини 5-8групи;

в) шерстяні тканини;

г) бавовняні тканини;

д) льняні тканини?

3. Визначити, морфологічна будова якого волокна представлена на рисунку:		а) целюлозного; б) бавовняного; в) етиленового; г) сіблонового?
4. На якому рисунку представлена морфологічна будова шерстяного волокна:
на рис. 1	на рис.2		на рис.3		на рис. 4.
рис.1. рис.2. рис.3. рис.4.

5 Які з перелічених груп дефектів при визначені сорту перераховують на умовну довжину куска:

а) грубі місцеві дефекти;

б) відхилення за фізико-механічними показниками;

в) розпорошені дефекти;

г) місцеві дефекти;

д) дефекти зовнішнього виду?

6. Які тканини по волокнистому складу поділяються на підгрупи(крепова, гладьєва, жакардова, ворсова):

а) бавовняні тканини;

б) льняні тканини;

в) шовкові тканини;

г) напівшерстяні тканини;

д) шовкові тканини з волокон штучного та синтетичного шовку?

7. Які з перелічених груп дефектів відносяться до грубих:

а) підплетина;

б) білизна;

в) уточний зліт;

г) растраф;

д) креп?

8. Які з перелічених дефектів виникают на стадії ткачества:

а) засміченість;

б) закостреність;

в) близна;

г) різновідтіночність;

д) щиглик?

9 Для яких тканин по волокнистому складу розпорошені дефекти поділяються на оцінювані за зразком-еталоном та вимірювані дефекти:

а) напівшерстяні тканини;

б) шовкові тканини;

в) льняні та напівльняні тканини;

г) бавовняні тканини;

д) шерстяні тканини?

10. Як характеризується мереживо з нескладним малюнком, який повторюється у вигляді простих геометричних фігур (кружків, стовпців, овалів), які отримують переплетенням з точно відрахованих ниток:

а) вязане;

б) числене;

в) вишите;

г) плетене;

д) зколочне?

11. На які з перелічених властивостей тканин впливає збільшення абсолютної щільності тканини:

а) збільшення пористості;

б) збільшення повітрянопроникність;

в) збільшення міцності на розрив та стійкості до стирання;

г) підвищення вологоусмоктування;

д) підвищення вітрозахисних властивостей?

12.На рисунку треба визначити вид дефекту.	а) проліт утка; б)нерівнота ниток; в)уточний взліт; г) латаск; д)відрив основи?
13. На рисунку треба визначити вид дефекту	а) зашиб валу; б) растраф; в) непропечатка; г)належки; д) кольорові нитки?
14. На рисунку треба визначити вид дефекту	а) підплнтена; б) недоробка ниток основи; в) уточні петлі; г)відрив основи; д) розряженість?