
- •Рецензенти:
- •Зміст завдання:
- •Контрольні питання:
- •Зміст завдання:
- •Контрольні питання:
- •Зміст завдання:
- •Контрольні питання:
- •Зміст завдання:
- •Контрольні питання:
- •Ситуаційні завдання:
- •Зміст завдання:
- •Зміст завдання:
- •Ситуаційні завдання:
- •Зміст завдання:
- •Контрольні питання:
- •Ситуаційні завдання:
- •Зміст завдання:
- •Контрольні питання:
- •Ситуаційні завдання:
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури Основна література
- •Додаткова література
Зміст завдання:
Завдання 1. Вивчення технології пошиття та ремонту шкіряного взуття.
За результатами роботи скласти звід в якому охарактеризувати технологічні процеси виробництва та ремонт шкіряного взуття в майстернях, їх роль в формуванні споживчих властивостей та показників якості шкіряного взуття. В звіті відповісти на такі питання:
коротка характеристика майстерні: дата заснування, форма власності, структура керівництва та ін.;
види матеріалів, їх прийомка та перевірка якості;
схема технологічного процесу пошиття та ремонту взуття (матеріали, устаткування, технологічні режими);
асортимент шкіряного взуття;
якість ремонту та пошиття взуття: контроль якості пошиття та ремонту взуття в майстерні;
робота з незадоволеними споживачами.
Особливості приймання, оформлення замовлення що до надання послуг із ремонту і пошиття взуття. Замовлення оформляють договором (квитанцією). Працівник підприємства побутового обслуговування (приймальник) під час приймання замовлення на пошиття взуття повинен надати замовнику професійну консультацію і узгодити з ним модель (ескіз) взуття, розмір, форму колодки, матеріали, фурнітуру, інші особливості, що підтверджується підписом замовника. Замовлення на пошиття взуття можуть бути оформлені за зразками-моделями, затвердженими в установленому порядку, і за індивідуальними замовленнями.
У ремонт взуття приймається тільки в чистому вигляді. Приймальник під час оформлення замовлення повинен встановити відсоток його зношеності за наявності вад і узгодити його із замовником за шкалою, наведеною у табл. 7.1.
Таблиця 7.1 Визначення відсотка зношеності взуття
Вади, що характеризують зношеність взуття |
Відсотки зношеності, % |
Незначна зношеність взуття |
|
Зношеність набойок, часткове відставання підборів і підошов від верху взуття, зношеність підошви в носковій частині, незначна зношеність підошов, зруйнування ниткових швів, пошкодження |
20—30 |
Середня зношеність взуття |
|
Часткова зношеність підборів, відставання підошов і підборів від верху взуття, зношеність підкладки у п'ятковій частині, зруйнування швів |
40 |
Зношеність підборів, що потребує їх заміни, пошкодження обтяжки підборів, перелом геленки, повторне пошкодження застібки-блискавки |
50 |
Деформація форми носково-пучкової або п'яткової частини взуття, зношеність підошов і підборів, що потребує їх заміни, розрив верху взуття тощо |
60 |
Значна зношеність взуття |
|
Зношеність деталей верху та низу .взуття, що потребує перетяжки із заміною деталей низу, союзок і задинок, зношеність верху, що потребує заміни |
80 |
Детальне з'ясування особливостей виробу і майбутньої роботи з ним, фіксування їх у відповідних документах під час приймання замовлення є однією з підстав якісного виконання у повному обсязі, мінімізує ймовірність виникнення спірних, конфліктних ситуацій із замовником на всіх етапах взаємодії з ним.
Завдання 2. Вивчення асортименту натуральних шкір для верху та низу шкіряного взуття.
Вивчити асортимент натуральних шкір за основними класифікаційними ознаками (видами сировини, способу дублення, характером лиця, оздобленням лицевої поверхні, призначення та ін.), i технічні вимоги до них за НТД; навчитися давати товарознавчу характеристику натуральних шкір. Результат праці оформити у вигляді таблиці. НТД на натуральну шкіру: ГОСТ 3123, ГОСТ 939, ГОСТ 29277, ГОСТ 1838, ГОСТ 485, ГОСТ 940, ГОСТ 3717, ГОСТ 9705, ГОСТ 9182, ГОСТ 15091, ГОСТ 3673, ГОСТ 1875, ГОСТ 15092, ГОСТ 1904, ГОСТ 1562.
Таблиця 7.2. − Асортимент натуральних та штучних шкір для взуття
№ п/п |
Вид матеріалу |
Метод виробництва |
Характер оздоблення |
Призначення |
Відмінні особливості |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
7 |
Завдання 3. Вивчення пороків і сортування шкір.
Ознайомитися з основними видами пороків, придбати навики у розпізнаванні пороків i визначенні причин їx виникнення.
В результаті вивчення пороків шкір студенти повинні знати класифікацію пороків (ГОСТ3123), характеристику кожного пороку, вміти розпізнавати пороки у шкірах, причини появи, методу оцінки та вимipy, вивчити систему сортування шкip (ГОСТ 338, ГОСТ 337, ГОСТ 339, ГОСТ 316, ГОСТ 3717, ГОСТ 15091, ГОСТ 15092, ГОСТ 1875).
Порядок виконання завдання:
Ознайомитися з альбомами пороків шкір, навчитися відрізняти окремі пороки за походженням;
Засвоїти методи випробування на усадку, ламкість (жорсткість) шкір, віддушистість, стяжку;
Вивчити за ГОСТами пороки, які враховуються i не враховуються, оцінюються i не оцінюються, які не припускаються у шкірах при визначенні ґатунку.
Визначити за зразками та ГОСТами лінійні та площинні пороки.
За ГОСТами вивчити переклад лінійних пороків у площинні, а також визначення сорту шкіри з урахуванням кількості площі всіх пороків i площі шкіри.
Визначити сорт запропонованих викладачем цілих шкір. Результати роботи оформити у таблиці 7.3.
Таблиця 7. 3 Види пороків і визначення сорту шкір
№ п/п |
Назва шкіри |
Походження пороку |
Характер виміру пороків за ГОСТом |
Оцінка пороків за ГОСТом |
||||||||
Прижиттєві (сировинні) |
При консервуванні |
При знятті шкури |
При виробничих операціях |
Лінійні |
Площині |
Що враховуються |
Що не враховуються |
Що оцінюються |
Що не оцінюються |
Що не припускаються |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Завдання 4. Вивчення асортименту та якості шкіряного взуття виготовленого в ательє. (Виконується в ательє).
В ательє по пошиття та ремонту взуття вивчити асортимент шкіряного взуття за схемою:
Вивчити класифікацію шкіряного взуття (за статевовіковим призначенням, матеріалом верху, видом взуття, висотою каблука та іншими ознаками, які впливають на роздрібну ціну).
Оглянути декілька зразків шкіряного взуття, перевірити наявність маркування.
Дати товарознавчу характеристику шкіряного взуття, результати оформити в таблицю 7.4.
Таблиця 7. 4.– Асортимент шкіряного взуття
Вид взуття |
Статевовікове призначення, розмір |
Характер та спосіб виробництва |
Матеріал верху, низу, підкладки |
Метод кріплення |
Наявність та вид обробки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Використовуючи данні табл. 7.4. провести аналіз статистичних показників асортименту взуття, різноманітність, структуру асортименту, сучасність асортименту.
Провести аналіз асортименту відповідно форми табл. 7.5.
Таблиця 7.5.
Ознака, що аналізується |
Кількість моделей, пар |
Доля,% |
1 |
2 |
3 |
Оцінити естетичний рівень та відповідність асортименту взуття напрямкам моди.
Результати оформити у вигляді звіту з включенням табличного, графічно та текстового матеріалів.
Завдання 5. Сортування шкіряного взуття
Вивчити порядок та правила визначення якості шкіряного взуття.
У результаті проведення практичного заняття по вивченню асортименту шкіряного взуття студенти повинні:
вивчити порядок і правила визначення якості шкіряного взуття;
вивчити методику огляду шкіряного взуття, якою користуються при сортуванні;
вивчити класифікацію пороків шкіряного взуття;
вміти встановлювати наявність дефектів та їх розміри на зразках взуття;
отримати навички у встановленні якості шкіряного взуття.
Вивчити зміст стандартів шкіряного взуття, схему перевірки якості шкіряного взуття; ГОСТ 28371-89 „Обувь. Определение сортности”, ДСТУ 3164-95. „Взуття. Визначення лінійних розмірів”, ДСТУ 2157-93. „Взуття. Терміни та визначення.”, методичні вказівки.
У відповідності до ГОСТу 28371-89 «Обувь. Определение сортности», який розповсюджується на дитяче, жіноче, чоловіче, модельне та повсякденне взуття з натуральної шкіри, штучної та синтетичної шкіри, текстильних матеріалів, а також з комбінованим верхом, i встановлює вимоги до визначення сортності взуття за зовнішнім виглядом описати неприпустимі критичні вади.