- •1. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості.
- •2. Інвестиції та фактори інвестування.
- •3. Характеристика системи національних рахунків.
- •4. Розкрийте зміст функції заощадження (за допомогою графіка).
- •5. Структура економічного циклу.
- •6. Джерела економічного зростання в моделях Харрода-Домара та Солоу.
- •40. Поняття ліквідності грошей. Співвідношення ліквідності та доходності.
- •41. Зовнішні фактори сукупного попиту на інвестиції.
- •42. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію.
- •43. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.
- •44. Соціальний захист населення в Україні та його особливості.
- •45. Ринок праці: суб’єкти, об’єкти, фактори.
- •46. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.
- •47. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •48. Повна та неповна зайнятість.
- •49. Витратні моделі економічної рівноваги. Вплив сукупних витрат на ввп.
- •50. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •51. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •52. Темпи зростання та приросту ввп.
- •53. Вплив цін на зростання ввп.
- •54. Перехідна економіка, її сутність та особливості.
- •55. Складний мультиплікатор витрат.
- •56. Методи обчислення ввп. Попит на гроші для угод. Рівняння обміну.
- •57.Кінцеве національне споживання: визначення, зміст, значення.
- •58. Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор ввп.
- •59. Грошово-кредитне регулювання економіки. Механізм антиінфляційної політики.
- •60.Сукупний попит та його фактори. Крива сукупного попиту
- •62.Умови економічної рівноваги.
- •64.Кінцева та проміжна продукція в системі національних рахунків.
- •66.Суть та особливості понять “матеріальні потреби” і “економічні ресурси”.
- •79.Методи грошово-кредитної політики та їх зміст.
- •81.Суперечність між суспільними потребами і економічними ресурсами та ефективність економіки
- •82.Повна зайнятість та потенційний рівень виробництва. Закон Оукена.
- •83.Простий мультиплікатор витрат.
- •84.Інфляційний розрив та методи його усунення.
- •85.Модель “витрати-випуск”.
- •86.Платіжний баланс та його структура.
- •87.Економічна рівновага за умов різного рівня зайнятості.
- •88.Державна політика зайнятості в Україні, її зміст та напрямки здійснення.
- •89.Сутність та структура економічного циклу.
- •90.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •91.Роль держави в змішаній економіці. Економічні функції держави.
- •92.Роль автоматичних чистих податків як вмонтованих стабілізаторів.
- •93.Фактори, від яких залежить попит на гроші як активи.
- •94.Особливості формування ринку праці України.
- •95.Державна програма соціального захисту населення.
- •96.Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •97. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •98. Дискреційна фіскальна політика
- •99. Держава як суб’єкт соціального захисту населення. Межа бідності.
- •100. Грошова пропозиція. Графік грошової пропозиції.
- •101. Обмеження ринку та головні економічні функції держави
- •102. Сутність кривої Лаффера та її недосконалість.
- •103. Макроекономіка та економічна політика.
- •104. Банківські резерви та кредитні гроші.
- •105. Методологічні принципи в системі національних рахунків.
- •106. Характеристика окремих розділів платіжного балансу та його особливостей в умовах України.
- •107. Вплив фіскальної політики на ввп.
- •108. Державне регулювання економіки та його обмеження.
- •109. Модель «вилучення – ін’єкції ».
- •110. Рівень безробіття, сутність та методи обчислення.
- •111. Система національних рахунків. Поняття національної економіки.
- •112. Проблема нерівності в розподілі доходу. Крива Лоренца.
- •113. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •114. Кейнсіанський механізм державного регулювання економіки.
- •115.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса.
- •116.Макроекономічна нестабільність економіки України.
- •117.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •118.Етапи становлення світової валютної системи.
- •119.Суть “принципу акселерації”.
- •120.Iнфляція: сутність та види.
56. Методи обчислення ввп. Попит на гроші для угод. Рівняння обміну.
Є три методи обчислення ВВП:
1. Виробничий метод
2. Метод доходів (розподільчий метод)
3. Метод видатків (метод кінцевого використання)
Виробничий метод. При цьому методі підсумовується додана вартість утворена всіма галузями економіки. Для кожної галузі спочатку розраховується обсяг валового випуску зменшуваний на величину проміжного споживання. Отримані показники додаються. Однак через складність підрахунків цей метод практично не використовується. ВВП = ВВ – МВ + продуктові податки + ПДВ – субсидії.
Метод обчислення доходів передбачає додавання всіх доходів економічних суб’єктів. ВВП = амортизаційні відрахування + заробітна плата з усіма додатковими виплатами до неї + прибуток підприємства, усіх форм власності і господарювання + проценти, що отримує домогосподарство від розміру заощаджень у фінансових установах + рентні доходи власників різноманітного майна передачі в фонди + непрямі податки (додана вартість, акцизи, мито), що входять у ціну товару.
Метод обчислення витрат полягає в додаванні витрат усіх економічних суб’єктів: домогосподарств, підприємств, держави, а також іноземних підприємств та громадян, які здійснюють експортно-імпортні операції. ВВП = витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів + валові приватні інвестиції (сировина, матеріали, обладнання) + витрати держави на утримання державного апарату (армія, правоохоронні органи) + чистий експорт, розрахований як різниця між вартістю вивезених із країни і ввезених у країну товарів.
Попит на гроші для угод випливає з їхньої функції як засобу обігу, тобто з їх використанням для купівлі товарів і послуг.
Попит на гроші для угод знаходиться в прямій залежності від номінального ВВП. Чим більша загальна грошова вартість товарів і послуг, що знаходиться в обігу, тим більше потрібно грошей для угод. Обернено на цей попит впливає швидкість обертання грошей.
Попит на гроші для угод не залежить від ставки відсотка. Кількість грошей в обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера: ГМ * Ш = Ц * О, де
Ш – швидкість обертання грошей
Ц – середній рівень цін
О – кількість угод
Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які б не були враховані у ВВП. Тоді:
ГМ * Ш = Ц * ВВПр, де ВВПр – реальний валовий внутрішній продукт.
Звідси попит на гроші для угод дорівнює: П го.у. = ВВПр / Ш.
Таким чином, з даної формули випливає, що попит на гроші для угод залежить від двох факторів: реального обсягу виробництва – з його зростанням зростає і попит на гроші; швидкість обертання грошей – чим вища швидкість обертання грошей, тим менша їх кількість, що необхідна для обслуговування угод.
Реальний ВВП лежить в основі номінального ВВП: Ц * ВВПр = ВВПн,
де ВВПн – номінальний валовий внутрішній продукт.
Формули П го.у. = ВВПр / Ш і ГМ = ВВПн / Ш найбільш чітко показують взаємозв’язок грошової маси, що вимірюється як запас грошей в даний момент, і ВВП як потоку грошей, що обертаються протягом року. Звідси – важливість такої категорії, як швидкість обертання грошей, які обслуговують угоди: Ш = ВВПр / П го.у. = ВВПн / ГМ