3. Фізіологічна роль гормонів статевих залоз

До статевих залоз належать чоловічі і жіночі статеві органи, які виробляють статеві клітини (гамети) і статеві гормони. Статеві залози називаються гонадами. Жіночі статеві залози (яєчники) виробляють яйцеклітини, естрогенні і прогестогенні гормони. Чоловічі статеві залози (яєчка) виробляють сперматозоїди і андрогенні гормони. Андрогени і естрогени утворюються і в чоловічому і в жіночому організмах, але в організмі чоловіків переважають андрогени, а в організмі жінок – естрогени.

Від дії статевих гормонів залежить формування первинних і вторинних статевих ознак, за якими відрізняють одну стать від іншої. Первинними (основними) статевими ознаками є статеві залози, їх вивідні шляхи та інші статеві (купулятивні) органи, які мають безпосереднє відношення до статевої діяльності, до розмноження. Вторинні статеві ознаки – всі ознаки, за винятком первинних статевих ознак, – це характерні особливості чоловічого і жіночого організмів, які безпосередньо не пов’язані з статевою діяльністю. Вторинними статевими ознаками у чоловіків є борода, вуса, волосатість на лобку, що піднімається по середній лінії живота, адамове яблуко (кадик), низький голос тощо; у жінок – розвинуті грудні залози, округлені контури тіла за рахунок особливого відкладання жиру в підшкірній клітковині, розширений таз, високий голос та інші характерні для жіночої статі риси будови тіла та особливості психіки. Розвиток вторинних статевих ознак відбувається переважно у підлітковому віці (12-15 років дівчатка, 13-16 років хлопчики). Вторинні статеві ознаки є важливими показниками рівня фізичного розвитку підлітків.

Статеві гормони регулюють статеву діяльність чоловічого і жіночого організмів, впливають на емоційний і психічний стан, беруть участь в обміні речовин, особливо в білковому. В стимуляції біосинтезу білків більшу активність проявляють чоловічі статеві гормони. Тому у чоловіків більш масивний, ніж у жінок, скелет і потужніша мускулатура.

Чоловічі статеві гормони (андрогени) забезпечують нагромадження калію і фосфору в організмі, затримують натрій, хлор, азот. В малих дозах андрогени посилюють секрецію гонадотропних гормонів гіпофізом, у великих, навпаки, гальмують функцію гіпофіза.

Жіночі статеві гормони (естрогени) блокують утворення соматотропного гормона (гормона росту), сприяють атрофії епіфіза. У великих кількостях естрогени гальмують фолікулярну активність яєчників, аж до їх атрофії, малі концентрації естрогенів активізують утворення фолікуластимулюючого гормону (ФСГ) гіпофізом.

Виділення гіпофізом гонадотропних гормонів є визначальним чинником статевого дозрівання дівчаток. Перші ознаки підвищення активності гіпоталамо-гіпофізарної системи проявляються в 7-9-річному віці дівчаток (перша фаза статевого розвитку). В наступну ранню пубертатну фазу (10-13 років) вміст гонадотропних нейросекретів у крові дівчаток значно перевищує їх концентрацію у жінок зрілого віку. В цей же період, в порівнянні з віком 8-10 років, суттєво зростає вміст ФСГ в крові, більш ніж в 10 разів посилюється секреція естрогенів.

Гормональна і репродуктивна функція як чоловічих, так і жіночих статевих залоз регулюється за участю кори головного мозку, гіпоталамуса та гіпофіза. Про участь кори головного мозку в регуляції статевих функцій свідчать факти припинення менструації після психічних травм.

Дія гіпоталамуса на функції статевих залоз здійснюється через гіпофіз за допомогою нейросекретів, здатних стимулювати або гальмувати виділення тропних гормонів гіпофізом. В нейрогуморальній регуляції місячного циклу першочергова роль належить фолікостимулюючому і лютеінізуючому гормонам.