1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:

• фізіологічна роль гормонів щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, підшлункової залози, епіфіза, таламуса і статевих залоз;

• причини виникнення гіпоглікемії, цукрового діабету та діабетичної гіперглікемічної коми;

• можливі наслідки гіпо- та гіперфункції щитоподібної залози;

• особливості перебігу менструальних циклів і вагітності;

• морфофункціональні особливості чоловічих статевих органів;

• причини виникнення запалень передміхурової залози.

вміти:

• попереджувати розвиток гіпо- та гіперфункції окремих залоз внутрішньої секреції;

• діагностувати стан гіпоглікемії, цукрового діабету, базедової хвороби, кретинізму, мікседеми та інших захворювань, пов’язаних з порушенням функцій окремих залоз внутрішньої секреції;

• вміти попереджувати виникнення запальних процесів статевих органів і зокрема передміхурової залози.

1.3. Основні терміни і поняття

андрогени; базедова хвороба; вагітність; гіпертиреоз; гіпоглікемія; гіпоглікемічна кома; глюкагон; екзофтальмія; ендермічний зоб; епіфіз; естрогени; жіночі статеві залози; жовте тіло; ідіопатична гіпоглікемія; інсулін; калитка; кальцитонін; кретинізм; крипторхізм; ліпокаїн; мелатонін; менструальний цикл; мікседерма; овуляція; паратгормон; передменструальний синдром; передміхурова залоза; підшлункова залоза (ПЗ); простатит; робоча гіпоглікемія; тиреотоксикоз; тироксин; тімус; Тлімфоцити; трийодтироксин; чоловічі статеві залози; щитоподібна залоза (ЩЗ).

1.4. Теоретичні відомості

1. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози і паращитоподібних залоз

Щитоподібна залоза (ЩЗ) лежить на гортані і трахеї спереду щитоподібного хряща. Вона характеризується інтенсивним крово- і лімфопостачанням. За одну годину через ЩЗ проходить близько 5-6 л крові. ЩЗ складається з двох потовщених часток і вузького перешийка між ними. Основними гормонами ЩЗ є кальцитонін і тиреоїдні гормони – тироксин та трийодтиронін. Для їх синтезу використовується амінокислота тирозин і йод. Взаємодіючи з гормоном паращитоподібних залоз – паратгормоном, кальцитонін регулює рівень кальцію та фосфору в крові, стимулює відкладання кальцію в кістках.

Паратгормон, навпаки, збільшує концентрацію іонів кальцію в крові за рахунок його виведення з кісток. Гормони ЩЗ регулють обмін речовин, диференціювання тканин, ріст організму, фізичний та розумовий розвиток. Стимулюючи утворення РНК в ядрах клітин, вони посилюють біосинтез білків, активують ферменти мітохондрій і окислення жирів, забезпечуючи таким чином належний енергетичний рівень обміну та теплоутворення. Люди з гіпофункцією щитоподібної залози важко переносять холод. Підвищуючи чутливість тканин до норадреналіну і адреналіну, тироксин і трийодтиронін активізують діяльність симпатичної нервової системи (різке збільшення частоти дихання, ЧСС тощо).

Функція ЩЗ регулюється тиреотропним гормоном аденогіпофіза, який, в свою чергу, знаходиться під контролем гіпоталамуса. Окрім того, ЩЗ іннервується симпатичними нервами, які посилюють секрецію і виділення в кров тиреоїдних гормонів.

Недостатність функцій ЩЗ (гіпотиреоз) в організмі дітей спричиняє розвиток кретинізму. При цьому захворюванні затримується ріст і психічний розвиток дітей, порушуються пропорції тіла. Недостатність ЩЗ у дорослої людини веде до розвитку мікседеми. У хворих мікседемою на 30-40 % знижується основний обмін; за рахунок збільшення тканинної рідини та жирової маси збільшується маса тіла. Підвищений вміст альбумінів в міжклітинній рідині призводить до затримки води в тканинах, розвитку слизових набряків. Мікседема характеризується зниженням основного обміну, низькою температурою тіла, набряком шкіри, ламкістю і випадінням волосся, сповільненим пульсом, в’ялістю кишечника, апатичністю, сонливістю, різким зниженням фізичної і розумової працездатності.

У жителів гірських місцевостей в їжі і в воді яких недостатньо йоду, виникає ендемічний зоб – значне збільшення ЩЗ. Надмірність функції ЩЗ (гіпертиреоз) супроводжується розвитком характерної феноменологічної картини отруєння організму її гормонами – тиреотоксикоз. Найбільш яскравим прикладом тиреотоксикозу є базедова хвороба. Характерними ознаками цього захворювання є збільшення залози, підвищення основного обміну, дратівливість, прискорене серцебиття, виражене вип’ячування очних яблук – екзофтальмія.

Енергетичні витрати організму при виконанні такими хворими фізичної роботи збільшуються в 2-3 рази; хворі швидко втомлюються, навіть від легкої роботи, інтенсивно потіють, швидко втрачають масу тіла. Близько 80 % хворих базедовою хворобою страждають порушенням психіки.

Гормони паращитоподібних залоз

Паращитоподібні залози (ПЩЗ) – мініатюрні тільця загальною вагою близько 0,1 г. Вони розташовані на задній поверхні ЩЗ. У людини є дві пари ПЩЗ. При їх видаленні вже через декілька днів виникають судома і смерть. Гормон ПЩЗ – паратгормон підтримує на нормальному рівні вміст кальцію в крові, регулює його відкладання в кістковій тканині, сприяє зв’язуванню кальцію білками і фосфатами. При зниженні вмісту кальцію в крові посилюється виділення паратгормона ПЩЗ. Кальцитонін що виробляється С-клітинами ЩЗ, навпаки, знижує підвищений вміст кальцію в крові (рис. 4.4).

Рис. 4.4

Регуляція кальцію в крові: 1 – щитоподібна залоза, 2 – паращитоподібна залоза, 3 – С-клітини щитоподібної залози

Гіпофункція ПЩЗ у дітей приводить до спазм (тетанія, спазмофілія у дітей). Зменшення вмісту кальцію в крові з одночасним підвищенням в ній калію зумовлює підвищення збудливості всього рухового апарату (мимовільні скорочення скелетних м’язів).

При гіперфункції ПЩЗ рівень кальцію в крові збільшується за рахунок виходу його з кісгок. Порушується функція кровообігу і травлення (пронос, блювота). Надлишок кальцію в крові веде до зниження збудливості нервової системи, зокрема кори великих півкуль, з’являється в’ялість і апатія.