
- •Розділ 1 основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1. Предмет анатомії та її зміст
- •2. Методи дослідження в анатомії
- •3. Короткий нарис історії розвитку анатомії
- •1.4.3. Основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і скорочення.
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Предмет фізіології та її зміст
- •2. Короткий нарис історії розвитку фізіології
- •3. Структурно-функціональна організація організму людини
- •4. Гомеостаз і фізіологічна адаптація
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологія збудження
- •2.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і скорочення:
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Подразнення і збудження
- •2. Біоелектрична активність в збудливих тканинах. Мембранний потенціал і потенціал дії
- •3. Зміни збудливості при збудженні
- •4. Механізм проведення збудження в нервах
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Структура і функції нейронів, синапсів та нервових центрів
- •3.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і скорочення:
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Нейрон як основний структурно-функціональний елемент нервової системи
- •2. Структурно-функціональні особливості нервових волокон
- •3. Рефлекс і рефлекторна дуга
- •4. Синапси
- •5. Функціональні властивості синапсів і нервових центрів
- •6. Взаємодія нервових центрів у координації функцій організму
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 4. Анатомія, фізіологія і патологія окремих відділів нервової системи
- •4.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •4.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •4.3. Основні терміни і скорочення
- •4.4. Теоретичні відомості
- •1. Філо- і онтогенетичний розвиток нервової системи
- •2. Структурно-функціональна організація нервової системи людини. Спинний мозок
- •3. Морфофункціональні особливості основних відділів головного мозку
- •4. Будова і функції кори великих півкуль головного мозку і лімбічної системи
- •5. Вегетативна нервова система
- •Тема 1. Загальна характеристика аналізаторів.
- •1.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1. Основні відділи аналізаторної (сенсорної) системи,
- •2. Рецептори, їх класифікація і механізм збудження рецепторів
- •3. Провідниковий і кірковий відділи аналізаторної системи
- •4. Зоровий аналізатор. Будова ока і функціональна роль його структур
- •5. Вплив кольору на психофізіологічний стан організму людини
- •Тема 2. Слуховий, вестибулярний, нюховий і смаковий аналізатори
- •1. Слуховий аналізатор
- •2. Вестибулярний аналізатор
- •3. Нюховий аналізатор
- •4. Смаковий аналізатор, його роль в аналізі і контролі якості їжі
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Аналізатори шкірного чуття, руховий і інтрарецептивний
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Аналізатор шкірного чуття
- •3. Руховий аналізатор
- •4. Інтерорецептивна аналізаторна система
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Фізіологічні механізми поведінки людини і тварин
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Нижча і вища нервова діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Гальмування умовно-рефлекторної діяльності
- •4. Фізіологічні механізми сну і сновидінь
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологічні основи розумової діяльності
- •2.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і поняття
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Особливості розумової діяльності людини
- •2. Мовна форма відображення дійсності
- •3. Фізіологічні основи пам’яті
- •4. Основні форми навчання
- •5. Типи вищої нервової діяльності
- •6. Емоції, їх фізіологічний зміст і значення в діяльності людини
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Фізіологічні основи довільної рухової діяльності людини
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Поняття про довільні рухи і рухові навички
- •2. Роль безумовних тонічних рефлексів і домінанти у формуванні довільних рухів
- •3. Рівні побудови довільних рухів
- •4. Роль свідомості у формуванні й управлінні довільними рухами. Поняття ідеомоторного тренування
- •5. Фази формування і перенесення рухових навичок
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Адаптивна роль гормонів. Внутрішньо-секреторна функція гіпофіза і наднирників
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції
- •2. Адаптивна роль гормонів. Значення стресу в житті людини. Фази стресу
- •3. Нейрогуморальні механізми регуляції функцій при емоційно-стресових станах
- •4. Зміни функціонального стану організму школярів та студентів в умовах екзаменаційного стресу
- •5. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза
- •6. Внутрішньосекреторна функція наднирників
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, епіфіза, тімуса, статевих залоз
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози і паращитоподібних залоз
- •2. Внутрішньосекреторна функція підшлункової залози, епіфіза і тімуса
- •3. Фізіологічна роль гормонів статевих залоз
- •4. Внутрішньосекреторна функція жіночих статевих залоз
- •5. Морфофункціональні особливості чоловічих статевих органів
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
6. Внутрішньосекреторна функція наднирників
Надниркові залози (НЗ) розташовані на верхніх полюсах нирок. Це парна залоза, загальна маса кожної з них 2-5 г. У будові НЗ виділяють поверхневий (кору) і мозковий шари.
В корі НЗ розрізняють три зони: клубочкову, пучкову і сітчасту. В клубочковій (зовнішній) зоні здійснюється секреція мінералокортикоїдів, у пучковій (середній) зоні – глюкокортикоїдів, у сітчастій (внутрішній) – аналогів статевих гормонів. Мозковий шар НЗ виробляє норадреналін і похідний від нього адреналін. Адреналін підвищує збудливість симпатичної нервової системи, посилює розпад глікогену в печінці і м’язах, збільшуючи таким чином рівень глюкози в крові. Норадреналін майже не впливає на вміст глюкози в крові, але більш виразно підвищує кров’яний тиск.
Типовими симптомами гіпофункції кори надниркових залоз є м’язова слабкість і швидка втомлюваність. Введення в організм гормонів кори надниркових залоз нормалізує працездатність.
При атрофічних змінах обох надниркових залоз розвивається бронзова, або аддісонова хвороба. Характерними ознаками цього захворювання є порушення процесів обміну, відсутність апетиту, нудота, болі в ділянці живота, швидке зменшення маси тіла, поява темних плям на слизових оболонках губ і ясен. Шкіра обличчя і відкритих частин тіла набуває кольору старої бронзи.
Мінералокортикоїди кори наднирників (дезоксикортикостерон і альдостерон) регулюють водно-сольовий обмін. Вони зменшують виділення з сечею натрію і хлору та збільшують їх у крові і тканинах. При недостачі мінералокортикоїдів організм втрачає велику кількість натрію, що призводить до різких порушень гомеостазу, значного погіршення здоров’я і навіть смерті.
Глюкокортикоїди – секрети кори НЗ (кортизол та похідні від нього – кортизон, гідрокортизон) регулюють вуглеводний обмін, особливо його проміжні етапи. Вони забезпечують синтез глюкози з амінокислот. Такий синтез називається глюконеогенезом. Глюконеогенез супроводжується не тільки збільшенням глюкози в крові, а й заощадженням глікогену в печінці. Глюкокортикоїди регулюють утворення глікогену, затримують розщеплення вуглеводів і перетворення їх в жир, підвищують рівень глюкози в крові (усувають гіпоглікемію). Мобілізуючи «будівельні матеріали» для адаптивного синтезу білків, глюкокортикоїди значною мірою впливають на білковий обмін.
Лікарський препарат глюкокортикоїдної дії – «гідрокортизон» має протизапальну властивість і застосовується при лікуванні алергічних захворювань. Глюкокортикоїди є адаптивними гормонами, при їх нестачі організм стає надмірно чутливим до впливу будь-яких подразників зовнішнього середовища.
Із статевих гормонів у корі надниркових залоз утворюються жіночі гормони – естрогени і чоловічі – андрогени. Кіркові стероїдні гормони стимулюють фізичну працездатність, знижують втому скелетних м’язів. Чоловічих статевих гормонів – тестостерону і дегідротестерону у корі наднирників не виявлено. Проте гіпертрофія кори надниркових залоз у кастратів підтверджує її відношення до статевого розвитку.
Гіпофункція кори наднирників щодо синтезу статевих гормонів може бути причиною недостатнього розвитку статевих ознак у хлопчиків до періоду статевого дозрівання. Статеві гормони наднирників, перш за все андростерони, забезпечують розвиток статевих ознак в дитячому віці. Їх висока гормональна активність зберігається до періоду дозрівання і функціонування статевих залоз.
До анаболічних гормонів, які специфічно стимулюють синтез білка в організмі, окрім естрогенів і андрогенів належать також синтетичні стероїдні гормонопрепарати. Оскільки анаболітичний ефект естрогенів значно менший ніж андрогенів, їх використовують лише в поєднанні з адрогенами.
В медицині анаболічні стероїди широко використовуються для лікування захворювань, пов’язаних з порушенням білкового обміну, в тваринництві – для збільшення приросту м’язової маси тварин, в спорті – як засіб прискорення перебігу відновних процесів в організмі, гіпертрофії м’язів у спортсменів силових та швидкісносилових видів спорту.
Найбільш повно вивчено вплив на організм таких анаболітичних стероїдів, як тестостерон-пропіонат, тестостерон-фенілпропіонат, метилтестостерон, метиландростендіол, метандростенолон. За своєю хімічною структурою усі вони є похідними тестостерону, андростендіолу і 19-кортикостерону.
Механізм дії анаболітичних гормонів полягає в активуванні ферментних систем, які беруть участь у процесі синтезу м’язових білків. Стероїди зменшують катаболітичну дію глюкокортикоїдів. Крім стимуляції білкового синтезу, затримки азоту, фосфору і сірки в організмі, анаболічні стероїди виявляють свій вплив і на інші види обміну, зокрема гальмують глюконеогенез, мобілізують використання жиру тощо.
Анаболітичнии ефект стероїдних гормонів спостерігається лише при прийнятті певної їх дози. При надмірному збільшенні дози препарату додаткового приросту м’язової маси не спостерігається. Ефективність використання анаболічних стероїдів найбільш висока від їх перших доз. Вона в значній мірі зумовлюється вмістом власних андрогенів в організмі, а також рівнем рухової активності. Без тренувань анаболітичний ефект стероїдів досить низький. Імовірно, лише в працюючих м’язах виникають певні зміни, які роблять їх чутливими до стероїдних гормонів.
Негативна дія практичного використання анаболіків зумовлена перш за все тим, що надмірний вміст гормонів в крові гальмує діяльність в першу чергу тих ендокринних залоз, в яких ці гормони синтезуються. Для осіб, що вживають анаболіки, виникає загроза втрати дітородної здатності, пошкодження печінки, пригнічення сперматогенезу, настання імпотенції (статевого безсилля), атрофії яєчок, гінекомастії (збільшення грудних залоз з можливим злоякісним переродженням). У спортсменок, які приймають анаболіки, порушуються статеві цикли, формуються вторинні статеві ознаки чоловічого типу (гірсутизм) – дефекти жіночої косметики і голосу, посилюється ріст вусів і бороди.
Наслідком вживання анаболіків можуть бути розриви сухожилок. Адже, стимульований анаболіками процес гіпертрофії м’язів не супроводжується відповідним зростанням міцності сухожилок.