
- •Розділ 1 основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1. Предмет анатомії та її зміст
- •2. Методи дослідження в анатомії
- •3. Короткий нарис історії розвитку анатомії
- •1.4.3. Основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і скорочення.
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Предмет фізіології та її зміст
- •2. Короткий нарис історії розвитку фізіології
- •3. Структурно-функціональна організація організму людини
- •4. Гомеостаз і фізіологічна адаптація
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологія збудження
- •2.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і скорочення:
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Подразнення і збудження
- •2. Біоелектрична активність в збудливих тканинах. Мембранний потенціал і потенціал дії
- •3. Зміни збудливості при збудженні
- •4. Механізм проведення збудження в нервах
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Структура і функції нейронів, синапсів та нервових центрів
- •3.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і скорочення:
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Нейрон як основний структурно-функціональний елемент нервової системи
- •2. Структурно-функціональні особливості нервових волокон
- •3. Рефлекс і рефлекторна дуга
- •4. Синапси
- •5. Функціональні властивості синапсів і нервових центрів
- •6. Взаємодія нервових центрів у координації функцій організму
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 4. Анатомія, фізіологія і патологія окремих відділів нервової системи
- •4.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •4.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •4.3. Основні терміни і скорочення
- •4.4. Теоретичні відомості
- •1. Філо- і онтогенетичний розвиток нервової системи
- •2. Структурно-функціональна організація нервової системи людини. Спинний мозок
- •3. Морфофункціональні особливості основних відділів головного мозку
- •4. Будова і функції кори великих півкуль головного мозку і лімбічної системи
- •5. Вегетативна нервова система
- •Тема 1. Загальна характеристика аналізаторів.
- •1.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1. Основні відділи аналізаторної (сенсорної) системи,
- •2. Рецептори, їх класифікація і механізм збудження рецепторів
- •3. Провідниковий і кірковий відділи аналізаторної системи
- •4. Зоровий аналізатор. Будова ока і функціональна роль його структур
- •5. Вплив кольору на психофізіологічний стан організму людини
- •Тема 2. Слуховий, вестибулярний, нюховий і смаковий аналізатори
- •1. Слуховий аналізатор
- •2. Вестибулярний аналізатор
- •3. Нюховий аналізатор
- •4. Смаковий аналізатор, його роль в аналізі і контролі якості їжі
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Аналізатори шкірного чуття, руховий і інтрарецептивний
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Аналізатор шкірного чуття
- •3. Руховий аналізатор
- •4. Інтерорецептивна аналізаторна система
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Фізіологічні механізми поведінки людини і тварин
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Нижча і вища нервова діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Гальмування умовно-рефлекторної діяльності
- •4. Фізіологічні механізми сну і сновидінь
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологічні основи розумової діяльності
- •2.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і поняття
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Особливості розумової діяльності людини
- •2. Мовна форма відображення дійсності
- •3. Фізіологічні основи пам’яті
- •4. Основні форми навчання
- •5. Типи вищої нервової діяльності
- •6. Емоції, їх фізіологічний зміст і значення в діяльності людини
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Фізіологічні основи довільної рухової діяльності людини
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Поняття про довільні рухи і рухові навички
- •2. Роль безумовних тонічних рефлексів і домінанти у формуванні довільних рухів
- •3. Рівні побудови довільних рухів
- •4. Роль свідомості у формуванні й управлінні довільними рухами. Поняття ідеомоторного тренування
- •5. Фази формування і перенесення рухових навичок
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Адаптивна роль гормонів. Внутрішньо-секреторна функція гіпофіза і наднирників
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції
- •2. Адаптивна роль гормонів. Значення стресу в житті людини. Фази стресу
- •3. Нейрогуморальні механізми регуляції функцій при емоційно-стресових станах
- •4. Зміни функціонального стану організму школярів та студентів в умовах екзаменаційного стресу
- •5. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза
- •6. Внутрішньосекреторна функція наднирників
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, епіфіза, тімуса, статевих залоз
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози і паращитоподібних залоз
- •2. Внутрішньосекреторна функція підшлункової залози, епіфіза і тімуса
- •3. Фізіологічна роль гормонів статевих залоз
- •4. Внутрішньосекреторна функція жіночих статевих залоз
- •5. Морфофункціональні особливості чоловічих статевих органів
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
3. Нейрогуморальні механізми регуляції функцій при емоційно-стресових станах
Формування тих чи інших емоцій викликається дією відповідних подразників і на рецептори сенсорних систем, а, значить, на проекційні зони цих систем у корі мозку. Внаслідок аналітико-синтетичної діяльності кори мозку формуються специфічні щодо дії даного подразника, рефлекси. В їх формуванні, крім кіркових структур мозку, беруть участь лімбічна система, ретикулярна формація і вегетативні центри. Від вегетативних центрів збудження поширюється по вегетативних нервах до внутрішніх органів і скелетної мускулатури, змінюючи їх функціональний стан. Збудження кіркових структур мозку передається і на залози внутрішньої секреції, активізація яких також направлено впливає на перебіг вегетативних функцій. Схематично механізм розвитку стресових реакцій з позицій нейрогуморальної регуляції функцій подано на рис. 4.2.
Мобілізація резервних можливостей організму при емоційно-стресових реакціях в значній мірі визначається активністю симпатичної нервової системи. Активізуючи перебіг відновних процесів, парасимпатична нервова система сприяє збереженню і накопиченню резервів енергії.
Збудження передньої групи ядер гіпоталамуса безпосередньо за перехрестям зорових нервів викликає характерні для емоцій парасимпатичні реакції, подразнення задньої і бокової груп ядер зумовлюють симпатичні ефекти. При цьому одночасно підвищується секреція гормонів мозковим шаром наднирників. Тонус симпатичної нервової системи підвищується і гуморальним шляхом, через посилену секрецію адаптогенних гормонів мозковим шаром наднирників. Збудження симпатичної нервової системи переважно проявляється при таких емоціях, як гнів, страх, стан лихоманки спортсмена перед стартом; збудження парасимпатичних нервів переважає при приємних емоціях. Збільшення сили і витривалості скелетних м’язів при емоціях викликається як за рахунок трофічного впливу симпатичної нервової системи на м’язи, так і шляхом зміни активності вегетативних систем енергозабезпечення (кардіореспіраторної системи, системи крові тощо).
Основні біохімічні та фізіологічні зміни в організмі при стресових ситуаціях обумовлюються переважно дією адреналіну і кортикостероїдів. Адреналін активує гіпофізарно-кортикоадреналову систему, стимулюючи секрецію АКТГ (А. Н. Коваленко, 1987), посилює діяльність серця, розширює коронарні судини та судини скелетних м’язів і внутрішніх органів, розширює бронхи, гальмує секреторну і моторну діяльність кишечника, розчіплює глікоген і жири, забезпечуючи працюючі клітини необхідною енергією. В печінці глікоген розчіплюється до глюкози, в м’язах – до лактату. Всі вищевказані зміни спрямовані в основному на посилення м’язової діяльності.
Рис. 4.2
Фізіологічні механізми розвитку загального адаптаційного синдрому (стресової реакції):К – кора головного мозку, Рф – ретикулярна формація, Гт – гіпоталамус, Гф – гіпофіз, Кс – кровоносні судини, Дм – довгастий мозок, См – спинний мозок, Гл – ганглій (вегетативний вузол, у даному разі – симпатичний), СТГ – соматотропний гормон (гормон росту), АКТГ – адренокортикотропний гормон передньої частки гіпофіза, Нн – наднирник, Тк – тканини, Ан – аферентні нерви
Одночасно з дією адреналіну під впливом рилізинг-гормона гіпоталамуса збільшується секреція АКТГ аденогіпофізом. Стимулюючи кору надниркових залоз, АКТГ підвищує секрецію глюкокортикоїдних гормонів, переважно кортизолу. Кортизол, або гідрокортизон, – це адаптивний гормон, який сприяє пристосуванню організму до дії стрес-чинників. Свою захисну дію глюкокортикоїди проявляють насамперед тим, що підвищують у крові вміст глюкози, збільшуючи тим самим енергетичні ресурси організму. У стресових ситуаціях глюкокортикоїди забезпечують синтез глюкози з амінокислот та жирних кислот. Такий синтез називається глюконеогенезом. Глюконеогенез супроводжується не тільки збільшенням глюкози в крові, а й заощадженням глікогену в печінці (на противагу дії адреналіну, який також збільшує кількість глюкози в крові, але зменшує запас глікогену в печінці).
Якщо стрес-чинник, що викликає емоційні реакції і порушення гомеостазу, діє повторно, то стресові реакції стають менш виразними, організм пристосовується до сильного подразника. Прогресуюче зниження стрес-реакції супроводжується морфологічними і функціональними змінами, які збільшують опірність організму до специфічних подразників – інтенсивних фізичних навантажень, холоду, спеки тощо. В міру підвищення фізичної підготовленості людини стимулююча роль симпатичної нервової системи, чутливість до адреналіну знижуються, зміни у функціонуванні симпатоадреналової та інших систем, що забезпечують адаптацію, стають більш стабільними (М. М. Яковлєв, 1983, Ф. Меєрсон, 1986, В. С. Міщенко, 1990).
Істотна роль у виникненні емоцій належить лімбічній системі, яка обумовлює емоційне забарвлення психічних процесів і направлено змінює рухову активність. В основі прояву емоційно-стресових реакцій лежать безумовні і умовні рефлекси.
Безумовнорефлекторне виникнення емоцій забезпечується діяльністю ретикулярної формації, таламуса і гіпоталамуса. Механізм умовнорефлекторного формування емоцій полягає в тому, що який-небудь нейтральний подразник набуває емоційного значення внаслідок тривалого зв’язку з емоційною ситуацією.