- •Розділ 1 основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1. Предмет анатомії та її зміст
- •2. Методи дослідження в анатомії
- •3. Короткий нарис історії розвитку анатомії
- •1.4.3. Основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і скорочення.
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Предмет фізіології та її зміст
- •2. Короткий нарис історії розвитку фізіології
- •3. Структурно-функціональна організація організму людини
- •4. Гомеостаз і фізіологічна адаптація
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологія збудження
- •2.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і скорочення:
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Подразнення і збудження
- •2. Біоелектрична активність в збудливих тканинах. Мембранний потенціал і потенціал дії
- •3. Зміни збудливості при збудженні
- •4. Механізм проведення збудження в нервах
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Структура і функції нейронів, синапсів та нервових центрів
- •3.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і скорочення:
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Нейрон як основний структурно-функціональний елемент нервової системи
- •2. Структурно-функціональні особливості нервових волокон
- •3. Рефлекс і рефлекторна дуга
- •4. Синапси
- •5. Функціональні властивості синапсів і нервових центрів
- •6. Взаємодія нервових центрів у координації функцій організму
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 4. Анатомія, фізіологія і патологія окремих відділів нервової системи
- •4.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •4.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •4.3. Основні терміни і скорочення
- •4.4. Теоретичні відомості
- •1. Філо- і онтогенетичний розвиток нервової системи
- •2. Структурно-функціональна організація нервової системи людини. Спинний мозок
- •3. Морфофункціональні особливості основних відділів головного мозку
- •4. Будова і функції кори великих півкуль головного мозку і лімбічної системи
- •5. Вегетативна нервова система
- •Тема 1. Загальна характеристика аналізаторів.
- •1.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1. Основні відділи аналізаторної (сенсорної) системи,
- •2. Рецептори, їх класифікація і механізм збудження рецепторів
- •3. Провідниковий і кірковий відділи аналізаторної системи
- •4. Зоровий аналізатор. Будова ока і функціональна роль його структур
- •5. Вплив кольору на психофізіологічний стан організму людини
- •Тема 2. Слуховий, вестибулярний, нюховий і смаковий аналізатори
- •1. Слуховий аналізатор
- •2. Вестибулярний аналізатор
- •3. Нюховий аналізатор
- •4. Смаковий аналізатор, його роль в аналізі і контролі якості їжі
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Аналізатори шкірного чуття, руховий і інтрарецептивний
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Аналізатор шкірного чуття
- •3. Руховий аналізатор
- •4. Інтерорецептивна аналізаторна система
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Фізіологічні механізми поведінки людини і тварин
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Нижча і вища нервова діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Гальмування умовно-рефлекторної діяльності
- •4. Фізіологічні механізми сну і сновидінь
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологічні основи розумової діяльності
- •2.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і поняття
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Особливості розумової діяльності людини
- •2. Мовна форма відображення дійсності
- •3. Фізіологічні основи пам’яті
- •4. Основні форми навчання
- •5. Типи вищої нервової діяльності
- •6. Емоції, їх фізіологічний зміст і значення в діяльності людини
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Фізіологічні основи довільної рухової діяльності людини
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Поняття про довільні рухи і рухові навички
- •2. Роль безумовних тонічних рефлексів і домінанти у формуванні довільних рухів
- •3. Рівні побудови довільних рухів
- •4. Роль свідомості у формуванні й управлінні довільними рухами. Поняття ідеомоторного тренування
- •5. Фази формування і перенесення рухових навичок
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Адаптивна роль гормонів. Внутрішньо-секреторна функція гіпофіза і наднирників
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції
- •2. Адаптивна роль гормонів. Значення стресу в житті людини. Фази стресу
- •3. Нейрогуморальні механізми регуляції функцій при емоційно-стресових станах
- •4. Зміни функціонального стану організму школярів та студентів в умовах екзаменаційного стресу
- •5. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза
- •6. Внутрішньосекреторна функція наднирників
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, епіфіза, тімуса, статевих залоз
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози і паращитоподібних залоз
- •2. Внутрішньосекреторна функція підшлункової залози, епіфіза і тімуса
- •3. Фізіологічна роль гормонів статевих залоз
- •4. Внутрішньосекреторна функція жіночих статевих залоз
- •5. Морфофункціональні особливості чоловічих статевих органів
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
Тема 1. Загальна характеристика аналізаторів.
Зоровий аналізатор
1.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
1. Основні відділи аналізаторної (сенсорної) системи, їх функціональна роль.
2. Рецептори і їх класифікація. Механізм збудження рецепторів. Адаптація рецепторів.
3. Провідниковий і кірковий відділи аналізаторної системи. Кодування інформації.
4. Зоровий аналізатор. Будова ока. Функціональна роль структур очного яблука. Оптичні (світлозаломлюючі) властивості ока. Аномалії рефракції. Світлосприймаюча система ока. Провідниковий і кірковий відділи зорового аналізатора. Гострота зору. Поле зору. Рухи очей.
5. Вплив кольору на психофізичний стан організму людини.
1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
• функціональну роль основних відділів сенсорної системи організму людини;
• класифікацію рецепторів та механізми їх збудження;
• особливості взаємодії аналізаторів і кодування інформації;
• морфофункціональні особливості зорового аналізатора;
• вплив кольору на психофізичний стан організму людини.
вміти:
• класифікувати рецептори;
• використовувати знання матеріалу теми в педагогічній практиці і повсякденному житті для відображення об’єктивної реальності і орієнтування людини в навколишньому світі, – для адекватного пристосування до чинників довкілля;
• попереджувати порушення функцій зорового аналізатора;
• використовувати знання про вплив кольору на психічний стан людини з метою його оптимізації.
1.3. Основні терміни і поняття
абсолютна чутливість; абсолютний поріг відчуття; адаптація рецепторів; адекватні подразники; аномалії рефракції; асоціативні зони кори; бінокулярний зір; відчуття; екстерорецептори; збуджуючий постсимантичний потенціал (ЗПП); інтрарецептори; кришталик; механорецептори; пропріорецептори; райдужна оболонка; рецептивні поля; рецептори; рецепторний потенціал; рогівка; сенсорна система; сітківка; склисте тіло; сліпа пляма сітківки; сприйняття; терморецептори; фоторецептори; хеморецептори.
Теоретичні відомості
1. Основні відділи аналізаторної (сенсорної) системи,
їх функціональна роль
Організм людини може нормально функціонувати, якщо він постійно обмінюється з зовнішнім середовищем потоками речовин, енергії та інформації. В ЦНС безперервно повинна надходити інформація не тільки про вплив на організм чинників зовнішнього середовища, а й про стан внутрішнього середовища, про діяльність внутрішніх органів.
Потік інформації в ЦНС та її аналіз здійснюється аферентною (чутливою) частиною нервової системи, яка являє собою сукупність сенсорних систем. Слово «сенсорний» (лат. sensus) означає чуття, відчуття.
З часів Аристотеля відомі п’ять органів чуттів – зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Поруч з класичними органами чуттів, які відображають вплив на організм зовнішнього середовища і створюють певні сенсорні (зорові, слухові та ін.) враження, були виявлені інші сенсорні системи. Вони включають в себе чутливі структури внутрішніх органів і забезпечують інформацією ЦНС про відповідний стан організму: положення тіла в просторі; міру напруження м’язів; функціональний стан внутрішніх органів тощо.
Враховуючи розширений погляд у науці на фізіологічний апарат, що виконує складну функцію оцінки кількісних і якісних характеристик подразнень, і підкреслюючи необхідність врахування всіх ланок, що сприймають подразнення, передають і аналізують отриману інформацію, І. П. Павлов (1909) запропонував назвати чутливі утворення організму аналізаторами. Було охарактеризовано вісім аналізаторів (аналізаторних систем): зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, вестибулярний, руховий, вісцеральний і аналізатор шкірного відчуття.
В структурі кожного аналізатора розрізняють три основні відділи:
• периферичний (рецептори),
• провідниковий (аферентні нейрони),
• центральний (скупчення нейронів у корі великих півкуль головного мозку).
Поряд з терміном «аналізатор» чимало авторів застосовують термін «сенсорна система», але нерідко таке використання останнього терміну при характеристиці окремих систем не узгоджується з чітким визначенням відповідних аналізаторів. Наприклад, в одних випадках сомато-сенсорною системою називають аналізатор шкірного чуття, в інших – до цієї системи включають два аналізатори – аналізатор шкірного чуття і руховий аналізатор. Терміни «вісцеросоматосенсорна система», «скелетно-м’язова сенсорна система», «система м’язового відчуття і кінестезії», «сомато-сенсорна система» зручно вкладаються в терміни «вісцеральний аналізатор», «руховий аналізатор», «шкірний аналізатор», у застосуванні яких не виникає протиріч.
Інформація про характер дії подразників (стимулів) на організм сприймається спеціалізованими рецепторами. Перетворена рецепторами фізична чи хімічна енергія подразнення в нервові імпульси (нервове збудження) передається доцентрово в мозок через ланцюги нейронів, що утворюють другий, провідниковий, відділ аналізатора.
Третій відділ аналізатора – це ділянка кори великих півкуль головного мозку, вона (ділянка) називається проекційною зоною кори, що сприймає аферентні сигнали і здійснює їх аналіз.