- •Розділ 1 основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1. Предмет анатомії та її зміст
- •2. Методи дослідження в анатомії
- •3. Короткий нарис історії розвитку анатомії
- •1.4.3. Основні принципи будови і загальний огляд нервової системи
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і скорочення.
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Предмет фізіології та її зміст
- •2. Короткий нарис історії розвитку фізіології
- •3. Структурно-функціональна організація організму людини
- •4. Гомеостаз і фізіологічна адаптація
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологія збудження
- •2.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і скорочення:
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Подразнення і збудження
- •2. Біоелектрична активність в збудливих тканинах. Мембранний потенціал і потенціал дії
- •3. Зміни збудливості при збудженні
- •4. Механізм проведення збудження в нервах
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Структура і функції нейронів, синапсів та нервових центрів
- •3.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і скорочення:
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Нейрон як основний структурно-функціональний елемент нервової системи
- •2. Структурно-функціональні особливості нервових волокон
- •3. Рефлекс і рефлекторна дуга
- •4. Синапси
- •5. Функціональні властивості синапсів і нервових центрів
- •6. Взаємодія нервових центрів у координації функцій організму
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 4. Анатомія, фізіологія і патологія окремих відділів нервової системи
- •4.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •4.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •4.3. Основні терміни і скорочення
- •4.4. Теоретичні відомості
- •1. Філо- і онтогенетичний розвиток нервової системи
- •2. Структурно-функціональна організація нервової системи людини. Спинний мозок
- •3. Морфофункціональні особливості основних відділів головного мозку
- •4. Будова і функції кори великих півкуль головного мозку і лімбічної системи
- •5. Вегетативна нервова система
- •Тема 1. Загальна характеристика аналізаторів.
- •1.1. Логіка викладення і засвоєння матеріалу теми
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1. Основні відділи аналізаторної (сенсорної) системи,
- •2. Рецептори, їх класифікація і механізм збудження рецепторів
- •3. Провідниковий і кірковий відділи аналізаторної системи
- •4. Зоровий аналізатор. Будова ока і функціональна роль його структур
- •5. Вплив кольору на психофізіологічний стан організму людини
- •Тема 2. Слуховий, вестибулярний, нюховий і смаковий аналізатори
- •1. Слуховий аналізатор
- •2. Вестибулярний аналізатор
- •3. Нюховий аналізатор
- •4. Смаковий аналізатор, його роль в аналізі і контролі якості їжі
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Аналізатори шкірного чуття, руховий і інтрарецептивний
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Аналізатор шкірного чуття
- •3. Руховий аналізатор
- •4. Інтерорецептивна аналізаторна система
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Фізіологічні механізми поведінки людини і тварин
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Нижча і вища нервова діяльність
- •2. Умовні і безумовні рефлекси
- •3. Гальмування умовно-рефлекторної діяльності
- •4. Фізіологічні механізми сну і сновидінь
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Фізіологічні основи розумової діяльності
- •2.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •2.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •2.3. Основні терміни і поняття
- •2.4. Теоретичні відомості
- •1. Особливості розумової діяльності людини
- •2. Мовна форма відображення дійсності
- •3. Фізіологічні основи пам’яті
- •4. Основні форми навчання
- •5. Типи вищої нервової діяльності
- •6. Емоції, їх фізіологічний зміст і значення в діяльності людини
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 3. Фізіологічні основи довільної рухової діяльності людини
- •3.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •3.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •3.3. Основні терміни і поняття
- •3.4. Теоретичні відомості
- •1. Поняття про довільні рухи і рухові навички
- •2. Роль безумовних тонічних рефлексів і домінанти у формуванні довільних рухів
- •3. Рівні побудови довільних рухів
- •4. Роль свідомості у формуванні й управлінні довільними рухами. Поняття ідеомоторного тренування
- •5. Фази формування і перенесення рухових навичок
- •3.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 1. Адаптивна роль гормонів. Внутрішньо-секреторна функція гіпофіза і наднирників
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції
- •2. Адаптивна роль гормонів. Значення стресу в житті людини. Фази стресу
- •3. Нейрогуморальні механізми регуляції функцій при емоційно-стресових станах
- •4. Зміни функціонального стану організму школярів та студентів в умовах екзаменаційного стресу
- •5. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза
- •6. Внутрішньосекреторна функція наднирників
- •1.5. Ситуаційні запитання і задачі
- •Тема 2. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, епіфіза, тімуса, статевих залоз
- •1.1. Логіка викладу і засвоєння матеріалу
- •1.2. В результаті вивчення матеріалу теми Ви повинні знати:
- •1.3. Основні терміни і поняття
- •1.4. Теоретичні відомості
- •1. Внутрішньосекреторна функція щитоподібної залози і паращитоподібних залоз
- •2. Внутрішньосекреторна функція підшлункової залози, епіфіза і тімуса
- •3. Фізіологічна роль гормонів статевих залоз
- •4. Внутрішньосекреторна функція жіночих статевих залоз
- •5. Морфофункціональні особливості чоловічих статевих органів
- •2.5. Ситуаційні запитання і задачі
2. Структурно-функціональні особливості нервових волокон
Відросток нейрона, покритий оболонками, називають нервовим волокном. З нервових волокон утворюються нерви і провідні шляхи ЦНС. Центральна частина будь-якого відростка називається осьовим циліндром. Осьовий циліндр являє собою аксоплазму, пронизану нейрофібрилами, між якими знаходяться мітохондрії. Поверхня осьового циліндра представлена плазматичною мембраною. Мембрана складається з подвійного шару ліпідів (жироподібних речовин), білків і мукополісахаридів. Бімолекулярний шар ліпідів є структурною основою мембрани. Білки утворюють канали для води і іонів, формують іонні помпи та ін. Плазматична мембрана відростків і тіл нейронів та інших клітин (м’язових, залозистих) забезпечує сталість внутрішньоклітинного середовища, перенесення речовин із оточуючого середовища в клітину і в зворотному напрямі, прояви біоелектричної активності. Щодо різних іонів мембрана є напівпровідною – одні іони вільно пропускає, інші – затримує.
В нервових волокнах плазматична мембрана покрита шваннівською оболонкою (неврилемою). Клітини, з яких складається шваннівська оболонка, можуть багаторазово спірально обкручувати осьовий циліндр, утворюючи мієлінову оболонку, яка розташовується між неврилемою і плазматичною мембраною. Мієлінова оболонка складається з жироподібних речовин і білків. Вона виконує роль ізолятора, сприяє більш швидкому і чіткому проведенню нервових імпульсів, перешкоджає розповсюдженню нервових імпульсів на сусідні паралельні нервові волокна, забезпечує координацію рухів. Ті нервові волокна, які не мають мієлінової оболонки, називаються безм’якотними. Мієлінові волокна називаються м’якотними. Всі рухові і чутливі нерви складаються з мієлінових волокон. Немієлінові волокна зустрічаються переважно в постгангліонарних волокнах симпатичних нервів. Чутливі волокна типу С також є не мієліновими і швидкість проведення збудження в них не більше 3 м/с. Швидкість проведення збудження в мієлінових волокнах більш висока – 100-120 м/с. Це обумовлено наявністю в них перехватів Ранв’є і мієлінових муфт між ними. Мієлінова оболонка покриває осьовий циліндр не суцільним шаром, а через кожні 0,5-2 мм переривається, залишаючи відкритими вузенькі (шириною 1-2 мкм) ділянки осьового циліндра, – перехвати Ранв’є. В них виникають послідовні нервові імпульси (потенціали дії), які перескакуючи через мієлінові сегменти до сусідніх перехватів, швидко (стрибкоподібно) розповсюджуються вздовж нервового волокна.
Мієлінізація, тобто утворення мієлінових оболонок, починається вже на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку і в основному завершується до 3-річного віку дитини. Спочатку мієліном покриваються периферичні нерви, потім волокна спинного мозку і, нарешті, головного мозку. У новонародженої дитини в перші місяці її життя рухи не координовані і це в значній мірі залежить від недостатньої мієлінізації нервових волокон.
За структурно-функціональними особливостями нервові волокна ділять на три основні групи, які позначаються буквами А, В і С. Волокна групи А ділять на чотири підгрупи: А-альфа, А-бета, А-гамма і А-дельта. Найбільш товсті і найбільш швидко проводять нервові імпульси А-альфа-волокна. Вони є основою рухових волокон альфа-мотонейронів і чутливих волокон, що несуть нервові імпульси від пропріорецепторів м’язів в ЦНС.