2.Передумови виникнення та національні джерела української журналістики

Особливості становлення укр журналістики

Передумови : економічна, в епоху раннього капіталізму різко зросла кількість людей, заці­кавлених в отриманні достовірної економічної інформації. Сама інформація перетворилася на товар, стала предметом торгівлі. Політична У суспільній свідомості вироблялася думка, що володіння новинами створює підстави для успішного ведення господарства, політична Ренесанс призвів до розкріпачення людини, підніс культ людської особистості, творчості, індивідуальності. Усе більше число громадян втягувалося в політичну діяльність

А відтак, розширилося коло споживачів політичної інформації, тих, кому було життєво необхідно знати соціальне довкілля Технічна Відомо, що вже в 1438 р. він заснував друкарню в Страсбурзі. У 1447 р. відкрив друкарню в Майнці, де спершу випускав невеликі навчальні та популярні книжки, наприклад, астрономічні календарі. Найбільш знаме­нита його книга – 42-рядкова Біблія, що складала два томи й налічувала 1282 сторінки (1452 –1455). Історія про лауренса костера. Релігійна Лютер Реформація 1517.

Культурна передумова

Особливості укр жур 1) українська журналістика і навіть журналістика в Україні започатковує­ться значно пізніше, ніж преса народів з глибокими традиціями державного будівництва 2) преса в Україні зароджується не українською мовою, а державними мовами тих країн, до складу яких увіходили різні частини України 3) відсутність розподіл між столичн і регіональн прессою 4) поза участю держави і навіть всупереч ( ЛЯ Газет, Відомості) 5) вся преса – ініціатива укр патріотів. 6) відсутніст новинно політ виданнб ( літературно наукові)

Українське підгрунтя 1. Першим твором, у якому була зібрана історико-політична інформація та ще й відповідним чином прокоментована, був наш “Літопис Руський”, що складався з трьох частин: “Повість минулих літ”, “Київський літопис” та “Галицько-волинський літопис”. Повіствування в ньому починалося з старо­давніх, леґендарних часів, а першою фіксованою датою є 852 рік.Багато ознак споріднює “Літопис Руський” з журналістикою. Це, переду­сім, тяжіння до періодичних записів, які робилися часто відразу після подій, а відтак виконували функцію творення історії сучасності

Це і вміщення в літописних текстах безцінної інформації не лише про події, а й про різноманітні сторони життя тодішньої України: етнографічні деталі, політичну боротьбу, війни і битви,численні публіцистичні фрагменти, що включені в текст для коменту­вання тих чи інших історичних явищ 2. У той же час, в епоху Київської України-Русі, в духовному житті наших предків виразно виявилася потреба в активному публіцистичному слові. Вершинними здобутками на цьому терені стали два твори: “Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, що датується приблизно 1037 – 1050 ро­ками, та “Повчання” Володимира Мономаха дітям, написане в 1117 році

3)Як могутнє джерело української журналістики мусить розглядатися й усна народна творчість “Кобзарі й піснярі

4. полемічна література У памфлетах, посланнях і трактатах україн­ських письменників Герасима і Мелетія Смотрицьких, Стефана Зизанія, Острозького Клірика, Христофора Філалета, Петра Могили, Іоаникія Галятовськог

Івана Вишенського

5)правлять козацькі літописи 18-го століття, серед котрих особливо виділяються твори трьох авторів: Самовидця, Самійла Ве­личка, Григорія Граб’янки, а також анонімний твір “Історія Русів”.

6стала феноменальна творчість мандрівних дяків

Їхня сатирична творчість, короткі комічні сценки, панегіричні вірші були спрямовані на пошук соціальної справедливості, утвердження правди як тор­жества морального закону.

3.Початковий етап виникнення журналістики в Україні. “Gаzett de Leopol” – перша тижнева газета в Україні

Першою газетою в Україні, що відповідала нашим нинішнім уявленням про подібного роду періодичні видання, була «Gazette de Leopol» («Львівська газета»), яка виходила у Львові французь­кою мовою впродовж усього 1776 року. Вона була тижне­виком, хоча виходила й нерегулярно. Але однаково за рік з'явилося 52 числа газети. Вона мала об'єм 4 сторінки. До окремих чисел (таких усього 15) випускалися додатки по 2-4 сторінки формату газети. Вони були двох типів: «Supplements» («Новини») і «Les annonces» («Оголошення»). У заголовку газети був зображений герб Австрії (двоголовий орел) з квітами по боках. Гаслом газети було латинське вислов­лювання «Sub umbra alarum tuarum» (у затінку твоїх крил), яке, написане на стрічці, утримував орел у своїх лапах.«Львівська газета» за головне своє завдання мала всебічне інформування своїх читачів про політичні новини в країнах Євро­пи. Повідомлення з приватного життя траплялися рідко.Географія повідомлень охоплювала весь тодішній культурний світ. Вони нагадували га­зетні телеграми або хронікерські новини в сучасних часописах. Найбільш імовірне джерело походження повідомлень  передруки з тогочасних французьких або переклади з німецьких газет.Перше число (тобто 1й номер) починалося відразу інформаційним повідомлен­ням і не містило програми видання чи звернення до читачів. Але в додатку до першого числа «Газети», що мав назву «Прилюдні оголошення з міста Львова та його околиць з дня 1 січня 1776 року», на самому початку друкувався виклад завдань видання та запро­шення до співробітництва в ньому зацікавлених осіб. Газета мала своє рекламне бюро, розміщене в центрі міста на площі проти митної контори. Його діяльність була істотною скла­довою діяльності видання: майже в кожному числі друкувалося доволі приватних оголошень і об'яв.Місцева інформація та повідомлення з українського життя в Російській імперії становлять особливий інтерес. Мала газета й бібліографічний відділ, що складався з оповісток друкаря А.Піллера про книжки, які надходили на продаж у його книгарні. Покупцям пропонувалися книжки найрізноманітнішо­го змісту переважно французькою, а також латинською, німець­кою та польською мовами.Видання «Львівської газети» мало велике значення для етапу становлення журналістики в Україні. Тижневик подав взірець часопису, зорієнтованого на традиції преси європейських столиць, інформував місцеву читаючу публіку про події в світі та в своєму ближ­чому довкіллі. Часопис прищеплював у суспільній свідомості смак до читання періодики, створював передумови для появи нових періодичних видань.