26.Конституційні проекти Міхновського та Грушевського.

Проект Конституції України, розроблений М. Міхновським, ґрунтується на двох фундамен­тальних засадах — суверенітет нації і суверенітет особи. Національне звіль­нення для М. Міхновського не було самоціллю «самодостатньою спра­вою», у його теоретичній спадщині здобуття національної самостійної держави є лише засобом досягнення інших важливих завдань. Суверенна Україна, на думку М. Міхновського, необхідна насамперед для створення належних умов для розквіту україн­ського народу й індивідуального роз­витку кожного громадянина України. Саме широкі громадянські права та соціальна справедливість мали, за за­думом М. Міхновського, стати осно­вою нової незалежної держави. Саме досягнення цих загальнолюдських прав, разом із забезпеченням націо­нальних прав українців, і було голов­ною причиною, через яку, на думку автора, і повинна постати «Спілка на­роду українського».

Однак у своїх творах, зокрема в кон­ституційному проекті, М. Міхновський виступає не лише як націоналіст, а й як ліберал і демократ-гуманіст. Його найвищий ідеал суспільного устрою (що чітко простежується в тексті про­екту Конституції) послідовно витри­маний у найкращих традиціях євро­пейського права XIX — початку XX ст., а це період, коли в передових, прогре­сивних державах старого континенту особливе місце приділяли правам та обов´язкам громадян, адже тодішня Європа лише дійшла до усвідомлення того, що всі громадяни кожної держави є рівноправними, незалежно від свого соціального статусу, майнового цензу чи соціального походження.

Тому особливе місце у політичній спадщині М. Міхновського посідає визначення прав людини та громадя­нина, яких, унаслідок визвольної ре­волюції, мають набути українці. Щоб забезпечити функціонування грома­дянського суспільства, в якому людям будуть надані рівні «стартові можли­вості», політик виокремлював такі цілі: відміна станового поділу, «зне­сення класів (сословій) і класових привілеїв як перший ступінь до повної економічної і політичної рівності» [1, 20]. Проголошувалася рівноправність жінок та чоловіків: «Всі українці, як чоловіцтво, так і жіноцтво, рівно­правні і тільки вони можуть бути до­пущені до виконування офіціальних обов´язків на Вкраїні»

Спадкоємцем політико-правових концепцій кирило-мефодіївців та  М.Драгоманова став історик та політичний діяч Михайло Грушевський. Конституційний проект Михайла Грушевського 1905 року ґрунтується на двох основних принципах: репрезентаційний уряд; національно-територіальна децентралізація.

Націонал-радикальне крило українського руху запропонувало в тому ж 1905 році свій варіант конституційного проекту. Основний закон «Самостійної України» Спілки народу українського (Микола Міхновський), пропонував створення президентської республіки, де законодавчу владу обіймає рада представників та сенат.

На початку ХХ ст. в Україні конституційно окреслилися два напрямки політико-правової думки: народницько-федеративний та консервативно-державницький. Перший пов’язаний, насамперед, з Михайлом Грушевським і був вельми популярний в Україні; другий - із Миколою Міхновським і проходив стадію становлення.