2.6. Періодизація вікового розвитку

У процесі онтогенетичного розвитку людина проходить ряд періодів, які відрізняються один від одного фізіологічними, морфології біохімічними, соціально-психологічними особливостями.

Визначати певні межі вікових періодів на основі об'єктивних критеріїв - завдання важливе, але й складне. Чому? Тому, що до цього часу існують різні погляди щодо встановлення критеріїв вікового періоду (інтенсивність росту, ступінь розвитку нервової системи, появи зубів тощо). Дослідження показали, що в основу вікової періодизації не може бути і покладено один критерій.

Що таке вік або вікова стадія розвитку у психологічному плані? Л. С. Виготський розглядав вік як певну епоху, цикл або ступінь розвитку значення якого визначається його місцем в загальному циклі розвитку і в якому загальні закони розвитку знаходять кожного разу якісно-специфічне значення. При переході з однієї стадії розвитку до іншої виникають нові утворення, які були відсутні в попередні періоди, перебудовується сам хід змінюється система актуальних чинників, дію яких опосередковують різні механізми.

Зовнішні умови діють по-різному на кожну дитину в залежності від того, на які раніше утворені психологічні якості вони накладаються. Зв’язок із зовнішнім середовищем здійснюється через дорослих, через дорослих та взаємодію з ними. А з часом відбувається розширення самостійності. Так, підліток, завдяки досягненням попереднього розвитку і змін умов життя, намагається сам змінити зміст і способи своїх стосунків навколишніми дорослими, змінити форму ставлення до себе з боку дорослих.

Однією з характеристик вікового періоду є наявність криз та поява новоутворень. Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї виникненням новоутворень та переходом до наступної стадії розвитку.

У віковій та педагогічній психології використовують періодизацію, засновану на педагогічних критеріях. Схематично вона може бути представлена так:

1. Новонароджений - 1-10 днів.

2. Грудний вік - 10 дн. - 1 рік.

3. Ранній дитячий - 1-3 роки.

4. Молодший дошкільний вік- 3-4 роки.

5. Середній переддошкільний - 5-ий рік.

6. Старший переддошкільний- 6-й рік.

7. Дошкільний - 7-й рік.

8. Молодший шкільний віх -1-4 класи (6-7

-10-11 рр).

9. Середній шкільний вік (підлітковий) -5-9 кл.(12-15 років) хлопчики, 4-8 кл.(11-І4 років) дівчатка.

10. Старший шкільний вік (рання юність) - 10-11 кл(14-15 - 16-17 рр).

11. Юнацький-17-21 р. юнаки, 16-20р. дівчата.

12.3рілий вік-

I період-22-35 років - чоловіки, 21-35 років - жінки. П період - 36-60 років - чоловіки, 36-55 років – жінки.

13. Похилий вік - 61-74 р. чоловіки, 56-74 р. жінки

14. Старечий вік - 75-90 років для обох статей.

14. Довгожителі-90 років і більше.

У межах кожного вікового періоду спостерігаються, великі індивідуальні відмінності як результат індивідуальних умов життя, діяльності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Вікові особливості існують як найбільш типові, що характеризують особливості той чи інший період, вказують на загальний розвиток. Вік не є якась абсолютна і незмінна категорія. Врахування вікових психологічних особливостей учнів у навчально-виховній роботі необхідне. Одночасно з особливостями вчителеві потрібно знати також індивідуальні особливості школярів. Між тим, у психології встановлено, що часто індивідуальні відмінності "перекривають" вікові. На практиці це означає, що, наприклад, у п'ятому класі можуть навчатися дівчатка-підлітки і хлопчики, що психологічно перебувають у молодшому шкільному віці. Таке буває в кожному класі, де є окремі учні, що випередили своїх ровесників і знаходяться в іншому психологічному віці, ніж більшість школярів.